Черги та натовп людей: чому на українських пунктах пропуску немає укриттів та як себе вберегти

"Сонечко, яке укриття? Можеш в ліс побігти і заховатись", – почула Вероніка з подругою на українсько-польському кордоні від водія автобуса, у якому вони їхали.

Ще кілька хвилин тому дівчата спали, чекаючи своєї черги на пункті пропуску "Ягодин" на кордоні з Польщею. Їх розбудив гучний вибух, після якого Вероніка ще довго стояла, спостерігаючи за димом та вогнем неподалік.

"Ми дуже сильно нервували, бо навколо було безліч бензовозів, один за одним. Ми розуміли, що якщо вогонь перекинеться, усе це підірветься", – пригадала Вероніка в коментарі УП.

Росія двічі вдарила безпілотниками поблизу КПП "Ягодин" 13 вересня: спочатку по вантажівках та АЗС, а через кілька годин – по локомотиву потяга, який прямував з Києва до Варшави.

Перед ударом на кордоні перебував дипломатичний потяг з іноземними високопосадовцями, серед яких був експремʼєр Великої Британії Борис Джонсон. В іншому потязі, який ще не встиг пройти кордон, їхав колишній глава ЦРУ Девід Петреус.

Саме у цей час до Польщі потягом №67 прямувала киянка Олена Сімонова. Разом з іншими пасажирами вона евакуювалась незадовго до удару по локомотиву. Люди стояли просто неба, працівники УЗ рекомендували пасажирам відходити до озера, однак Олені було незрозуміло, де саме воно розташоване та чи справді безпечно біля нього перебувати.

"Дехто побіг, дехто крикнув. Деякі дівчата плакали. Найзібранішими були мами з малюками.

Ми з чоловіком знайшли бетонний куток і вирішили, що там безпечніше. Єдине, що я розуміла – я не хотіла йти з натовпом, бо в мене було відчуття, що вони (росіяни – УП) так і вдарять по скупченню людей", – сказала Олена.

Атаки на кордонно-пропускні пункти стають все частішими. Від 2022 року українські КПП страждали від російських атак 11 разів, 7 з них – лише в 2026 році.

Чому Росія почала активно бити по пунктах пропуску, які КПП найчастіше страждали від ворожих безпілотників, чому на кордоні немає укриттів та що робити людям, якщо вони перебувають там під час атаки – читайте у форматі "УП.Коротко".

Скільки було атак по КПП від 2022 року

Вперше російські безпілотники атакували пункт пропуску "Орлівка-Ісакча" на кордоні з Румунією 26 вересня 2023 року. Тоді окрім пошкоджених складів були поранені двоє водіїв, а також згоріли 6 фур. На щастя, просто незадовго до удару встиг перетнути кордон автобус з дітьми. Транспорт посадили на румунський пором, який вже практично відходив від берега, коли розпочались російські удари.

Повторна атака по цій же поромній переправі сталась 6 жовтня 2023 року. Постраждалих, на щастя, не було. Роботу на пункті призупиняли, аби стабілізувати ситуацію.

Далі удари по КПП "Орлівка" відбувались з перервою приблизно у рік:

• 2 жовтня 2024 року – через удар призупиняли пропускні операції на кілька годин, було поранено двоє водіїв;
• 22 листопада 2025 року – внаслідок атаки був пошкоджений поромний комплекс, адмінбудівлі, 11 вантажівок, а також поранення отримали 2 цивільних.

У 2026 році удари по КПП значно посилились, зачепивши не лише українсько-румунський кордон. У серпні розпочалась серія атак Росії на пункти пропуску на кордоні з Молдовою, буквально за тиждень відбулось три удари:

• 20 серпня – влучання у вантажівки поблизу пункту пропуску "Рені – Джурджулешти";
• 21 серпня – безпілотники вдарили по КПП "Табаки";
• 25 серпня – атака на пункт пропуску "Виноградівка – Вулкенєшть".

І далі терор лише посилюється. 1 та 6 вересня Росія повторила свої удари по "Орлівці" на кордоні з Румунією.

Вже 9 вересня сталась атака на пункт пропуску "Старокозаче" на кордоні з Молдовою, де загинули 2 людини, ще троє було поранено. Внаслідок удару були пошкоджені споруди, знищені автобуси, вантажні та легкові автомобілі, 16 людей довелося евакуювати у безпечніше місце.

Росія вже через кілька днів, 13 вересня, атакувала новий напрямок – безпілотник влучив у локомотив на пункті пропуску "Ягодин", що на українсько-польському кордоні.

Відсутність укриттів, черги і натовп людей

Через посилення атак КПП тепер призупинятимуть роботу, якщо загроза удару буде високою. Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в коментарі УП зазначив, що кожен пункт пропуску під час повітряних тривог зважає на тип озброєння, яке ворог запустив.

Пряма мова Демченка: "Наприклад, якщо це реактивний шахед, то ми розуміємо, що швидкість його прольоту велика, тож є можливість, що він дістанеться до кордону і це несе великий ризик".

Прикордонники після оголошення повітряної тривоги намагаються максимально швидко вивести людей з території КПП за її межі і розосередити, аби уникнути скупчення. Схожа практика є в "Укрзалізниці" – пасажирів евакуюють з потягів під час повітряної тривоги.

Демченко пояснив, що прикордонники відповідальні лише за те, що відбувається під час тривоги безпосередньо на пунктах пропуску. Вони не несуть відповідальність за людей, які перебувають у черзі за межами КПП, але доносять їм інформацію про небезпеку також.

Пряма мова Демченка: "Тим людям, які стоять в черзі, також кажуть про необхідність розосередитись. Бо приклад атаки противника по пункту пропуску "Старокозаче" на Одещині свідчить, що удар ворога може бути не лише по КПП, а й по прилеглій території".

Ексочільник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин в коментарі УП сказав, що вважає практику розосередження людей правильним рішення, якщо мовиться про КПП, які збудовані за старими стандартами. Більшість пунктів пропусків, які будували багато років тому, не мають укриттів.

Добудувати їх зараз – це дорого та досить довго, потрібен щонайменше рік. Сухомлин наголошує, що у час війни уряд виділяє гроші на більш пріоритетні будівництва – наприклад, підземні навчальні заклади у прифронтових регіонах. Та якщо навіть збудувати укриття на базі старого КПП – не факт, що проблема безпеки вирішиться.

Пряма мова Сухомлина: "Ви бачили, яка черга стоїть на кордоні? Інколи кілометр, може бути 500 метрів. Під час повітряної тривоги людей не впустять на пункт пропуску в укриття.

Потрібно будувати тоді декілька укриттів біля дороги. Також люди, найімовірніше, не залишать свої авто. Їм потрібно роз'їхатися і розосередити їх. Тому це складне питання. Тут потрібне комплексне рішення і прикордонників, і митниці, і всіх інших причетних відомств".

Тим не менш укриття закладені вже у проєкти будівництва нових контрольно-пропускних пунктів. За словами Сухомлина, йдеться про "Ужгород" та "Біла Церква – Сігету-Мармацієй" в Закарпатській області.

Щоб зрозуміти, яка ситуація з укриттями на КПП і поблизу них, ми звернулися до профільних органів. Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, на балансі якого перебувають автомобільні пункти пропуску, та "Укрзалізниця", яка відповідає за залізничні КПП, наразі не відповіли на запит УП.

У Львівській і Волинській ОВА, які несуть загальну відповідальність за захисні споруди на території області, підтвердили УП, що не відповідають за укриття безпосередньо на пунктах пропуску.

Що стосується прикордонної зони, де черга до КПП може тягнутися близько кілометра, у Львівській ОВА кажуть, що люди можуть користуватися за необхідності укриттям найближчого населеного пункту. Наприклад, у Львівській області КПП "Нижанковичі – Мальховіце" та "Грушів – Будомєж" розташовані на окраїнах сіл з такими ж назвами.

Поки окремого та зрозумілого алгоритму під час тривоги для пасажирів на кордоні немає, залишаються загальні правила безпеки. Вони не замінять облаштованого укриття та організованої евакуації, але можуть врятувати життя, якщо удар уже наближається:

• виконуйте вказівки працівників КПП або станції та прямуйте до позначеного укриття; якщо до укриття можна дістатися, ДСНС радить залишити автомобіль у місці, де він не заважатиме руху;
• якщо укриття поруч немає, а обстріл уже почався, потрібно знайти найнижче місце – канаву, яму чи заглиблення, лягти та прикрити голову руками;
• слід триматися якомога далі від автомобілів, дерев, ліній електропередач, трубопроводів та об'єктів критичної інфраструктури;
• бетонні блоки та інші виступи можна використати як тимчасовий захист від уламків.

Разом із рішенням про призупинення роботи на КПП під час повітряних тривог виникає інше побоювання – чи не створить це ще більших черг та фактичного колапсу, адже кількість транспорту щоразу збільшуватиметься, а пропускна здатність стане меншою. І якщо раніше великі черги були лише незручністю, то зараз – це потенційна загроза для життя.

Польща після атаки на "Ягодин" заявила, що планує пришвидшити рух на кордоні, щоб не створювати скупчення людей, які можуть стати цілями Росії. Речник ДПСУ Демченко запевнив, що прикордонна служба також веде розмови з країнами-партнерами, щоб пропускні операції були інтенсивними, не створюючи затримок.

За даними прикордонників, станом на вересень 2026 року пасажиропотік на кордонах знизився, адже закінчився літній сезон, тож черги стають все меншими.

Пряма мова Демченка: "Зменшення пасажирпотоку призводить до зменшення черг. Черги не тривають 24 години на добу. Вони ситуативні і залежні від бажання великої кількості людей одномоментно перетнути кордон.

Я вкотре можу порадити людям: для того, щоб не робити навантаження на якийсь один пункт пропуску, ознайомлюйтеся зі станом завантаженості. Таку інформацію наше Західне регіональне управління публікує на фейсбук-сторінці кожні три години".

Також великою перевагою є електронна черга, завдяки якій на КПП фізично зменшується кількість транспорту одномоментно. Кожен водій, який користується електронною чергою, отримує свій час і дату прибуття до кордону.

Пряма мова Демченка: "Спочатку електронна черга стосувалася вантажних транспортних засобів. У подальшому цей експеримент був поширений на автобусне сполучення".

Чому Росія посилює удари по кордону?

Якщо раніше атаки на КПП бували 1-2 рази на рік, то у 2026 році стало зрозуміло, що Росія кардинально змінює тактику. Але яка мета?

В аналізі Інституту вивчення війни (ISW) зазначено, що удари по прикордонній інфраструктурі України, зокрема на кордоні з Молдовою, можуть порушити сухопутні маршрути українського експорту. Окрім цього, Росія може мати мету – створити "атмосферу нестабільності". Мовляв, так міжнародні перевізники самі ж відмовлятимуться від перевезень через страх щодо надзвичайної ситуації.

ISW не виключає, що однією з причин може бути також залякування інших країн, оскільки Росія прагне стримати Румунію та Молдову від підтримки України.

Якщо ж говорити про конкретний удар по українсько-польському кордону 13 вересня, то існує більш подієва версія, опублікована Укрзалізницею.

"Цілком вірогідно, що мішенню цього російського дрона (на КПП "Ягодин" – УП) міг бути і дипломатичний поїзд, який вирушив зі станції раніше передбаченого для нього часу (через зміну графіку – УП)", – написали в УЗ.

У цьому потязі перебували радники з питань безпеки кількох держав-членів Євросоюзу, колишні європейські очільники, зокрема експремʼєр Великої Британії Борис Джонсон. В іншому поїзді, який перебував на станції Ягодин саме в момент цієї атаки, був колишній глава ЦРУ Девід Петреус.

Джонсон відреагував на удар по локомотиву, але не концентрував увагу на своїй присутності у потягу, який був на КПП незадовго до атаки.

"Я не знаю, яка схиблена логіка спонукала Путіна підірвати нерухомий український локомотив на польському кордоні. Що можна сказати напевно, так це те, що саме такі безпричинні й безглузді атаки українці терплять щодня – навіть на цивільних залізницях", – написав Джонсон у мережі Х.

У Польщі припускають, що удари по пунктах пропуску – не поодинокі випадки, тож очікують активізацію атак.

Прем'єр Дональд Туск заявив, що Москва хоче послабити Україну економічно, тож намагається діяти проти торговельних маршрутів.

"Це спроби ізолювати Україну, перериваючи логістичні шляхи, дороги, зриваючи постачання і зброї, і товарів", – підсумував Туск.

Якою б не була мета Росії, факт залишається фактом – ворог наближається до кордонів НАТО. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся з цього приводу до європейських країн: "Путінський терор "стукає" безпосередньо у двері ЄС і НАТО. Російські варвари біля ваших воріт, шановні партнери".

Тетяна Кривішин, Наталя Боднар, УП