Попри зусилля Вероніки Феншуй, кінець 2025 року та початок 2026-го видалися складними для Андрія Єрмака. Спочатку його звільнили з посади очільника Офісу президента, а потім НАБУ на пару із САП висунули йому підозру в легалізації 460 мільйонів гривень на будівництво елітного котеджного містечка "Династія".
Після таких ударів долі та правоохоронної системи Андрій Борисович спочатку думав доєднатись до війська, але згодом вирішив поновити свою діяльність в адвокатурі.
Хоч ексголова ОПУ сам до війська так і не долучився, бажання бути поруч із ним – бажано в статусі людини потужної, впливової і, безперечно, дуже корисної – нікуди не зникло.
У межах Національної асоціації адвокатів України (НААУ) за його ініціативою створили комітет з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, який він сам і очолив. Єрмак майже одразу запропонував програму "Адвокат+", яка повинна допомогти військовим вирішувати їхні правові питання.
По-перше, допомагати війську – справа, безумовно, благородна. Особливо, коли власна репутація потребує не просто полірування, а капітального ремонту. По-друге, може стати плюсом у суді. Під час обрання запобіжного заходу адвокат Єрмака Ігор Фомін наводив позитивні характеристики від НААУ та Національної гвардії, де якраз підкреслювали юридичну підтримку військовослужбовців.
І треба сказати, що Єрмак справді розгорнув неабияку активність на воєнно-юридичному фронті. Він майже одразу підписав меморандуми від НААУ з командуванням Нацгвардії, яке потім склало йому позитивну характеристику, та з військовою омбудсменкою Ольгою Решетиловою, яка підкреслювала конструктивну діяльність головного сірого кардинала нинішньої української влади.
А далі почалась робота у війську. 12 військових частин попросили НАБУ та САП зняти з Єрмака електронний браслет, мотивуючи це тим, що він розвиває "Адвокат+" в їхніх бригадах і повинен їздити на фронт. У вересні 2026 року ВАКС таки зняв з Андрія Борисовича браслет, обґрунтовуючи свій крок "загрозою для життя" ексголови Офісу президента.
До ініціативи долучились "Хартія", бригади "Чорних запорожців", "Холодний Яр" та декілька підрозділів ДШВ, а минулого тижня доєднався батальйон "Вовки Да Вінчі", названий на честь героя України Дмитра Коцюбайла. На цей момент УП не змогла достеменно дізнатися, чому і як такі поважні військові підрозділи висловили бажання співпрацювати з проєктом, який придумав ексочільник ОПУ.
Андрій Єрмак у коментарі УП сказав, що зараз "Адвокат+" працює з 31 бригадою.
Всі співрозмовники УП як в армії, так і серед адвокатського корпусу впевнені, що ключовою мотивацією для колишнього керманича Офісу президента є відбілювання власної репутації. Однак, якщо подивитись на ситуацію ширше, то питання вільного доступу військових до адвокатських послуг не врегульовано і на п'ятий рік великої війни з Росією, коли до армії доєднались мільйони людей.
"Українська правда" розповідає, які юридичні проблеми в армії виникають у військових, як "Адвокат+" працює в реальності та як держава може забезпечити доступ військовослужбовців до адвокатських послуг, не покладаючись на приватні ініціативи чи залучення колишніх топпосадовців.
Навіщо військовим адвокат
Перед тим, як розказати, що являє собою "Адвокат+" в армії, варто пояснити, яких юридичних послуг потребують військові та чому отримати їх – це проблема.
Раніше адвокат, а нині військовослужбовець Артем Донець розповідає "Українській правді", що юридичні питання для армійців починаються від нарахування зарплат і закінчуються переведенням, звільненням, службовими розслідуваннями тощо.
"Військовослужбовці можуть виступати як потерпілими, так і підозрюваними, особливо щодо військових злочинів. Під час виконання обов'язків трапляються різні ситуації, доводиться стикатися з правоохоронними органами, наприклад, із ДБР, тому тут потрібна допомога кваліфікованого адвоката", – підкреслює він.
Адвокат Денис Кузьмін у коментарі УП наголошує, що в умовах воєнного стану від рішень командира залежить не лише направлення на лікування військового, а й саме життя бійця. В підрозділах із недоброчесним керівництвом базові права штучно блокуються або стають предметом корупції, тож військовий залишається беззахисним у разі конфлікту.
"Одна з найгостріших проблем – проходження військово-лікарських комісій. Нерідко виникають абсурдні ситуації, коли пораненого військовослужбовця оглядає лікар та безапеляційно визнає його повністю здоровим. При цьому діагнози інших спеціалістів просто ігноруються.
Окрім цього, існує проблема штучного затягування процесу: бійцям вкрай важко отримати від командування офіційне направлення на лікування чи на проходження самої комісії. Як я вже зазначав, у наших реаліях командир для солдата – це цар і бог. Якщо керівник адекватний, такі питання вирішуються безперешкодно. Проте існують бригади, де командири цинічно отримують за такі направлення гроші", – розповідає Кузьмін
Військовий Олександр (ім'я було змінено) служить у юридичній службі підрозділу, який отримує послуги від ініціативи "Адвокат+".
Описуючи проблеми армійців, він розповідає, що будь-який підрозділ сьогодні гостро потребує кваліфікованої правничої допомоги, адже нормативна база у військовій сфері є вкрай складною, оскільки вона є сумішшю радянських норм, реформованого українського законодавства та імплементованих стандартів НАТО.
Самі військові підрозділи як юридичні особи потребують супроводу через судові спори, недоброчесність постачальників озброєння та необхідність перевірки контрагентів. Існує великий обсяг роботи з міжнародними партнерами, донорами та благодійними фондами.
"Окремі військовослужбовці звертаються для вирішення проблем із соціальними виплатами, зокрема у випадках значних грошових коштів за участь у бойових діях.
Військові також звертаються за допомогою щодо зруйнованого житла на окупованих територіях та з інших особистих юридичних питань.
Часто держава виступає проти військовослужбовця у судах усіх інстанцій, що вимагає серйозного професійного захисту", – розповідає військовий Олександр з підрозділу, в який прийшов "Адвокат+".
За словами Артема Донця, великою проблемою є доступ до правової допомоги військовослужбовців, які перебувають на передовій. Адже вони можуть тижнями сидіти без стабільного зв'язку чи інтернету, таким чином лишаючись у певній ізоляції:
"Зв'язатися з адвокатом – це вже проблема, а онлайн-формат чи пересилання документів поштою там не завжди надійно працюють", – наголошує Донець.
Тому адвокати, які, за його словами, беруться за справи військових, мають розуміти цю специфіку. І бути готовими до того, що їм доведеться їхати до клієнта в прифронтові зони, щоб поспілкуватися особисто.
"Часто інформація щодо військових частин, їх розташування чи завдань є секретною. Адвокати направляють запити і часто отримують відмови, через що скаржаться, що їм не дають працювати.
Але треба розуміти позицію військових частин: вони просто виконують вимоги закону щодо охорони таємниці і не можуть надати такі дані. Тому адвокатам треба шукати інші шляхи отримання інформації через законні процедури допуску, що, звичайно, ускладнює та затягує процес", – підкреслює юрист.
Адвокат Кузьмін додає, що така ситуація призводить до того, що суди ухвалюють рішення на основі засекреченої інформації, яку сторона захисту фізично не може перевірити чи спростувати.
"Адвокат+" у війську
Саме тут з'являється Андрій Єрмак зі своїм невтомним бажанням бути корисним для військових зі своїм "Адвокатом+".
Адвокаційний менеджер Фундації DEJURE Ярослав Кузишин розповідає УП, що проєкт позиціонується як ініціатива НААУ, яку реалізує ексголова ОПУ для надання юридичних послуг військовослужбовцям.
"Але діяльність виглядає як піар-кампанія, спрямована на демонстрацію створення позитивного іміджу Єрмака, а не на реальну допомогу. Практична ефективність проєкту є вкрай низькою, оскільки на одну бригаду чисельністю 3–5 тисяч осіб закріплюється лише один адвокат. Такий фахівець має власну приватну практику і фізично не здатний якісно обслуговувати таку кількість військових", – наголошує юрист.
УП поспілкувалась на умовах анонімності з представниками двох бригад, які мають стосунок до правової роботи у своїх підрозділах.
Перший – Іван (ім'я було змінено), заступник командира військової частини з правової роботи, де впроваджений "Адвокат+".
Він підтверджує, що за їхньою бригадою закріплений один адвокат, представник НААУ, який намагається надавати допомогу в межах ініціативи Єрмака.
"На практиці ініціатива виявилася неробочою, і жодної реальної користі, окрім самих візитів до частин, вона не принесла. До частини надійшов лише один запит від представників ініціативи, після чого тема повністю затихла", – розповідає військовослужбовець.
Він вважає цей проєкт нежиттєздатним і називає його виключно спробою пропіаритися, оскільки адвокатура є цивільною організацією, а отже, вона не має регламентованого доступу до військовослужбовців.
"Нав'язування конкретних захисників з боку невідомих осіб є незаконним, оскільки кожен військовослужбовець має право вільно обирати собі адвоката. Більшість військовослужбовців перебуває в районах бойових дій, куди неможливо привезти адвокатів для укладання договорів про надання послуг.
У нашій частині є лише один укладений договір за цією схемою, проте механізм його підписання залишається незрозумілим", – додає він.
На думку військовослужбовця, для законної та ефективної роботи така програма має діяти як державний інститут. Приміром, як державна адвокатура за зразком США чи правова служба військової юстиції, а не як ініціатива асоціації адвокатів, яка делегує виконання цієї програми Андрію Єрмаку.
"Прямого тиску чи примусу до співпраці з цією ініціативою на військовослужбовців не чинилося. Проводилися наради, на яких проєкт презентували як корисну ініціативу, але жорстких наказів працювати виключно за цією схемою не надходило.
Проєкт не знайшов підтримки та бажання брати в ньому участь ні серед командування, ні серед особового складу", – підсумовує заступник керівника військової частини з правових питань.
Військовий Олександр, також на умовах анонімності каже, що в межах ініціативи "Адвокат+" до його бригади приїжджала група адвокатів. Організатори надали контактні телефони та QR-коди для звернень військовослужбовців.
"Наразі, цей проєкт виглядає як піар-кампанія, але зауважу, що він матиме реальну користь, якщо адвокати надаватимуть якісну допомогу. Зараз із кожною бригадою працює один адвокат з НААУ, чого насправді недостатньо, враховуючи кількість проблем військових.
Для дієвості ініціативи недостатньо лише консультувати; юристи повинні готувати позовні заяви, формувати доказову базу та безпосередньо захищати права військових у судах.
Перші підсумки ефективності ініціативи можна буде підбити орієнтовно наприкінці листопада, щоб проаналізувати кількість реальних звернень та вирішених справ", – підкреслює він.
Адвокат і військовослужбовець Ілля Костін критикує "Адвокат+". Він каже, що консультації часто відбуваються віртуально.
"Якщо адвокат безпосередньо пов'язаний із командуванням, він навряд чи буде надавати послуги військовослужбовцям проти цього ж командування.
Крім того, оскаржувати рішення бригади неможливо без доступу до відповідних документів, а цей фільтр проходить виключно через командира", – наголошує Костін.
Сам Андрій Єрмак розповідає, що жорсткої формули "одна бригада – один адвокат" у проєкті немає, а на цей час правників для його ініціативи достатньо.
"За кожною бригадою закріплений відповідальний адвокат, який є "точкою входу" для військовослужбовців. До складніших питань за потреби долучаються інші юристи.
Сьогодні в проєкті працюють більше 60 адвокатів. Закріплений адвокат знає контекст конкретного підрозділу і розуміє, куди і з яким питанням звертатися. При цьому за ним стоїть значно ширша професійна система: комітети НААУ, ради адвокатів регіонів, фахівці з окремих галузей права.
Частина звернень вирішується консультацією, частина потребує подальшого супроводу, зокрема підготовки документів чи представництва в органах влади та суді. Лише за останній місяць адвокати проєкту опрацювали 308 звернень військовослужбовців та членів їхніх родин", – наголошує ініціатор ідеї "Адвокат+".
Військова адвокатура
Проблему може вирішити створення військової адвокатури на законодавчому рівні.
Правник Ілля Костін розповідає, що зараз ідея обговорюється на рівні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яку очолює Мар'яна Безугла. Розглядають різні міжнародні моделі: французьку, де військових адвокатів немає в штаті, але їхні послуги оплачує Міністерство оборони, та ізраїльську, де адвокати є військовослужбовцями, які мають цілодобовий доступ до клієнтів.
Безугла додає, що про військову адвокатуру на цей час можна говорити лише як про концепт, створення якого розглядається в межах механізмів військової юстиції.
Адвокат Денис Кузьмін допомагає створювати концепт у робочій групі, про яку згадує Мар'яна Безугла, та ділиться своїми ідеями й напрацюваннями, які планує презентувати колегам.
За його словами, найгостріша проблема наразі полягає в тому, що військовий під час виконання бойового завдання фізично не може укласти паперову угоду з адвокатом.
"Для вирішення цього питання необхідно електронний реєстр адвокатів безпосередньо інтегрувати в застосунок "Армія+".
Процедура має бути максимально простою: військовослужбовець обирає захисника в застосунку та підписує договір за допомогою електронного підпису через "Дію". Одразу після цього адвокат повинен автоматично отримувати всі законні права представляти інтереси бійця перед будь-якими органами", – ділиться своїми напрацюваннями правник.
Кузьмін звертає увагу, що на передовій часто відсутній інтернет або глушиться зв'язок, тому механізм військової адвокатури має дозволяти укладати угоду ще під час мобілізації людини.
"Військовий повинен мати змогу передати необхідну інформацію адвокату через телефон чи месенджери, і в умовах електронного документообігу це вже має вважатися повноцінно укладеним договором", – підкреслює він.
Адвокат додає, що повноцінна військова адвокатура та військова юстиція також повинні врегулювати питання доступу захисників до секретної інформації.
***
Андрій Єрмак заперечує, що "Адвокат+" це лише піар. За його словами, юридична допомога має сенс лише тоді, коли військовий знає, що вона існує, він знає, до кого можна звернутися і як нею скористатися.
"А оцінювати проєкт варто не за кількістю публікацій, а за тим, чи вдалося вирішити проблему конкретного військовослужбовця і чи вдалося на основі таких звернень змінити систему. Саме за цими результатами ми й готові відповідати", – додає ексголова Офісу президента.
Також він зазначає, що до ініціативи можуть звернутись представники не тільки публічних підрозділів, таких як "Хартія" чи "Вовки да Вінчі".
"Військовослужбовці ТЦК та СП мають таке саме конституційне право на професійну правничу допомогу, як і будь-які інші військовослужбовці", – підсумовує Єрмак.
Якщо подивитись на картину, оминувши піар-складову, то "Адвокат+" піднімає критичну й досі не вирішену державою проблему: мільйони військовослужбовців на п'ятому році повномасштабної війни досі позбавлені повноцінного та системного доступу до кваліфікованої правничої допомоги.
Парадокс полягає в тому, що ключовим рушієм та обличчям правничої ініціативи став ексголова Офісу президента Андрій Єрмак, який перебуває під слідством за підозрою в корупційних злочинах і намагається покращити власну репутацію та позиції в суді.
Ситуація з правовим захистом військових зараз нагадує тимчасову латку, яка прикриває велику дірку в одязі. Держава, одним із керівників якої до останнього часу був і сам Єрмак, роками зволікала зі створенням військової адвокатури. За таких умов просувати правничі послуги військовим взялася людина із важкою репутацією. Однак таким чином нагальну проблему можна розв'язувати хіба що поверхнево.
Володимир Фомічов, УП