Від пострілу до вироку. Чого ми досі так і не знаємо все про вбивство Фаріон
Шевченківський суд Львова 1 жовтня 2026 року оголосив вирок в одній із найгучніших кримінальних справ за останні роки – про вбивство мовознавиці та колишньої депутатки Ірини Фаріон.
20-річного В'ячеслава Зінченка засудили до довічного ув'язнення та зобов'язали сплатити 5 мільйонів гривень моральної шкоди Софії Особі – доньці вбитої. Вирок можна оскаржити протягом 30 днів, захист вже заявив, що готує апеляцію.
Фаріон холоднокровно вбили 19 липня 2024 року. Минуло понад два роки. Суд вже виніс вирок, але в історії про вбивство досі є питання, на які відповіді не знайшли. Що відомо про справу, а чого ми так і не дізнались – читайте далі у форматі "УП.Коротко".
Справа про вбивство Фаріон у цифрах
- Опитано понад 1500 людей.
- Проведено понад 60 експертиз.
- Переглянуто відео тривалістю понад 1000 годин.
- Перевірено понад 170 камер відеоспостереження.
- Опрацьовано понад 80 га території.
- Усі матеріали зібрано у 30 томах справи.
Головне, що вдалося з'ясувати слідству
Основою доказів у справі є експертиза, яка наводить вагомі факти, щоб вважати вбивцею Зінченка. Зокрема, на це вказує ДНК, вилучене з крісла біля будинку Фаріон, на якому тривалий час хлопець вичікував мовознавицю. ДНК повністю збігається з біологічними зразками хлопця.
Зінченко з 10 по 18 липня регулярно по кілька годин поспіль сидів на лавці, вистежуючи мовознавицю біля її житла. Тож і запахові сліди з цього місця також вказують на нього.
Ще один доказ – портретні експертизи. На камерах спостереження добре видно хлопця у чорній панамі, темних окулярах та довгополому одязі. Свідки також надавали правоохоронцям його фото, зроблені напередодні вбивства – постійна присутність дивної людини викликала у мешканців цього району занепокоєння. Так от, анатомічні ознаки обличчя повністю збігаються з рисами Зінченка.
Звісно, експертизи – не єдиний факт, що доводить винуватість. Спецпризначенці затримали Зінченка у помешканні в Дніпрі 25 липня – через 6 днів після вбивства Фаріон. Тоді на його телефоні та комп'ютері знайшли ще низку доказів:
- "меми" з Фаріон;
- скриншот карт Львова;
- фото зброї;
- переписку про купівлю пістолета;
- фотографії образів для маскування.
Є також докази, що Зінченко ще у квітні-травні 2024 року почав стежити за Іриною Фаріон онлайн. Він вивчав графік життя та маршрути, якими користувалась жінка. У хмарному сховищі телефону Зінченка знайшли PDF-файл з назвою "Фаріон Ірина Дмитрівна", там були дані про мовознавицю, її документи і місце роботи. Дата створення файлу – 6 березня 2024 року, що цілком збігається з часом підготовки до вбивства.
Згодом Зінченко почав стежити наживо: 9 липня переїхав до Львова, де орендував кілька квартир та постійно змінював місце проживання.
Перша спроба вбивства зірвалась
Донька Фаріон Софія у січні 2025 року писала, що вбивця намагався застрелити її маму ще 17 липня, але не встиг вистрілити. Це відбувалось за два дні до реального злочину.
Адвокатка Софії Особи Наталія Романик пояснила УП, що 19 липня Фаріон перебувала біля під'їзду довше, тож Зінченко підійшов до неї, не дивлячись на інших людей поруч, і натиснув на курок.
Пряма мова Романик: "І коли говорять, що він не снайпер і не міг цього зробити – з близької відстані особливо не потрібно нічого вміти. Достатньо мати зброю і з близької відстані скерувати її у напрямку життєвоважливих органів, у даному випадку – у сторону голови пані Ірини. Шансів вижити в неї не було".
Те, чого ми так і не дізнались
Де зброя?
Найперше, що знайшли правоохоронці на місці вбивства – гільза від патрона калібру 9х18 міліметрів. Самої зброї, з якої вистрілив вбивця, досі у слідства немає.
Однак прокурори у суді наводили докази, що Зінченко напередодні цікавився зброєю. Під ніком "Параноїк" він намагався з'ясувати, чи можна переробити пістолет "Stalker 2914 UK": яка вартість та скільки часу на це потрібно. На початку квітня хлопець купив перероблений пістолет "Stalker 2906" за 4 тисячі гривень у продавця під ніком "Робін Гуд", який згодом у суді підтвердив факт купівлі зброї.
Тодішній міністр МВС Ігор Клименко говорив, що Зінченко обмовився: "пістолет надійно заховав". Відсутність зброї, з якої було вбито людину, не означає, що вбивцю не можна засудити, пояснює УП адвокатка Романик.
Вона лише припускає, як Зінченко міг позбутися знаряддя вбивства. Він надіслав собі до Львова велику посилку "Новою поштою" напередодні злочину, але жодних речей він не відправляв пізніше назад у Дніпро.
Пряма мова Романик: "У матеріалах справи є його нотатки, де зазначено, як потрібно позбуватися речових доказів: одяг спалити або викинути в смітник далеко від місця вчинення злочину. Я думаю, що, мабуть, саме так сталося і зі знаряддям злочину теж".
Адвокатка наголосила, що Зінченку не притаманна звичка викидати сміття. Це зрозуміло, зважаючи на безлад та бруд у дніпровській квартирі, де він проживав.
Пряма мова Романик: "Насправді там настільки було брудно, що... Це було дуже огидне видовище. Саме тому він (Зінченко – УП) попросив досліджувати цей відеообшук у закритому режимі. Журналісти не могли це бачити, але я можу про це говорити.
Тому суд вважає – це навіть було прописано у вироці суду – що, можливо, він викинув (одяг, пістолет – УП) у сміття. Враховуючи те, що він декілька разів за один день виносив сміття (у період після вбивства – УП)".
Де замовники – і чи взагалі існують вони?
У справі не йдеться про замовників чи організаторів вбивства, тож залишається лише здогадуватись, чи справді міг юнак детально продумати масштабний злочинний сценарій. На початку розслідування слідство розглядало версію про ймовірну причетність російських спецслужб, але доказів, які б це підтвердили, не знайшли.
Адвокатка Софії Особи вважає, що замовників справді нема, хоч і звучить це парадоксально, зважаючи на вік вбивці.
Пряма мова Романик: "Мені також не хотілося спочатку вірити, що за вбивством такої величної постаті, як пані Ірина, стоїть просто юнак, в якого не було своїх цінностей: він собі їх сам придумав і створив, якщо можна назвати расистські ідеї цінностями. Він створив собі свою ідеологію. Отакий "маленький Гітлер".
Зінченко і справді був фанатом нацистського диктатора, у його телефоні знайшли зображення Гітлера, свастики, солдатів Третього Рейху та відповідні гасла. Також не обійшлось без проросійських символів.
Прокурори заявляли, що у квітні 2024 року Зінченко підписався на акаунт у телеграмі російського неонацистського угрупування National Socialism/White Power.
Через п'ять днів після злочину на цьому каналі опублікували відео із назвою "Маніфест українського автономного революційного расиста", у якому Фаріон називають расовою зрадницею, а наприкінці показують, як мовознавиця вчить темношкірого чоловіка у вишиванці фразі з поеми Шевченка: "Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями".
І головне: це угрупування заявило, що їхній автономний соратник убив Фаріон.
Чому саме Фаріон?
Офіційно у справі зазначено, що вбивство "вчинене у зв'язку з громадською діяльністю Фаріон і з мотивів національної нетерпимості". Та все ж не зазначено чіткої причини чи події, яка могла стати остаточним поштовхом для вбивці.
В одній з нотаток на телефоні Зінченко називав себе "санітаром цього суспільства", а також мав список потенційних жертв серед політичних та громадських діячів – Фаріон була першою.
"Коли всі влаштовують мітинги, "геть із політеху", а згодом мирно розходяться – я, тихо посміхаючись, гострив ніж. Після чого зробив те, чого хотіли мільйони. Я – санітар цього суспільства, але все через особисту неприязнь. Не може бути жодного розкаяння, навіть, якщо мене піймають і це дасть можливість зменшити строк. Я обрав шлях, значить буду йти до кінця", – писав Зінченко.
До слова, він справді так і не розкаявся. І взагалі – жодного разу не озвучив свою версію подій та не визнав причетність до злочину. Адвокатка Особи вважає, що Зінченко хотів слави.
Пряма мова Романик: "Він обрав пані Ірину, оскільки вона була жінкою беззахисною, яскравою, громадською діячкою, вбивство якої сколихнуло обидві частини суспільства: і її прихильників, і опонентів.
На його думку, це був безпрограшний варіант. Він хотів слави, якогось вчинку, як він називав це в листуваннях – "дія". І саме тому була обрана Ірина Фаріон".
Чи чекати апеляцію?
Представниця групи підтримки Зінченка Тетяна Мусихіна заявила, що вважає справу сфальсифікованою, а суд, мовляв, не дослідив належним чином докази невинуватості. Вирок оскаржуватимуть.
Адвокатка Софії Особи натомість сказала УП, що розуміла – буде саме такий розвиток подій. Апеляційний суд може змінити строк покарання, повернути справу на новий судовий розгляд або залишити вирок в силі. Для того, щоб прийняли рішення повернути на розгляд – мають бути величезні порушення права на захист. За словами Романик, адвокати Зінченка створювали всі умови, щоб рішення суду можна було трактувати саме так.
Зінченко неодноразово намагався спекулювати на темі свого фізичного стану. Наприклад, у березні 2026 року він оголосив голодування, тож адвокат згодом надсилав клопотання, щоб провести засідання без нього через стан здоров'я. Вже у квітні під час одного з засідань обвинувачений імітував спробу самогубства. Це сталось просто в камері ізоляції – після того, як суд вирішив перейти до дебатів. Пізніше Зінченко назвав це "формою протесту", адже начебто не міг розпочати дебати через голодування.
Пряма мова Романик: "Суд першої інстанції настільки проявив витримку, що вкотре надавав їм (стороні Зінченка – УП) можливості знайомитися, готуватись, узгоджувати позиції – настільки судді вже намагались не допустити того порушення права на захист. Тому я не вірю, що Апеляційний суд поверне справу на новий судовий розгляд".
Розгляд апеляції точно затягне процес ще на кілька місяців, однак адвокатка Особи сподівається, що вирок першої інстанції все ж залишиться дійсним.
Романик просила суд, щоб Зінченка зобов'язали виплатити доньці Фаріон 15 мільйонів гривень моральної шкоди. У вироку йдеться про 5 мільйонів, однак оскаржувати це рішення не будуть.
Пряма мова Романик: "Йшлось не про суму, не про реальні кошти, які будуть стягнуті. Ми були свідомі того, що ті кошти ніколи не будуть стягнуті, тому що він (Зінченко – УП) не набув нічого, не має майна.
Питання не в коштах, а в тому, що держава в особі судових органів мала визнати в процесуальному документі як вирок суду, що така шкода була завдана. Ніякі мільйони – ні 5, ні 15, ні 50 – не можуть компенсувати втрати найближчої людини".
Софія Особа заявляла, що ці 5 мільйонів спрямує на потреби 4-го батальйону "Сила Свободи" бригади наступу Національної гвардії України "Рубіж". Там служив її чоловік Василь Особа, який загинув 6 жовтня 2024 року.
Сторона Зінченка неодноразово заявляла, що справа сфальсифікована. Зокрема, наводили приклад ДНК-експертиз: перші дві не знайшли його сліду. Третю експертизу, яка вже підтвердила причетність Зінченка, вони не визнали.
Адвокатка обвинуваченого говорила, що якщо Апеляційний суд не змінить вирок, вони оскаржуватимуть його у Верховному Суді, а за потреби – у Європейському суді з прав людини. Романик пояснює, що ЄСПЛ розглядає лише порушення Конвенції, але жодним чином не скасовує вирок.
Пряма мова Романик: "Європейський суд з прав людини, наприклад, говорить про обов'язковість дотримання розумних строків (справи – УП). У нашому випадку, навіть якщо справа дійде до Європейського суду, то він встановить, що саме сторона захисту затягувала розгляд справи.
Саме через них ці строки тримання під вартою до ухвалення вироку були такими довгими, хоч могли бути коротшими, адже суд призначав судові засідання дуже чітко та послідовно".
Нагадаємо, що процес затягувався зокрема через зміну адвокатів Зінченка. Часто його захисники не з'являлись на судові засідання або ж неодноразово клопотали про відвід судді та прокурорів. Наприклад, через Діану Кару, яка захищала обвинуваченого, чотири рази переносили засідання, на якому суд мав завершити дебати.
***
Протягом двох років після вбивства довкола Зінченка сформувалась власна група підтримки. Прихильники приходили на засідання у футболках з його зображенням, кричали: "Славік, ми з тобою!"
Після оголошення вироку лише побільшало публікацій у соцмережах на його підтримку. Мовляв, він ще зовсім юний, щоб сидіти довічно…
Основною платформою для фанатів Зінченка є TikTok, саме там почали з'являтися відео та коментарі на його підтримку. Ці люди запевняють – до вбивства Фаріон не знали ні В'ячеслава, ні його родину.
Тетяна Кривішин, Наталя Бондар, УП