Віктор Ющенко має стати координатором опозиційної коаліції

"Народний союз Наша Україна" (НСНУ) – це партія, яка виникла з Майдану. Це партія, яка прагнула об’єднати мислячу й активну частину громадянського суспільства, тих, хто підтримав Віктора Ющенка на виборах-2004 року, хто відстояв своє право на вільний вибір.

НСНУ прагнула стати партією громадянської свободи й демократичного вибору. Однак цього не сталося. НСНУ тільки на словах будувався як "партія Майдану" – на практиці НСНУ перетворився на типову "партію влади". Не ідеї, а інтереси та посади стали рушійною силою для розбудови партії. В цьому вона пішла шляхом попередніх провладних партійних проектів.

У результаті цього НСНУ почала втрачати довіру виборців і потенціал внутрішнього зростання, отримала незначні результати на парламентських виборах, програла владу в країні.

Головні причини наших програшів

Загальні:

- відсутність чіткої стратегії дій при владі;

- слабкий вплив партії на кадрову й стратегічну політику президента та уряду після перемоги Ющенка на виборах президента;

- втрата єдності демократичного табору (конфлікт особистостей і амбіцій);

- відмова від інтеграції активної частини громадян (Майдану) в кадрову основу партії.

Внутрішньопартійні проблеми:

- побудова партії не на ідеях, а на інтересах;

- надзвичайна централізація управління партією і, як результат – її бюрократизація;

- відірваність партії від виборців – розрив між заявами й реальними діями;

- тотальна залежність партії від представників великого бізнесу;

- пріоритет розвитку організаційної інфраструктури партії над програмовою політикою;

- недемократичний тип складання передвиборчих списків.

Тому сьогодні партії необхідний процес внутрішньої дискусії. Партії потрібна чесна розмова. Ми почали цю дискусію, і президент її підтримав. У нас із ним спільна позиція щодо необхідності оновлення партії, зміни керівництва, стратегії та принципів діяльності. НСНУ має повернутися до суспільних інтересів і цінностей.

Вважаю, що партія має перспективи, якщо буде здатна на критичну оцінку й переосмислення своїх помилок. Ми повинні продемонструвати принциповість – виключити з партії тих партійців, які голосували за прем’єрство Януковича всупереч позиції й програмовій лінії партії.

У нас залишився останній шанс довести громадянам, що НСНУ гідна довіри, бо серед нас є тисячі партійців, які не зрадили своїм ідеям, які чесно виконували свою місію, які боролися за демократичний курс партії.

Ми стоїмо перед вибором – або партія поверне собі чесне політичне обличчя, довіру виборців і політичне лідерство, або партія залишиться в тенетах бізнес-інтересів і в форматі „проекту на одні вибори".

Вам будуть говорити, що керівництво шукає шляхи виходу з кризи, вам будуть писати листи про суттєві зміни в методах і підходах. Не довіряйте, якщо ви самі особисто не висловили свою позицію.

Демократія в партії починається не згори, вона починається знизу. Ініціативи діючого керівництва про оновлення підходів, корективи, які лунають згори, без принципової позиції партійців, партійних організацій можуть призвести до прямо протилежного результату. А саме – з партії почнуть виключати всіх опонентів діючого керівництва, саме тих, хто виступає за нову стратегію для НСНУ.

Вам будуть говорити про спроби "новаторів" розколоти партію – однак це не так. Насправді, в партії є дві позиції і два підходи до розвитку партії - олігархічний і демократичний. І вони зіштовхнулися.

Це означає, що йде боротьба не тільки за те, хто буде керувати партією, не тільки за те, хто має рацію, а хто винний. Йде боротьба за принципи:

- партія – це, в першу чергу, інтереси чи ідеї;

- партійне керівництво – це авторитетні політики чи бізнесмени та менеджери;

- партійна політика – це маніпуляції думкою виборців під час кампаній чи пошук постійної підтримки свідомих громадян;

- партійний курс – це пошук компромісів із ідейними опонентами або принципове відстоювання своєї позиції.

Ці питання бентежать не тільки партію НСНУ – вони бентежать всіх громадян.

Якщо партія зможе повернутися до демократичних цінностей і принципів – це означає, що Україна має шанс і далі рухатися до демократії. Якщо переможе олігархічна лінія – це означає, що наша партія поступово приєднається до табору олігархічних партій і до антикризової коаліції. А це буде означати, що ми програли демократію і європейський вибір.

Саме тому таке велике значення мають сьогодні наші внутрішньопартійні дискусії, позиції й принципи кожного партійця і кожної партійної організації.

Проблемні зони в позиції партії НСНУ та наші завдання

Перша: бюрократизація партії та адміністративно-бізнесова модель управління партією.

З самого початку в партії існував розрив між задекларованим принципом розвитку НСНУ як демократичної масової партії й реалізованим на практиці адміністративно-бізнесовим. Ставка в побудові партії була зроблена не на політичний, а на кадровий критерій. Менеджери та чиновники – замість політиків та свідомих прихильників. Як результат, партія перетворилася на гігантську машину влади, однак втратила свій політичний статус (3-тє місце на виборах) і рівень підтримки громадян. Це є проблемою для нашої партії.

Що робити? Завдання сьогодні стоїть так: демократизація партії, зміни в Статуті щодо процедур та норм діяльності, кадрової та організаційної політики. Детальніше мова йде про наступне:

- децентралізацію моделі управління партією, а саме – підвищення місця й ролі регіональних партійних організацій у формуванні політики та позицій партії;

- підвищення ролі з’їзду в формуванні партійного керівництва та керівних інститутів партії;

- пріоритет політичного принципу дій партії над логікою реалізації бізнес-інтересів;

- розширення складу Президії партії (не менше, ніж 30 осіб-представники регіонів, які дали найбільше голосів партії на парламентських виборах; депутати; голови облрад від партії).

- Визначення місця й ролі Президії в загальній системі управління партією – демократизація процедур прийняття рішень на Президії партії та контроль за цим із боку Ради партії та з’їзду (особливо щодо ключових питань формування політики партії).

- Всі керівні органи партії повинні обиратися таємним голосування, включаючи делегатів на з’їзд.

Друга проблема – непослідовність політичного курсу НСНУ.

НСНУ має в суспільстві негативний імідж політичної сили, яка не має чіткої ідеології й політичного курсу. НСНУ не змогла провести переможну виборчу кампанію, не змогла створити демократичної коаліції, заплямувала себе переговорами з Партією регіонів, не продемонструвала чіткої позиції в жодному важливому питанні. Це почало руйнувати довіру виборців до НСНУ. Тому партія повинна дати відповідь щодо своєї політичної позиції.

Що робити? З’їзд повинен підтримати опозиційну стратегію дій НСНУ і визначити основні напрямки розвитку партії на наступний період. Партія повинна назавжди розірвати з політикою стратегічної невизначеності, коливань та компромісів.

Ніяких компромісів з антикризовою коаліцією. НСНУ не може грати в політику "розмінної монети", коли на кону стоїть доля України й майбутнє української демократії. В існуючих умовах піти на правах "меншого брата" в антикризову коаліцію – це остаточно зруйнувати партію.

Потрібно зрозуміти – Партія регіонів виступає за переговори з "Нашою Україною" лише для того, щоб остаточно дискредитувати "помаранчевих" і проводити власну політику, захоплюючи владні повноваження й важелі впливу.

Треба відкрити очі й зрозуміти: ситуація кардинально змінилася. Партія регіонів в одноосібному порядку відмовилася від Універсалу національної єдності. Політичний курс антикризової коаліції й діючого уряду – це зрада національних інтересів, це відмова від економічного та політичного суверенітету України. НСНУ повинна чітко визначитися й об’єднати свої зусилля з нашими демократичними союзниками. Поки ми роз’єднані – ми слабкі й не в змозі протистояти політиці Реваншу.

Партія повинна політично визначитися й протистояти спробам переглянути стратегічний курс розвитку України, підтриманий суспільством в 2004 році. Чому антикризова коаліція, яка отримала підтримку тільки 40% виборців України, може проводити ревізію політичного вибору, за який проголосували в 2004 році більше 52% (15 мільйонів) громадян?

Партія НСНУ, яка будувала свою стратегію на основі політичного курсу Майдану і Ющенка, повинна протистояти всім спробам переглянути цей курс і об’єднати всі демократичні сили в Україні для протидії антиукраїнській, антигромадянській політиці нинішнього уряду й більшості. Демократичні сили повинні подолати всі існуючи розбіжності заради спільної цілі – консолідації громадянського суспільства й демократичного вибору України.

Третя проблема – НСНУ та президент

Партії потрібен діючий лідер. Цим лідером повинен бути президент Ющенко.

Незважаючи на те, що в суспільному сприйнятті НСНУ була й залишається партією Ющенка – президент тримав дистанцію від партії. І це значно послаблювало позиції НСНУ на політичній арені. Сьогодні ситуація стратегічно змінилася: в умовах парламентсько-президентської системи президент, який залишається позапартійним, втрачає свою роль та політичний вплив.

Саме тому стратегічним завданням для Ющенка є побудова стійких відносин із НСНУ та визначення своєї позиції в партії. І партія, і суспільство повинні отримати сигнал про те, що президент спирається тепер на НСНУ, координує з нею свій політичний курс. Це лише посилить позиції президента в політичній системі, а партії надасть чітку позицію й місце в політичному процесі.

Враховуючи сучасні тенденції, а саме – спроби з боку уряду та правлячої коаліції зайняти домінуючу роль у політичній системі й побудувати новий олігархічно-авторитарний режим влади, президент міг би підтримати опозицію та перехід в опозиційний табір НСНУ – і стати координатором опозиційної коаліції. Це посилило б контроль за діями правлячого уряду та більшості, а суспільство отримало б зрозумілу альтернативу політичному курсу Партії регіонів.

Однак справа не тільки в позиції президента, для прийняття рішення Ющенком стосовно відносин із НСНУ існує гальмуючий чинник – це структура "керівництва" партією, яка склалася в НСНУ.

Про це дуже чітко на попередньому етапі з’їзду сказав Ющенко: "Практика вербування партією осіб, які займали політичні чи адміністративні посади чи то міністрів, чи то депутатів, чи то якихось високих чиновників, призвела до того, що партія фактично стала придатком владних структур."

"Партія перетворилася на якесь закрите акціонерне товариство, де головні акціонери монопольно можуть вирішувати, що потрібно для партії, а насправді вирішувати або власні інтереси, або близькі до власних. І за все це повинна відповідати партія та її керівні органи, перш за все."

Тому важливим завданням для оновлення партії є зміна керівництва як на структурному рівні, так і на рівні персоналій.

Четверта проблемна сфера – ідеологічна невизначеність партії

Залишаються розмитими ідеологічні засади діяльності партії.

- Партія будує програму на правоцентристських ідеях захисту інтересів середнього класу, найманих працівників, середнього та малого бізнесу, а в політичній практиці захищає інтереси власників великого бізнесу, які є у партії. Тих, хто розглядає перехід у опозицію як конкуренцію з великим бізнесом правлячої більшості.

- Партія декларує демократичні цінності – прав та свобод, і одночасно проводить політику інформаційної блокади та цензури на думки, відмінні від позиції керівництва партії.

- На вибори партія йде під гаслом "Не зрадь Майдан!", а після виборів – частина фракції й керівництва партії голосує за призначення прем’єр-міністра Януковича.

Що робити? НСНУ повинна зберегти відданість ідеям, які виникли на Майдані, й реалізовувати їх у своїй політиці. НСНУ повинна виокремити свою програму і свою позицію з розмаїття існуючих націонал-демократичних ідей.

Наші ідеї: НСНУ – партія, яка об’єднується на принципах патріотизму, захищає ідею незалежності й державного суверенітету України, національні інтереси України. НСНУ – партія опозиційна до політичного курсу антикризової більшості та діючого уряду.

Ми будемо протистояти авторитарній політиці, олігархічній ідеології та проімперському геополітичному курсу діючого уряду, який призводить до обмеження національного суверенітету та втрати незалежності України.

НСНУ – проти побудови олігархічної моделі економіки та авторитарно-олігархічної політичної системи. НСНУ – за демократичні цінності, за захист громадянських прав і свобод, за справедливу економічну політику, за послідовні соціальні реформи та європейський вибір.

НСНУ виступає проти створення штучних преференцій для великого національного бізнесу за рахунок інших груп суспільних інтересів. НСНУ виступає за соціальну відповідальність бізнесу перед суспільством.

НСНУ – за розбудову громадянського суспільства. Наша партія повинна спиратися на активних і свідомих громадян та сприяти розвитку інститутів громадянського суспільства та посилення їхнього впливу на державну політику.

Три основні точки зору на майбутнє НСНУ

Перша – це позиція, яку озвучив президент В.Ющенко. Її основна ідея – оновити партію, змінити керівництво та продовжити процес консолідації політичних сил. Важко не погодитися – партія не може повернути собі суспільну довіру, якщо в партії не зміниться керівництво, і президент залишиться поза партією.

Однак такі зміни не мають жодного сенсу, якщо партія не стане в принципову політичну опозицію до дій нинішньої більшості та уряду й не пристане до позиції наших виборців. Сьогодні продовжувати переговори з антикризовою коаліцією для нашої партії й президента означає потрапити в нову пастку, яку готують Партія регіонів та її спільники.

Друга – позиція, яку висловила Рада партії та її керівництво – це перехід в опозицію не тільки до антикризової коаліції, а й відверта критика президента, його курсу на оновлення партії та зміни її керівництва. Це стратегія означає розрив партії НСНУ з президентом і розкол у фракції. Це остаточно зруйнує авторитет партії, її можливості впливу на політичний процес і назавжди залишить НСНУ без лідера.

Вимоги членів Ради партії та її Президії в частині перекладання відповідальності за стан речей в партії на президента й обґрунтування можливості само-реформування керівних органів НСНУ не можуть бути сприйняті як адекватна відповідь на вимоги оновлення партії. Це виглядає лише як спроба "зберегти добре обличчя при поганій грі" і як небажання розв’язувати ті проблеми, які є в партії і навколо партії.

Проте існує і третя точка зору, яку ми (частина керівництва партії) виборюємо разом з більшістю простих партійців та представників партійних осередків. Суть нашої позиції проста: НСНУ повинна проводити чіткий опозиційний курс до політики антикризової коаліції, що відповідає позиціям і інтересам наших виборців.

Партія повинна повернути собі суспільну довіру. Однак це можливо тільки якщо партія відмовиться від політики інтересів і повернеться до політики ідей, якщо керувати партією будуть авторитетні політики, а не бізнес-менеджери та чиновники. В цьому ми підтримуємо позицію президента і вважаємо за необхідне проведення внутрішньопартійної дискусії та демократичним шляхом оновити партійне керівництво, політичну стратегію і модель управління партією.

Сьогодні не може бути гри в опозицію або в оновлення. Опозиція та зміна керівництва – невід’ємні складові частини однієї стратегії. Стратегії, яка дає майбутнє для НСНУ. Іншого вибору немає.

Наш з’їзд повинний стати демократичним форумом, на якому партійці зможуть дати відповіді на всі питання, які є в суспільстві до нашої партії, дати відсіч старим підходам, провести кадрову ротацію, сформулювати нову стратегію для партії і консолідуватися навколо нових ідей і нового політичного курсу.

В цьому нас підтримує і президент Ющенко: "Якщо партія розраховує на перспективу, члени "Нашої України" сьогодні зобов’язані поставити діагноз хворобі й вжити кардинальних заходів для покращення ситуації в нашій партії".

З’їзд – це реальна можливість для партії отримати нові обличчя, нові ідеї, нові перспективи. Цього від нас чекає суспільство й наші виборці.

Микола Катеринчук, Голова виконкому партії "Народний союз Наша Україна"