Про який нагляд за дотриманням етичних стандартів в українському академічному середовищі може йтися, якщо плагіат знаходять у кожній другій дисертації високопосадовців, без жодних наслідків?
Якось коли слухаєш пана міністра, складається враження, що ця людина живе в якійсь іншій країні - країні без корупції в освіті. Можливо, цей щасливець дійсно не знає, що роками відбувалося при вступі в українські виші?