"Європейська правда" дізналася про плани лідерів перегонів просувати реформи та впроваджувати в Україні європейське законодавство. Тепер у сферах енергетики та екології.
Спроба штурму парламенту, сотні затриманих та поранених… Ще тиждень тому такими були новини зі столиці Грузії. За тиждень ситуація заспокоїлася. Та чи означає це, що пік політичної кризи вже позаду?
Найбільші за останні роки масові протести, сотні поранених і затриманих. Відставка спікера парламенту та погрози з боку РФ. Це все – сьогоднішня Грузія, столицю якої п'ятий день лихоманить від багатотисячних протестів.
Результатом вірменської реформи має бути те, чого так і не вдалося зробити Україні – глибоке, майже повне оновлення суддівського корпусу. Але чи варто чекати від Єревана зміни зовнішнього курсу?
Перша зустріч Зеленського з Анджеєм Дудою мала дати відповідь на питання, яку стратегію обере Варшава. Посилення тиску на Київ? Чи, може, стратегію "задушення в обіймах"?
Переможець президентських виборів вже анонсував корекцію відносин із РФ. Однак додав, що суттєві зміни курсу Литви стануть можливими лише у разі зміни російської політики щодо України.
Чи є ризики від легалізації подвійного громадянства з країнами-членами НАТО та ЄС? Таке питаня турбує не лише Україну. У Литві воно було винесене на загальнонаціональний референдум.
В одній лише Європі прикладів популізму досить багато, щоб говорити, що українські вибори цілком потрапляють у загальносвітовий тренд. Втім, існує нюанс, який зробив українські вибори унікальними.
Спікер з питань зовнішньої політики СДПН Нілс Шмід: "Євроатлантичний курс вже настільки укорінений в Україні, що незалежно від того, хто буде наступним президентом, цей курс буде збережено".
Ймовірна загроза зовнішньому курсу Україна стала поширеним штампом нинішньої виборчої кампанії. Тим дивнішими видаються заяви західних політиків та дипломатів, які стверджують, що не бачать такої загрози.
Програш у ключовій торговельній суперечка з РФ не лише остаточно блокує східний транзит для українських товарів. Негативне рішення СОТ завдає іміджевого удару по Києву і стане подарунком для російської пропаганди.
Новий президент Словаччини підтримує європейську перспективу для України. Перемога Зузани Чапутової довела, що вибори у Східній Європі можна вигравати, не користуючись методами популістів.
"Центристи", яких традиційно вважали захисниками "естонських росіян", раптом розпочали переговори про коаліцію з партіями, які виступають за різке зменшення прав російської меншини!
Більш, ніж двократний розрив майже не залишає кандидату від партії влади шансів стати президентом. Для України важливим є те, що опозиційна кандидатка займає набагато принциповішу позицію щодо протидії РФ.
Нинішні президентські вибори у Словаччині інакше ніж дивними не назвеш. Вибори, де кандидат від влади не дуже хоче виграти. Натомість шанс на перемогу отримав відверто проросійський кандидат, який не вважає Крим анексованим.
ЄС вже дав сигнал про готовність до прискореної підготовки "промислового безвізу" з Україною. Однак провальне голосування профільного закону в Раді стало справжнім "самострілом" для Києва.
Хоча результати виборів у Молдові не стали перемогою ЄС, для РФ вони стали програшем. Причому подвійним. Вибори довели, що РФ не лише не має потужної підтримки у Молдові, але й втрачає вплив на Придністров'я.
Чи зможуть голоси громадян, які проживають на окупованих територіях, стати "золотою акцією" для визначення вектора розвитку держави? Парламентські вибори можуть суттєво уповільнити євроінтеграцію Молдови.
"Весна" обіцяє зробити Польщу дружньою для мігрантів, позбавити церкву пільг, а на додачу – "забути" про історичні суперечки з Україною. Як зміниться польська політика з появою нової політсили?
Польщі вдалося встановити дивне досягнення – одночасно "побити горщики" і з Іраном, і з Ізраїлем. Втім, уроки конфлікту Варшави та Тель-Авіву не меншою мірою актуальні й для України.
Ще кілька років тому Македонію відносили до пула союзників РФ. Заради членства в НАТО уряд пішов на вкрай болючі компроміси з Грецією та албанською меншиною – однак не втратив популярності.
Кандидат на посаду генсека Ради Європи Андрюс Кубілюс: "План Росії – прощення без будь-яких умов – не має жодних перспектив. Ми повинні дуже чітко показати РФ, що не терпітимемо її поведінки щодо України".
Після більш ніж тримісячної коаліціади та двох невдалих спроб призначення прем'єра, у Латвії нарешті з'явився новий уряд. Що важливо - з незмінним зовнішнім курсом.