Поки країна воює, частина українських топчиновників інвестує у квадратні метри за кордоном. Хто саме купував нерухомість в останні чотири роки і скільки таких випадків виявив аналіз декларацій?
До 1 квітня понад 51 тисяча українських топпосадовців подала декларації за минулий рік. ЕП проаналізувала їх та зіставила майнову картину з ринковою статистикою.
Бізнес зростає попри все, держава стагнує, іноземці здають позиції. Підсумки 2025 року
Уряд змінив правила програми “Національний кешбек”. Чи врятують вони вітчизняних виробників?
Доходи працівників приватного сектору зросли, а бюджетників, за винятком військових, – упали. Як змінилася структура економіки за роки великої війни?
Скільки Україна завезла енергообладнання за останні чотири роки і який вклад зробили бізнес, місцева та центральна влади в побудову нової маневреної генерації?
Мешканці 25-поверхівки на столичних Осокорках придбали генератор і забезпечили будинку водо- і теплопостачання, а також роботу ліфтів. У скільки їм це обійшлося?
Кмітливі українці завезли, оформили і одразу виставили на продаж понад шість тисяч електрокарів, щоб уникнути сплати 20% ПДВ.
Тривала відсутність електроенергії не зупиняє роботу бізнесу. Принаймні того, який має змогу придбати і обслуговувати альтернативне джерело у вигляді генератора.
Реформа оплати праці на держслужбі мала зупинити відтік кадрів і ліквідувати нерівність, але відкриті дані Мінфіну показують протилежний ефект. Чому нова система посилила розрив?
АМКУ вперше виявив мережу, яка діяла під прикриттям змов на військових тендерах. Наскільки це поширене явище?
Інвестиції та війна здається непоєднувані, але вже третій рік Україна живе в умовах, де вкладення коштів у бізнес за таких умов є нормою. Велика війна продовжується і перевіряє українську економіку на стійкість. Як на це реагують інвестори, розбиралась “Економічна правда”.
За рік дії державної програми підтримки українського виробника уряд виплатив майже 4 млрд грн кешбеку. Проте цифри показують: програма не спрацювала ані для споживачів, ані для виробників, перетворившись на дорогий експеримент із непередбачуваними наслідками.
Держава переплачує кожну третю гривню на завищених цінах на будматеріали для відбудови.
Частіше використовують айтівці, але більше завдань виконує для освітян. ЕП проаналізувала, як штучний інтелект впливає на певні професії і які особливості його адаптації в Україні.
На що пішли 470 млрд грн у 2024-2025 роках, чи повертається час "бруківки" і чому Україна знову витрачає на дорожнє господарство більше, ніж на енергетику.
Український експорт став основною темою спільного форуму "Економічної правди" та "Європейської правди". Захід відвідали вітчизняні експортери з різних секторів, дипломати та представники міжнародних організацій.
