Партнерський збір УП. Задонать на дрони та РЕБи

Міняти медіа-закони не треба

Четвер, 03 грудня 2009, 11:16

Промовцям під час парламентських слухань зі свободи слова у середу пропонувалося внести свої пропозиції щодо поліпшення ситуації - чи то зміни до законів, чи то створення якихось груп, чи то іще щось на власний розсуд.

Я не став нічого пропонувати. Чому? Бо насправді законодавча база із забезпечення прав журналістів є непоганою.

Отож, питання не в тому, щоб створити новий документ або нову бюрократичну структуру. Питання в тому, щоб зуміти захиститися з допомогою вже існуючих законів. Крім того, примусити можновладців нас поважати.

Зараз ми спостерігаємо, що Віктор Янукович дозволяє собі заявити журналістові "Не бовтай язиком!". Крім того, його політична сила поверне знаменитого і одіозного Олега Калашникова, який відлупцював телегрупу каналу СТБ. Оператор Володимир Новосад лікується і досі.

Команда Юлії Тимошенко пообіцяла позбавити головного редактора "України молодої" особистого майна - це сталося після критики в газеті на адресу депутата від БЮТ Андрія Портнова. А спроба заборонити критику Жінки з косою через суд - уже стала класичною нахабною спробою обмежити свободу слова.

Президент України дозволяє собі в прямому ефірі читати моралі журналістам на тему, що треба запитувати його, а що не треба.

Ну червоний мікрофонометальник Олександр Ткаченко - це образ базарного торговця самогоном з-під поли, який чомусь став захисником народних інтересів.

Годі сподіватися, що ці можновладці з власної волі стануть поважати журналістів. Вони балакають про свободу слова крізь зуби. Насправді вона їм потрібна, як колька в печінці.

Таке хамське ставлення до журналістів поширюється на все суспільство і особливо державних чиновників. Нам так і не вдалося домогтися, щоб покарали ментів, які не втручалися і дозволили відлупцювати журналістів торік у жовтні під час конфлікту на вулиці Первомайського в Києві.

Недавно керівник київської міліції прислав нам листа після понад місячного зволікання, в якому написав, що мєнтам-спостерігачам оголосили догани і попередження. Словом, воно їм, як укус комара.

Після того у Новій Каховці під час конфлікту навколо коньячного заводу відлупцювали фотокора УНІАН Віталія Данильченка, який мав струс мозку. Слідство спонукало його подати історію так, наче це було хуліганство, а не перешкоджання журналістській діяльності.

У Хмельницькому журналістку "Моя газета+" Людмилу Луніну під час протестів вкладників одного з банків позбавили диктофона. Чоловік у цивільному відібрав у неї диктофон і зламав його. Це був заступник начальника обласної міліції. Таких фактів безліч.

Ці факти свідчать про те, що можновладці мають журналістів у себе в дупі, і ніякі закони їм не указ. А слідом за ними і так звані правоохоронці хамлять нам.

Отож, треба не нові закони ліпити, а примусити поважати себе. Це можливо лише за умов професійної солідарності. Поки що ми не дуже вміємо її демонструвати. Треба вчитися.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Хто заплатить за низький тариф на воду

Доведення вини чи призначення винним? Недопустимість системи правосуддя опиратися на «сумнівні докази»

Логіка бандитського терору

Що не так з новими санкціями проти користувачів надр

Чемпіон не спить. Чому трансфер Франьїча у "Шахтар" — черговий ляпас "Динамо"

Втрата мільярдів гривень щороку або Хто блокує закон про адміністративний збір?