Науковий фронт: як ексчиновники та прокурори ховаються від мобілізаціїі в університетах

Минулого 2025 року з українських університетів було відраховано близько пʼяти тисяч аспірантів – переважно тих, хто вступив у 2022-2023 роках. Вони або не проходили атестацію чи не відповідали науковим стандартам. Це і не дивно, бо в аспірантуру вони йшли не для того, щоб робити наукові відкриття.

Наприклад, у Запоріжжі в Класичному приватному університеті ректорат "продав" майже три тисячі фейкових посвідчень аспірантів. Вартість такого вступу становила майже 20 тисяч гривень. Керівництво вишу зараховувало чоловіків призовного віку на денну форму навчання без будь-яких вступних іспитів. За додаткові майже 50 тисяч гривень організовувалась відстрочка "під ключ" – від оформлення документів до ухвалення відповідного рішення. Після цього МОН анулював ліцензію університету на підготовку аспірантів, бо виш зарахував 3,5 тисячі таких здобувачів освіти замість 165 дозволених.

Це явище можна назвати фіктивною аспірантурою, коли люди йдуть в університети не задля нових знань, а для того, щоб переховуватись від мобілізації, бо в аспірантів на денній формі навчання є право на відстрочку.

"Вартість такого оформлення становила до 5 тисяч доларів США готівкою з однієї особи. Після надання документів "аспіранти" додатково сплачували на реквізити вишу встановлену суму за два семестри у розмірі майже 20 тис. гривень. Потім, за матеріалами справи, організатори оборудки знімали кошти з рахунку університету та розподіляли між собою", – розповідають деталі у СБУ

Як заявив нещодавно генеральний прокурор Руслан Кравченко, наразі справу щодо девʼяти учасників цієї схеми направлено до суду. Керівництву навчального закладу інкримінують не лише хабарництво, а й створення злочинної організації та перешкоджання законній діяльності ЗСУ.

Цю проблему підхопили проросійські пабліки в телеграмі, які фіктивну аспірантуру та корупційні схеми назвали "громадянським подвигом" та "порятунком генофонду", закликаючи аудиторію до саботажу мобілізаційних процесів. Моніторинг "Української правди" показав, що з початку року такі дописи набрали загалом більше 821,6 тис. переглядів.

Як це може виглядати на практиці

А на практиці це може скоріш за все виглядати так. Візьмемо наприклад аспірантуру Одеської політехніки, де гризуть граніт науки одразу дві помітні постаті – Павло Вугельман та Дмитро Вербицький.

Перший – ексзаступник мера Одеси, який обирався до міської ради від партії Труханова "Довіряй ділам". Його звинувачували у заволодінні коштів міського бюджету в особливо великих розмірах через зловживання службовим становищем у справі про придбання заводу "Краян".

За версією слідства, у 2016 році він разом із мером Одеси Геннадієм Трухановим та низкою інших посадовців організував придбання адміністративної будівлі колишнього кранобудівного заводу у комунальну власність за вдвічі завищеною ціною, коли місто отримало збитки на 92 мільйони гривень.

Читайте також: Труханова заштормило. У яких справах НАБУ фігурує мер Одеси

Вугельмана звільнили з одеської мерії 14 листопада 2025 року. А цього року він закінчить аспіранту Одеської політехніки.

Другий – Дмитро Вербицький, колишній заступник Генерального прокурора. Він був фігурантом розслідування "Схем", про можливе незаконне збагачення на суму 30 млн грн. Там йшлось про незадекларований будинок у котеджному містечку "Коник", що був куплений у 24 рази дешевше ринку та майно в Одесі й Туреччині. Його дівчина Христина Ільницька стала власницею маєтку за $1,2 млн та автівки Porsche, не маючи офіційних доходів (за 10 років заробила лише 360 тис. грн). Кримінальні провадження НАБУ, яким уже скоро два роки – не рухаються.

Згідно з даними джерел "Української правди" в українських спецслужбах, Дмитро Вербицький отримав відстрочку у Хаджибейському РТЦК в Одесі у листопаді 2024 року. За іронією долі партійну організацію "Батьківщини" саме цього району очолює експрокурор.

Я спробував поговорити з експрокурором особисто. Він сказав, що був аспірантом ще до повномасштабного вторгнення. За законом, нормативний строк такого навчання становить чіткі 4 роки. Оскільки останній довоєнний набір відбувся восени 2021 року, Вербицький мав закрити заліковку та вийти на захист щонайменше восени 2025 року, але цього так і не сталось. Сам ексзаступник Генпрокурора цю ситуацію не коментує, ігноруючи наступні телефонні двінки.

Водночас Одеська політехніка на офіційний запит відповіла малослівно, зазначивши, що "запитувана інформація не є предметом суспільного інтересу".

Щоб уникати ймовірних порушень Міністерство освіти разом з Державною службою якості освіти та правоохоронними органами з 2025 року проводять моніторинг якості підготовки аспірантів і перевірку університетів, де виявляють порушення.

Що чекає на аспірантів

З 2026-2027 навчального року відстрочка для аспірантів прив'язана до даних у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, які автоматично підтягуються в "Резерв+". Якщо університет не подав дані вчасно, аспірант втрачає право на бронь.

У 2024 році було виявлено понад 5 тисяч записів про аспірантів, які нібито вступили у навчальні заклади в попередні роки, але були внесені до бази суттєво пізніше. Виші, зокрема приватні, зараховували людей понад ліцензований обсяг, що є порушенням закону "Про вищу освіту". Намагаючись перекрити цю лазівку, Міністерство повністю заборонило у 2024 році вступати на контракт. Аспірантам залишили лише вечірню та заочну форми, які не дають права на відстрочку. Таким чином наказ зачепив не лише "ухилянтів", а й реальних науковців, які хотіли здобувати вчений ступінь на денній формі.

Міністерство освіти запровадило додаткові перевірки, щоб визначити, чи дійсно аспіранти займаються наукою або пересиджують війну.

Заступник міністра освіти Денис Курбатов розповідає, що наразі суттєво зменшилась кількість людей, які йдуть навчатись в аспірантуру, щоб просто уникнути мобілізації, а МОН проробило велику роботу, щоб таких випадків стало менше.

Це і правильно. В період війни, коли держава повинна вижити і стати міцнішою, вона серйозно потребує фахівців у різних сферах науки, які могли б дати новий технологічний поштовх. І точно не потребує тих, хто йде в аспірантуру, щоб просто перечекати важкі часи.

Володимир Фомічов