Між Сциллою та Харибдою

36 переглядів
Середа, 27 січня 2010, 15:23
Ігор Квятковський
народний депутат України ВР II та ІІІ скликань, для УП

Багато громадян України з болем та апатією сприймають президентські вибори 2010. Тим не менш, життя продовжується, кожен намагається, попри розчарування, зрозуміти, що відбувається. Щоб визначити для себе що робити і як жити далі.

Результати першого туру засвідчили тягу суспільства до змін. Голоси, віддані за Тигіпка, Яценюка та Гриценка, а це більше 21% - тому підтвердження.

Анатолій Гриценко. Зразок абсолютного нерозуміння мети, засобів та шляхів ведення боротьби. Приреченість та безпорадність - лейтмотив всієї кампанії. "Перший непрохідний" відразу задав негативну енергетику, як всій своїй кампанії, так і самому собі. Достатньо швидко з'ясувалося, що саме таким є і сам претендент - дріб'язковим, не здатним вибачити всім свою відставку з посади міністра оборони.

Володимир Литвин. Новітня українська політична історія неухильно витримує традицію - жоден спікер Верховної Ради України (Леонід Кравчук, як останній голова ВР УРСР, не рахується) не може не те що стати президентом, а навіть вийти у другий тур президентських перегонів. Просто ця посада, як рентген, розкриває суть політика.

Віктор Ющенко. Країна ще не знала більш непридатної до виконання президентських повноважень людини. Левова частка відповідальності перед громадянами за їх зневіру у владі лежить саме на ньому. Але і він є продуктом та відбитком домінуючих вад суспільства.

Останній російський цар Микола II, замість заняття справами, які б не допустили більшовицького перевороту, вишивав хрестиком. Чим це закінчилося для Російської імперії, для нього та його сім'ї - відомо.

Віктор Ющенко ніколи сам перед собою не визнає відповідальності за жахливий стан країни та українського суспільства, до якого він довів їх. Він відповідальний не стільки за стан економіки (це поле відповідальності прем'єр-міністрів), як за відсутність будь-якої волі по призначенню на цю ключову посаду людей, здатних протистояти викликам часу.

За відсутність будь-якої волі вимагати дотримання законів, перш за все від себе, від свого оточення, від велетенської армії чиновників, що безпосередньо входить в його обов'язки, як гаранта дотримання Конституції.

Не виконання ним саме цих своїх обов'язків привело до повної деградації владних установ, зневіри громадян у ефективності владних інститутів. До вседозволеності та повної розбещеності представників влади на усіх її щаблях.

Результат, отриманий ним - 5,45% - це сукупність декількох складових. Це голоси тих, для кого важливішими є захоплення Ющенка українськими традиціями у поєднанні з розумінням того, що жоден інший з кандидатів не зможе протистояти деукраїнізації, яка неминуче станеться, за їх переконаннями, у разі президентства Тимошенко чи Януковича.

Це і голоси певної частини тих, для кого свобода слова і свобода вибору, що існувала при Ющенкові, є найголовнішою цінністю життя.

Сумно, але всі епізодичні позитиви, які відбулися за Ющенка, сталися не стільки внаслідок виконання ним функцій президента, скільки тому, що йому це просто подобалось. І саме завдяки своїй унікальній лінивості всі інші, набагато численніші та не менш важливі державні справи і проблеми, ставали для нього нецікавими, обтяжливими.

Саме тому відновлення історичної пам'яті по відношенню до жертв Голодомору відбувалося на тлі невпинного скорочення населення України. За його президентства - на декілька мільйонів громадян.

Свобода слова була не тому, що він про це турбувався, а тому, що вона аж ніяк не заважала дерибану та свавіллю влади і криміналітета.

Верхом історичної несправедливості було б його повторне обрання на найвищу посаду держави. Історія не терпить безвольних ледарів.

Арсеній Яценюк. Років 3 тому за участю Яценюка обговорювалося питання створення та реалізації його політичного проекту. Вислухавши пропозиції, Арсеній відповів: ні, хлопці, дайте мені "барський" проект.

І хоча жоден з учасників того обговорення не потрапив у команду Яценюка, свою розкрутку він почав саме з урахуванням пропозицій, запропонованих під час тієї зустрічі.

Проте "барство" в кінцевому підсумку взяло гору. Зміна команди привела до обвалу. Його грамотно "розвели". Але розвести можна лише людину, яка внутрішньо до цього готова, яка не є самодостатнім та самостійним політиком, здатним приймати виважені та вірні рішення.

Втрата позицій відбулася не внаслідок провокативного протистояння з одіозним Ратушняком, спланованим у штабі кандидата.

Втрата позицій відбулася через повну переорієнтацію всієї ідеологічної складової кампанії з включенням цілої низки нісенітниць, на кшталт Східноєвропейського простору, та поверховим відношенням до розбудови розгалуженої мережі партійних осередків.

Чи пройдено пік політичної кар'єри - це залежить тільки від самого Яценюка. Хоча залучити людей та створити команду людині, яку вже один раз "розвели", буде вкрай важко. Врешті-решт 7% на перших виборах - не такий вже й поганий результат для старту у важкій та брудній царині під назвою Політика.

Сергій Тигіпко. Повторює шлях Яценюка з певною часовою затримкою. До першого туру підійшов по висхідній. Основні конкуренти не сприймали його всерйоз. Реальних контрзаходів проти нього, на відміну від Яценюка, не приймали.

Участь в президентській кампанії ним була погоджена з Тимошенко для відтягування голосів Януковича та Яценюка. Отриманий результат став несподіванкою як для нього, так і для неї, яка напевно тепер змінить своє ставлення до лідера "Сильної України".

У випадку перемоги Юлії, він буде першим у черзі на політичне знищення. Менш загрозливою для Тігіпка виявиться перемога Януковича.

Підтримка одного з двох учасників другого туру однозначно приведе до втрати прихильників, бо в їхніх очах він стане таким же, як і вони.

Проекти Яценюка і Тигіпко сьогодні віртуальні, сюрреалістичні, нагадують відому картину Далі "Слони", що стоять на непропорційно довгих тонких ногах і не стільки йдуть по твердій землі, скільки парять над нею.

Втім, Сергій Тигіпко отримав шанс. Як він ним скористається, залежить від того, яким змістом наповнить свою реальну програму, якою буде його команда (особливо "польові командири", а це найбільший дефіцит), чи має він навички виживання у боях без правил, якою є українська політика.

Юлія Тимошенко. Свого часу виборцям на питання "хто така Тимошенко?", я відповідав: поєднайте Павла Лазаренко та Наталю Вітренко і помножте це на 100.

В українському політикумі немає більш вольової та більш працездатної людини. Як немає і політика, який з таким божевіллям прагне абсолютної та безмежної влади.

Всі звинувачення на свою адресу у гріхах вона не сприймає та просто не розуміє , що доводить її ворогів та опонентів до сказу. І причина тут не в тому, що це є неправда, а в тому, що світогляд та сприйняття світу Юлією Тимошенко унікальний. І як тільки вдається дійти до його суті - все стає зрозумілим.

Для Тимошенко рівної їй людини у світі не існує. Саме в її оточенні чітко вловили суть її ставлення до інших людей - "біомаса". Вона дійсно дивиться та сприймає всіх, як "біомасу". Свої відповіді та обіцянки, що жодного відношення не мають до реальності, вона адресує саме біомасі. А всі думають, що вона обманює, говорить неправду.

А як би ви, з світоглядом Надлюдини відповідали "біомасі"? Так само!

З усіма моїми знайомими, що потрапили у парламентську фракцію БЮТ і там залишилися, відбулася подібна метаморфоза: розумні, здатні незалежно мислити, вони всі перетворилися у зомбі. Ті ж, хто не погодився з цим - пішли.

Для Тимошенко не існує поділу людей на розумних чи дурних, порядних чи негідників. Всі, хто має особисту думку - вже є грішними.

У чому точно не можна запідозрити Тимошенко, так це у наявності економічного образу мислення. По всім економічним показникам Україна опустилася на останні щаблі світових рейтингів. Що Тимошенко-прем'єр підготувала для Тимошенко-президента?

Небачений дефіцит державного бюджету та небачений до цього державний борг. Знекровлений та значною мірою знищений середній та дрібний бізнес. Небачений податковий тиск та свавілля фіскальних органів. Найнижча база оподаткування зруйнованої економіки.

Що вона зробить, здобувши найвищу посади у державі? Де братиме гроші? Вірно! У Ахмєтова, Коломойського, Пінчука. Потім у Порошенка, Живаго, Тарути, Губського. Для Тимошенко вони нічим не відрізняються від іншої "біомаси", хіба, що відгодованістю.

І ніякі домовленості та гарантії діяти не будуть. Все буде обґрунтовуватися історичною необхідністю та економічною доцільністю.

А далі? Повний колапс.

Про свободу слова потрібно буде просто забути. Найсправедливіший Печерський суд вже попередив.

А для тих, хто буде сумніватися - декілька показових судових процесів. Леонід Кучма та Віктор Ющенко - перші на черзі. Ніхто і ніщо не будуть забуті. Знищені та знекровлені будуть всі, хто здатен помститися чи зберегти незалежність своїх поглядів.

Тимошенко чудово розуміє: або вона, або її. Ось чому, у випадку своєї поразки у другому турі, вона задіє всі механізми, щоб не втратити владу. Інакше, вона, як одна з найбагатших (якщо не найбагатша) людей України, змушена буде емігрувати за кордон, щоб не потрапити до в'язниці.

Сумно, але саме її "ніяке" прем'єрство дало шанс Віктору Януковичу вдруге, але вже реально претендувати на найвищу посаду України.

В древньогрецькій міфології є міф про Сциллу та Харибду - двох чудовиськ, що жили по протилежні боки вузької морської протоки. Всі, хто намагався між ними проплисти, ставали їх жертвами. І лише Одіссею це вдалося.

Ці чудовиська стали символами двох зол, неминучих та однаково страхітних.

Ми самі випестували своїх Сциллу та Харибду. Вперше більшість з нас опинилася в ситуації, коли немає вибору "меншого зла".

Кожний за свій вибір буде і мусить відповідати сам. Проігнорувати вибори - дати тій чи іншій стороні вкинути твій бюлетень за когось з них. Цинізм і нахабство у другому турі досягнуть апогею. В такій ситуації від кожного залежить мало. Але одужання починається з маленьких кроків. Якщо і цю малість не зробити, то одужання не буде.

Не підтримати жодного - висловити свою громадянську позицію, що ми далі так жити не хочемо. Підтримати - дозволити їм і далі руйнувати країну та людські цінності. Піддатися на їх заклики - якщо не оберете мене, то буде гірше, - дозволити їм далі маніпулювати нами, підтвердити свою належність до "біомаси".

Це не мої кандидати. Але це Мої Вибори. Це Мій Вибір. Чим більше нас проголосує проти обох, тим з більшою очевидністю вони відчують свій кінець.

Не вірю, що вони здатні домовитися заради відродження України. Не вірю, що домовляться між собою заради продовження вакханалії та дерибана. "Болівар не витримає двох". При президенті Януковичі його оточення не зробить помилки Ющенка.

"Смутні часи" нам потрібно пережити і навчитися не робити помилок, які до них доводять.

Але вірю, що корабель "Україна" подолає цю перешкоду і вийде загартованішим та мудрішим. Бо в серці багатьох з нас - частинка Одіссея.

Ігор Квятковський, народний депутат України ВР 2-го та 3-го скликань, для УП



powered by lun.ua
Українське диво: громадські ініціативи – наша секретна зброя і шанс на порятунок
Солідарність – це здатність людини діяти, спираючись не на найбільш ефективні підходи, а на причетність. (рос.)
Скільки держава витрачає на маски
Дефіцит масок відчувають не тільки громадяни, але й державні замовники: лікарні, військові, органи влади. Якими були ціни на медичні маски протягом останніх трьох місяців на Prozorro?
Земля і вірус: як владі підтримати фермера
В умовах економічної кризи та запуску ринку землі влада має підтримати вітчизняного агровиробника.
Не подобається? Звалюй! Або чому карантин оголив вразливість ґіґ-економіка
Коронавірус загострив усі невизначеності статусу водіїв і кур'єрів таких компаній, як Glovo, Uber, Bolt, Raketa, Uklon та ін. Чи мають їх працівники право на соціальні гарантії та за чий рахунок?
Консультативна рада в Мінську: вихід з глухого кута або шлях до дестабілізації?
Києву потрібен конструктивний спосіб реінтегрувати свої території на Донбасі, уникаючи збільшення кровопролиття. (рос.)
Козлові крани, бази відпочинку, протигази – що продає держава на аукціонах
Скільки держава вже заробила на малій приватизації, що можна купити на аукціонах та які вигоди отримує бізнес від прозорого продажу?
Справа експрем'єра Гончарука отримала своє законодавче продовження?
Скільки товарів протиепідемічного призначення треба вивезти з України, щоб понести кримінальну відповідальність.