Верхи не хочуть, низи вже не витримують

24 перегляди
Вівторок, 16 лютого 2010, 21:28
Сергій Кошарук
міський голова Ковеля (Волинська область), для УП

Пройшли президентські вибори. Лідери гонки не запропонували українцям нічого нового. Ті ж засалені гасла, набридлі штампи і огидне поливання брудом. Таке враження, що ми усі ходимо за нашими поводирями зачарованим колом і не маємо жодних шансів вирватися звідти.

Хто ж нам винен? Мали багато часу зрозуміти, що увесь цей політичний бомонд, усі вони разом - єдина тусовка. Вони живуть одними і тими ж правилами, одними і тими ж цінностями, одними і тими ж інтересами.

Їх роз'єднує лише те, що одні сьогодні при владі, інші в опозиції. За рік-два команди поміняються місцями. Принципових ротацій у владі не планується.

Усі вони, скільки завгодно можуть сваритися між собою і звинувачувати один одного у неземних гріхах. Однак, фактом залишається те, що ті правила, за якими вони грають, влаштовують усіх їх.

Ви ніколи не задумувалися, чому нинішні закляті опоненти нагорі ніяк не візьмуться за зміну виборчого законодавства? Скільки часу ще треба розмовляти про те, щоб бодай на місцевому рівні ліквідувати цю ганьбу - пропорційну систему виборів за "закритими" списками.

Такі вибори послідовно знищують інститут самоврядування - найкращого гаранта сталого розвитку громад. Вони стали ланками партійної вертикалі.

Такий принцип формування місцевих рад повсюдно плодить корупцію, безвідповідальність та непрофесіоналізм. Депутатів фактично призначають місцеві партійні боси. Ми голосуємо за вивіски, які віддаються в оренду партійними вождями з Києва.

Гляньте, хто сьогодні працює у місцевих радах, у якому стані нині міста і райони! Вони задихаються, просто волають про порятунок! Поясніть, кого зі столичної верхівки це хвилює?! Хто рятуватиме місцеве господарство?!

Руками слухняних депутатів, які залежать від партійних лідерів, а не від громади, зводяться рахунки з міськими головами. Сформовані за партійним принципом ради подекуди злочинно саботують роботу мерів, завдають непоправних втрат і без того виснаженим провінційним містам та віддаленим районам.

Сьогодні долю місцевих громад вершать сірі кардинальчики, що прикрилися на місцях відомими партійними брендами і навіть не планують тримати звіт перед земляками.

Всі ці паразитуючі елементи залежать лише від одного - популярності київського шефа у їхньому регіоні. Ще кілька років такої "пропорційності" у радах - і все розсиплеться, розтягнеться і не повернеться.

Було достатньо часу зрозуміти, що виборча система місцевих органів влади неправильна, наслідки її жахливі. Цю систему можуть змінити тільки парламентарі. Вони цього не зроблять, адже вони і є її батьками та дітьми. То який же вихід?

Раз "лідери" нації ні кують, ні мелють, залишається один вихід: розхитати і зламати пропорційну систему виборів самотужки. Все можна зробити строго в межах закону. Закликаю усіх, хто також не може дивитися на цей "абсурд самоврядування" і планує балотуватися до місцевих рад, добровільно "розкривати" свої виборчі списки.

Нехай місцеві партійні номенклатурники і далі ховаються за вивіски та портрети, ми ж відкриємося перед громадами, і співвітчизники оцінять цей вчинок. Ми відстоюємо право громад на життя і наполягаємо, щоби партії стали засобом реалізації прав кожного громадянина.

Сьогодні ж в умовах пропорційної системи за "закритими" списками, пересічний українець є лише гвинтиком для реалізації меркантильних інтересів партійних вождів.

Залучайте до своїх списків авторитетних людей, які не захотіли прогинатися перед місцевими партійними босами та зі зрозумілих причин не потрапили до рад.

Міським і районним радам бракує досвідчених та поважних. Часто вони навіть не мають бажання балотуватися до рад, щоб не дивитися на цей партійний звіринець.

Шляхом імпровізованого обговорення та плебісциту, кожен у своєму населеному пункті чи районі, дайте можливість краянам самотужки, через голосування, сформувати список з найдостойніших місцевих людей.

Впливаючи на формування такого виборчого списку, громадськість відчує силу самоврядування і обов'язково повірить Вам. "Закритим" партійним блокам буде нічого протиставити новому демократичному віянню.

Не дивлячись на те, за портретом якого лідера вони прилаштувалися, або будуть змушені "відкрити" і свої списки, або втрачатимуть авторитет.

Якщо така ініціатива спрацює хоча б у кількох містах, це буде серйозний виклик пропорційній системі виборів у цілій державі. Так ми змусимо наше керівництво до демократизації виборчого процесу.

Формування партійних списків треба вивести з-за лаштунків. Владу мають формувати громадяни!

Розпочавши якісні зміни виборчої системи у регіонах, спробуємо сформувати нові патріотичні, фахові, авторитетні місцеві владні еліти.

Далі вони сприятимуть утворенню принципово нових регіональних еліт, які згодом сформують національну владну еліту, яка здатна буде змінити ситуацію починаючи з виборчого законодавства, судової, адміністративної, фінансової систем та закінчуючи добробутом кожного конкретного українця.

"Риба гниє з голови, а чистять її з хвоста".

Україна складається з місцевих громад. Кожна громада є господарем у своєму домі. Ми захистимо свої домівки від партійних ляльководів, які взяли у заручники наше майбутнє, майбутнє нашої країни та майбутнє наших дітей і онуків!

Сергій Кошарук, міський голова Ковеля (Волинська область), для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Чи можна заробити мільйон, граючи в комп'ютерні ігри
Людей приваблює той факт, що в кіберспорті, найчастіше, є матеріальна винагорода. Як зміниться ігрова індустрія в найближчому майбутньому? (рос.)
Вчимось робити добро. 10 ідей благодійних заходів: як поєднати приємне з корисним
Про благодійні аукціони та ярмарки чули всі, але насправді існує безліч способів зібрати кошти на добру справу. Пропонуємо 10 креативних способів фандрейзингу у Щедрий Вівторок. Їх може ініціювати кожен!
Шість газових міфів: погляд із ЄС на українські енергетичні реформи
Парадоксально, але "Газпрому" допомагає і відмова Польщі від закупівлі його газу – у російського монополіста з'являються зайві 10-12 млрд кубометрів для інших покупців в ЄС.
Роботи для людей: переосмислення автоматизації праці
Відповідь на питання "роботи чи люди" насправді звучить як "роботи для людей". (рос.)
Домашні зв'язки: як влаштувати буккросинг на рівному місці
Експеримент з буккросингу розпочався зі звичайного "ні, ну а шо!" Але далі було цікаво. (рос.)
Як у Києві шматок школи продали
Мені як звичайній киянці торгових центрів уже забагато, а от шкіл, садочків та зелених зон критично не вистачає, особливо в центрі, бо все забудовано-перезабудовано вщерть.
Партнерство, але не інтеграція: що не так із рухом України до ЄС
2018 рік мав стати роком прискорення. Та звіт про виконання Угоди, оприлюднений зараз, не містить ані натяку на такі плани. Їх практична реалізація відкладається на потім...