Про те, що ми так і не почули

Вівторок, 02 лютого 2010, 10:24

"Наша державна мета - стати для світу взірцем нового ціннісного, політичного та економічного порядку.

В той час, коли Європа задихається від демократії, Америка гине від споживацького способу життя, світові фінансові системи вкотре потерпають крах - Україна має зробити світоглядний прорив. Збудувати державу, яка стане відповіддю на світову потребу змін і дасть новий цивілізаційний імпульс.

Україна стане лідером слов'янських країн та колискою слов'янських культур.

Україна - піонер відновлюваної енергетики. Через 10 років кожна громада, і країна в цілому, будуть енергонезалежними.

Україна - експортер №1 в світі екологічно-чистих, органічних продуктів харчування, житниця Європи.

Україна - транспортна артерія між Європою та Азією. В Луганську збудуємо один із найбільших аеропортів в світі, на Сході найкращі склади, ангари, логістичні центри, в країні - кращі автобани. Західна Україна та Крим стануть центрами культури та туризму.

Україна - рай для дітей і сім'ї. Ми зуміємо зберегти сімейні цінності. Наші діти будуть рости серед чистого довкілля і чистого інформаційного простору - без жахів і насильства. Наші діти не будуть стріляти в своїх однокласників, не будуть дворовими наркоманами і не будуть морально розбещеними створіннями. Діти - наше майбутнє.

Україна - це держава справедливої економіки, де громадяни, а не група політиків та олігархів, є фактичними власниками країни. Громадяни отримують прибуток від управління державною власністю. Кожен має свою приватну власність (нерухомість, бізнес), яка є священною і недоторканою. Громадяни мають бути особисто незалежними, а не розраховувати на подачки держави.

Свобода слова, самоуправління, децентралізація влади, сильне місцеве самоврядування, розвиток малих міст, відродження сіл - завдання державних управлінців.

Гроші - в науку! Українська освіта - одна з найкращих в світі. Україна стане головним світовим інноватором - центром проривних ідей та винаходів. Українські мізки працюватимуть на нашу, а не на чужі держави.

Шахти, неефективні державні підприємства будуть закриті. Людям будуть створені нові робочі місця, але ті, які спрямовуватимуть країну до прогресу. Інвестуємо у високотехнологічне, наукомістке виробництво та економіку передових знань.

Гроші - в здоров'я. Не на заліковування, а на максимальне збереження та підтримку. Спортивним секціям та інфраструктурі, якісній медицині, здоровому харчуванню - бути! Люди - найголовніший, соціальний капітал держави.

ВВП - не єдиний показник успішності країни. Щастя, самореалізація та гідне життя кожного - це критерій успіху для нашої держави.

Українська армія сильна. Сильна армія - це сильна країна. Нас поважають. Нами захоплюються.

Загальновідомо - щоб було так, в першу чергу, потрібно побороти корупцію, бюрократію, припинити тотальне розкрадання, провести потужні, а інколи й болісні реформи. І це завдання не лише президента. Це завдання кожного з нас.

Кожен, хто віддасть за мене свій голос, будьте свідомі - вам доведеться працювати разом зі мною. Самоорганізація, громадська активізація, повний контроль влади на всіх рівнях - ось ваше завдання.

Всі мовні, ідеологічні, історичні суперечки на 10 років відкидаємо в сторону. Ми один народ, одна незалежна держава. В нас є спільна мета і ми її досягнемо! Разом!".

Ось що я хотіла почути хоча б від одного кандидата на найвищу державну посаду дивлячись репортажі з Давосу, "Шустрет Live" і "Велику Політику", виступи кандидатів.

А натомість просто до нудоти наслухалася як Юлія Тимошенко половину розмови знову заглиблювалася в минуле, в причини кризи і політичні конфлікти. Потім говорила, що "наша головна мета - зробити шлях України до Євросоюзу ефективним і незворотним. Україні потрібно освоїти всі цінності, що є в Європі".

Але чи може це бути метою існування країни? І цікаво, що сама Європа вже кричить: люди, в нас криза цінностей, ми рухаємося в неправильному напрямку! А пані прем'єр хоче їх всіх адаптувати в Україні. Потім почалися пустослівні розмови про політичну консолідацію, модернізацію, перетворення і реформи в усіх складових життя, посилення свободи слова, встановлення верховенства права, правильна система правосуддя ...

Але все це за стільки років сприймається як просто популістичні гасла не підкріплені ані реальними планами, ані конкретними діями.

А Віктор Янукович зайшов ще далі. Він більше половини розмови присвятив "п'яти рокам втрачених можливостей". Звичайно, згадав про такі тактичні завдання як боротьбу з кризою, бідністю, корупцією. Своїм завданням визначив "об'єднати суспільство навколо проблем, які створили". А на закінчення взагалі "добив" сказавши, що його основне завдання - розробити стратегію розвитку України на 2010 рік!

Шановний, а для чого Ви тоді йдете у владу? А передвиборча програма не має бути стратегією розвитку країни? Як взагалі до влади може йти людина без бачення майбутнього країни?

Ці люди просто не здатні мислити категоріями майбутнього країни!

Адже хтось із них отримує надприбутки від нафтогазової системи України. То навіщо йому розвивати альтернативну енергетику? А хтось отримує величезні хабарі від американської компанії "Монсанто", що є виробником генетично-модифікованої продукції, щоб дозволити засіювати українські чорноземи цією отрутою.

То навіщо йому думати про екологічно чисту їжу? А хтось є маріонеткою в руках олігархів, які розкрадають країну. То навіщо йому здорові, заможні, освічені люди, адже такі будуть контролювати, питати, заважати?

Мислити категоріями майбутнього і щиро дбати про країну здатна лише справжня еліта. І вона так мислить. І я чула ці слова про бачення України, які я міряла почути від кандидатів в президенти, від людей, яких мало хто знає.

Вони молоді, порядні та енергійні. Вони не пнуться на високі посади, не викрикують про свої успіхи. Вони тихо, але впевнено роблять свої маленькі і великі справи на благо країни. Це - нові лідери України.

Наше завдання за ці 5 років знайти таких людей. Перестати сподіватися на месію, який в черговий раз має врятувати країну. Настав час засукати рукава і починати діяти! Самоорганізовуватися та допомагати новим лідерам вже зараз реалізовувати їх бачення майбутнього України. І щоб у 2015 році нам не було соромно робити свій вибір.

Ольга Ситник, член Правління МГО "Українська Громада", заступник керівника проекту "Нові лідери України", спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Трансплантація органів та рак шкіри: про що мають знати пацієнти

ПДВ для страхових агентів: нерівні умови та невизначений економічний ефект

Фонд культурних/пропагандистських ініціатив: як Росія використовує культуру для війни

Від локального до універсального: як українській культурі стати помітною у світі

Чому Україні необхідний спеціальний банк для відбудови

Тренер, який не встигає, та збірні з міцним захистом: 6 фактів про суперників України на Євро-2024