Народе, слухати послання – шикуйся!

47 переглядів
Вівторок, 01 червня 2010, 11:45
Юрій Шеляженко
для УП

3 червня Віктор Янукович звернеться до народу в палаці "Україна", де окрім депутатів його слухатимуть представники органів виконавчої влади, громадських організацій, релігійних конфесій тощо. Про це розповів Володимир Литвин.

Раніше спікер заявив, що у цьому посланні він очікує почути "план будівництва України, який нам украй необхідний".

Жанр послання - не новий і має свої традиції. В цьому легко переконатись, здійснивши пошук документів типу "Послання", видавником яких є "президент України", у базі даних "Законодавство України" на сервері Верховної Ради.

Як правило, щороку в лютому-травні голова держави оголошує у Верховній Раді декларативний документ - щорічне послання про внутрішнє і зовнішнє становище країни, в якому фіксується бачення основних напрямків державної політики з Банкової.

У історичній перспективі жанр послання походить від "звітних доповідей", які виголошувалися генеральними секретарями і були основною подією на з'їздах правлячої Комуністичної Партії у радянські часи.

До речі, перший програмовий виступ президента Кучми у 1994 році звався "доповіддю президента України" під заголовком "Шляхом радикальних економічних реформ".

У розділі 8 цього документу зазначено, що "першочергове значення має забезпечення жорсткої виконавчої вертикалі та відновлення на цій основі керованості соціально-економічними процесами". Досі актуально, чи не так?

Чим закінчилися "реформи" Кучми, відомо: ручним керуванням у гірших радянських зразках, втягуванням бізнесу від малого до великого у численні корупційні схеми (одна з найпомітніших - поставки енергоносіїв через корпорацію ЄЕСУ), придушенням громадянських свобод і національної самосвідомості.

До речі, у доповіді Кучми було дещо і про свободу слова. У розділі 8 сказано про ще одну передумову реформ: "розширення соціальної бази ринкових реформ, забезпечення їх масової підтримки".

І далі, пункт 5 у списку планованих заходів: "Президент України виступатиме за всебічне посилення конструктивного впливу на розвиток економічних реформ четвертої влади - засобів масової інформації - газет, радіо, телебачення".

Як тут не згадати план Козьми Пруткова про запровадження "єдіномислія" та обов'язкову підтримку влади громадянами!

Яким чином адміністрація президента примушувала журналістів бути "конструктивними", всі пам'ятають. Під процитованим евфемізмом, як виявилося одного прекрасного дня, приховувався диктат "тем" - "темники" з Банкової.

Доповідь Леоніда Кучми у 1994 році готувалася адміністрацією президента, якою тоді керував Дмитро Табачник. Одним із співавторів, як зазначено в документі, був Сергій Тігіпко.

Обидва й досі формують стратегію реформ, економічних та гуманітарних, в цілковито лояльному президенту Януковичу уряді Миколи Азарова. Ця обставина дозволяє казати про спадковість "реформаторського" курсу - від перших днів Кучми до перших днів Януковича.

Спадковість виглядала б повною, якщо б президент Янукович звернувся зі своєю "програмою реформ" до парламенту. Однак глава держави вирішив запросити обраних ним, а не народом, представників народу, щоб виголосити перед цими "обраними" своє послання у палаці "Україна".

Навіщо Віктор Янукович пішов на додаткові витрати під час кризи, влаштовуючи помпезну презентацію свого послання?

Можна припустити, він хотів уникнути обов'язку відповідати на гострі питання опозиції та публічного обговорення в прямому ефірі й критичного аналізу тез свого послання одразу після виголошення.

Разом з тим, "граючи на своєму полі", президент може не побоюватись можливих провокацій із закидуванням яйцями.

Однак, як часто з ним трапляється, Янукович заради власної зручності хоче порушити Конституцію України та діюче законодавство.

Хоча Володимир Литвин стверджує, що формальним статусом виступу президента буде саме послання до народу, в адміністрації президента вважають інакше.

Як заявив Сергій Льовочкін, Віктор Янукович оголосить в палаці "Україна" саме щорічне послання. Йому видніше, бо проекти послань президента (на підставі пункту 4 частини 4 Положення про адміністрацію президента України) готує АП; вона ж оприлюднює такі послання.

Відповідно до пункту 2 статті 106 Конституції, голова держави звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України.

Пунктом 8 статті 85 Конституції передбачено, що до повноважень Верховної Ради належить заслуховування щорічних та позачергових послань президента.

Отже, щорічне послання до парламенту - конституційна функція і обов'язок президента.

Конституція передбачає тільки один вид щорічного послання президента - про внутрішнє і зовнішнє становище. Саме Верховна Рада, а не ретельно відібраний президентом "народ", має заслухати його щорічне послання.

Президент України не може звертатися із посланням до ВР, уникаючи виступу з парламентської трибуни, тому що статтею 169 закону про Регламент ВР передбачено чіткий порядок заслуховування щорічних та позачергових послань президента:

"Після відкриття пленарного засідання Верховної Ради головуючий на пленарному засіданні запрошує Президента України для проголошення щорічного або позачергового послання".

Однак Володимир Литвин, судячи з його слів, не має наміру відкривати пленарне засідання, щоб Янукович міг оголосити щорічне послання. Він планує підвезти окремих "запрошених" депутатів автобусами до палацу Україна, де вони будуть знаходитись не як орган державної влади - Верховна Рада України - а у статусі гостей оратора.

Відповідно до частини 3 статті 167 закону про регламент, щорічне послання президента ВР про внутрішнє і зовнішнє становище країни за звичайних обставин проголошується до 31 березня.

Той факт, що послання не було проголошено у цей термін, вже свідчить про його підготовку у "надзвичайних" обставинах.

Надзвичайні обставини завжди диктують обмеження законних прав, свобод та інтересів людини. Щось мені підказує, що чинна влада і далі нехтуватиме процедурними вимогами діючого законодавства, посилаючись на різні "аврали", "кризи", "запарку".

І нівеляція ролі парламенту як вищого представницького органу державної влади - це тільки початок побудови "жорсткої вертикалі влади", на яку скоро насаджуватимуть, як на шомпол, все, що рухається в країні.

Керівники СРСР збирали "кращих представників трудового народу" у лавах правлячої партії, щоб ця масовка мовчки слухала і приймала на віру сугестивні доповіді з високих трибун кремлівського концертного палацу.

Не варто думати, що повернення до стилістики з'їздів КПРС - просто примха "старперів" з команди Януковича. Це чіткий сигнал всьому суспільству: крутіть назад годинникову стрілку, гасло "реформ" - "Back in the USSR"!

Юрій Шеляженко, для УП



powered by lun.ua
Реклама:
На ринку житлової нерухомості гряде революція
Якщо Закон "Про регулювання містобудівної діяльності" приймуть, в 2022 році на нас може чекати підвищення цін на нерухомість.
5 етапів розвитку сім'ї та як ними керувати
Коли ми говоримо про сім'ю, важливим є її постійне зростання і вміння реагувати на кризи, які виникають на кожному етапі її життєвого циклу. У цій статті розповім про 5 найважливіших етапів. (рос.)
На шляху до страхової медицини: податкові стимули для роботодавців
Як держава буде стимулювати розвиток страхової медицини. У Верховній Раді готують зміни до законодавства.
Чому нам необхідна система територіальної оборони
Як готує систему територіальної оборони Польща, які кроки робить у цьому напрямку Україна та для чого це потрібно.
Як у госпіталі для ветеранів лікують кримінальних авторитетів
33 роки вже беззмінно вінницьким шпиталем для ветеранів керує один і той самий лікар. Як виявилося, час від часу в головного лікаря госпіталю "лікуються" (читайте переховуються) особливі клієнти.
Найкоротша історія інклюзії, та Чому вона не може обмежуватись одним днем
На жаль, ми продовжуємо жити в системі, що частково ґрунтується на совєцьких цінностях. У ті часи не існувало людей з інвалідністю. Їхня присутність у житті суспільства руйнувала б стереотип про ідеальну совєцьку людину.
Яким буде новий Майдан?
Про зсуви у ментальності за останні 20 років, війну як вибір ідентичності та про те, хто є нашими справжніми ворогами, а хто — нав'язуваними.