Влада та трудові емігранти: криза жанру

28 переглядів
Понеділок, 14 червня 2010, 16:26
Олесь ГородецькийOles Horodetskyy
голова Християнського товариства українців в Італії

Нова влада ігнорує мільйони громадян України, що проживають і працюють за кордоном. Згадали про трудових мігрантів лише в привітанні президента з нагоди Великодніх свят.

На цьому увага до ситуації українців за кордоном і закінчилась.

На практиці ж здійснено ряд кроків, котрі не тільки не сприяють вирішенню проблем мігрантів, а й значно погіршують стан справ, порушуючи основні конституційні права.

Із квітня 2010 року консульські установи за кордоном припинили видачу нових закордонних паспортів усім без винятку громадянам України, котрі легально там проживають, і мають право на поновлення паспорта згідно 4-ї статті закону "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України ".

Не кажучи вже про нелегалів і громадян, котрі мають дозволи на перебування із сімейних мотивів, яких українські закони вже давно обмежують у можливості отримати паспорт рідної держави.

Мова йде про документ, котрий є основним і життєво важливим для будь якого громадянина. Адже паспорт для виїзду за кордон є документом, що посвідчує його особу під час перетинання ним державного кордону України та перебування за кордоном.

Іншим законом "Про громадянство", у 5-й статті, визначається, що паспорт громадянина для виїзду за кордон є документом, що підтверджує громадянство України.

Таким чином, громадяни України, що перебувають за кордоном, не можуть підтвердити власного громадянства та засвідчити свою особу.

По суті, рідна влада робить їх нелегалами - злочинцями, зі всіма наслідками, які з цього випливають. Люди втрачають роботу, не можуть поновити документи країни перебування, здійснити будь яку юридичну дію, яка вимагає засвідчення особи. Пояснення, що держава не видає своїм громадянам паспортів, є абсолютно незрозуміле для будь якого європейського чиновника!

Єдиним виходом є повернення в Україну та вироблення нового паспорта за місцем проживання. Але це задоволення коштуватиме близько 1000 доларів, враховуючи також вартість перельоту. Та й не завжди є можливість посеред року їхати на місяць в Україну. У кожного є робота, навчання, сімейні обставини...

Крім цього, існує окрема, досить чисельна, категорія громадян, котрі мають за кордоном постійне місце проживання. Отже, вони можуть зробити новий паспорт виключно в консульстві, оскільки вони не мають постійного місця проживання в Україні.

Крайніми в цій ситуації, окрім простих громадян, опиняються працівники консульств, які змушені виправдовуватися перед розлюченими співвітчизниками.

Громадські організації українців за кордоном неодноразово звертали увагу уряду на наявність цієї проблеми та на наслідки для десятків, а то й сотень тисяч громадян України. Найбільш активними в цьому питанні були українці Португалії, оскільки вони одними з перших зіткнулися із цією проблемою.

У чому ж причина цієї катастрофічної ситуації?

Виглядає так, що цю кризу спровокували внутрішні "розборки" в Партії регіонів. А саме, судова суперечка між урядом та головним лобістом приватного концерну ЄДАПС, депутатом ПР Василем Грицаком.

У відповіді МЗС на звернення Спілки українців Португалії, від 14 травня 2010 року, за підписом директора Департаменту консульської служби Олефірова, - лише констатується невирішеність цього питання, і підтверджуються причини виникнення цієї ситуації. Ось цитата з офіційного документа МЗС.

"...За цих обставин, враховуючи, що в 2009 році інтегрування ЗДУ та МЗС до Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування не відбулося через недостатнє бюджетне фінансування, а наявна кількість бланків паспортів зразка 1994 року на початок 2010 року є вичерпаною, на даний час, до переходу МЗС до централізованого оформлення, виготовлення та видачі закордонних паспортів нового зразка, єдиним реальним засобом вбачається одноразове виготовлення бланків паспортів зразка 1994 року.

Конкретний механізм вирішення цього питання був запропонований МЗС та схвалений постановою кабміну № 191 від 17 лютого 2010 року "Деякі питання виготовлення та використання бланків паспорта громадянина України для виїзду за кордон". На виконання її положень було укладено відповідний договір із поліграфкомбінатом "Україна" та сплачено необхідну суму коштів.

Проте, дію зазначеної постанови було зупинено ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 березня 2010 року за позовом народного депутата Грицака.

На даний час міністерство юстиції забезпечує представництво інтересів уряду у суді..."

Як так сталося, що іменем України Окружний адмінсуд Києва фактично поставив у безвихідне становище десятки тисяч громадян України в цілому світі?

Чому приватна фірма тримає в заручниках державу, а отже, і її громадян, - у питанні, котре має бути виключно в державній компетенції? Чому, враховуючи важливість цього питання для величезної кількості українців, уряд і досі не зробив нічого для його вирішення? Чому ПР, яка зараз має абсолютну владу, не може вирішити його зі своїм депутатом?

Іншим болючим, хоч і менш скандальним питанням є в'їзд громадян України, що тимчасово проживають за кордоном, власним автотранспортом на митну територію України.

Нагадаю, що згідно чинного законодавства, громадянин України-резидент може в'їжджати на власному транспорті, зареєстрованому за кордоном, на територію України лише на термін до 10 днів. Натомість іноземець - на 60.

Тобто, приїхавши на місяць у відпустку, громадянин повинен тричі виїжджати за межі України, щоб не перевищити дозволений термін в 10 днів.

Добре, коли це житель Чопу. А якщо людина з Вінниці? Час, гроші та сили витрачені марно.

Здавалося б, ця проблема була вирішена законом "Про внесення змін до статті 11 закону "Про ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України", від 11 лютого 2010 року.

Але, на жаль, у вищеназваний закон "помилково" внесли також машини для гольфу та трактори. І він був ветований президентом Януковичем.

Виправлений текст закону пропонувалося прийняти та ввести в дію з 2011 року.

Наближається період відпусток. Десятки тисяч громадян України повертатимуться з-за кордону додому власним транспортом. Тож, враховуючи абсурдність чинних норм законодавства, Християнське товариство українців в Італії, у квітні цього року звернулося через посольство України до президента, прем'єра та голови ВР із проханням невідкладно прийняти цей закон у редакції президента, дозволивши трудовим емігрантам спокійно провести літні канікули на батьківщині.

На жаль, досі не отримано жодної відповіді.

Зрозуміло, що владі, зайнятій "виправлянням помилок попередників" та вирішенням питань, поставлених "московськими друзями", ніколи займатися вирішенням проблем простих українців. А трудових мігрантів і поготів. Адже існує міф, що "Донбасс на заработки не ездит".

Важливо, що вирішення цих двох питань не потребує ніяких додаткових видатків із бюджету країни.

Адже, при втіленні в життя пропозиції МЗС, паспорти старого зразка оплачувалися б за рахунок консульських зборів за їхнє виготовлення. А вільний приїзд у відпустку десятків, а то й сотень тисяч українців міг принести ураженій кризою економіці України вагомі надходження у вільноконвертованій валюті.

Тобто невирішення цих питань зумовлене або тупістю українського чиновника, або ж є свідомою політикою держави.

А тепер звернемось до європейського досвіду.

9 червня 2010 року, президент Португалії Каваку Сілва, перебуваючи в місті Фару, це найбільш популярний серед туристів регіон Португалії, де цього року пройдуть офіційні урочистості з нагоди Дня Португалії, назвав португальських емігрантів прикладом солідарності та вміння подолання проблем для громадян, що проживають у країні.

Зазначивши їхній внесок у економіку та популяризацію Португалії , він, зокрема, сказав: "Ваш приклад надихає й мотивує португальців, що проживають у країні. Особливо під час нинішньої кризи, діаспора може зробити важливий внесок у розвиток Португалії, допомогти подолати нинішні труднощі, і відновити шлях до стійкого економічного зростання й поліпшення умов життя португальських громадян".

Президент закликав усіх португальців, де б вони не жили, провести літні відпустки в Португалії.

Президент Греції 6 червня 2010 року, на зустрічі з Віктором Януковичем "високо оцінив увагу української влади та президента до потреб значної грецької діаспори, яка проживає на території нашої держави. На переконання Каролоса Папульяса, така увага української влади до грецької громади працює на укріплення історичних зв'язків між нашими країнами" - повідомляє офіційний сайт президента України.

Президент Греції нагадав, що на сьогодні на території України проживають десятки тисяч представників грецької національності.

Безумовно, зазначив він, такий стан справ тільки "посилює сердечні зв'язки між Україною та Грецією".

На жаль, український гарант Конституції й словом не обмовився про громаду українців Греції, яка налічує за офіційними даними - 20 тисяч, за неофіційними - від 30 до 100 тисяч.

Питання українців за кордоном не є пріоритетом для "європейського" Януковича. Він будує Україну для людей.

Мільйони громадян України, що працюють за кордоном, - під це визначення не підпадають?

Олесь Городецький, голова Християнського товариства українців в Італії,

Павло Садоха, голова Спілки українців Португалії, спеціально для УП



powered by lun.ua
Реклама:
8 цікавих подкастів для вивчення англійської від нейтівів
Ми зібрали класні подкасти від носіїв, які нам самим подобається слухати у вільну хвилину. Добірка всебічно занурює у мовне середовище та надихає вчити: тут можна посміятись разом з британцями та зависнути над історіями про різдвяних монстрів.
Запалити свічку і проростити зернятко: День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій
28 листопада, у День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій, вперше можна буде не тільки запалити символічну свічку у вікні, а й особисто долучитися до збереження пам'яті про вбитих.
ЗіПСОваний газ
Чому відсутність ринкового ціноутворення газу була одним з основних факторів корупції в газовому секторі.
Голодомор. Різні народи – одна історія
Дідусеві Жанчубу 97 років. Коли почалась колективізація, йому було усього сім. Жанчуб баабай погано пам'ятає свою батьківщину. Те, що пам'ятає, волів би забути, але не може. Дідусь Жанчуб – бурят-монгол, батьки котрого втікли у Китай від жахів радянської колективізації 1930-х років.
"Слуга народу" і реформи. Вибори програли, децентралізацію зупинили
"Слуги" програли місцеві вибори. Не отримали більшості у жодному регіоні та не перемогли на виборах мера жодного обласного центру. Є від чого втратити інтерес до передачі повноважень на місця.
Як відновити знищене КСУ покарання за брехню в деклараціях чиновників: на прикладі світових практик
У цій статті спробую віднайти дієві та стримуючі санкції для посадовців за небажання показати повну інформацію у майнових деклараціях, опираючись на прикладі світового досвіду.
Як досвід Естонії допоможе Україні позбутися черг на кордоні
Один момент нас сильно роздратував. Це – черга, яку ми побачили на польсько-українському кордоні.