"Пиріг" у 15 мільярдів
Представники незалежних профспілок віднині викинуті з керівництва фондів обов'язкового соціального страхування. Сотні тисяч, якщо не мільйони людей, які не є членами профспілкових організацій Федерації профспілок України, позбавлені можливості навіть мінімального впливу (через свої профспілки) на розподіл коштів сплачуваного ними соціального податку.
Власне, загалом існують три фонди - на випадок безробіття, тимчасової втрати працездатності, профзахворювань та нещасних випадків. Їх сукупний річний бюджет - біля 15 мільярдів гривень, які є частиною податків, котрі сплачує кожний, хто має роботу в Україні.
Це ті гроші, які йдуть, чи мають йти, за законом, на оплату лікарняних, оздоровлення і відпочинок дорослих і дітей, допомогу безробітним, вагітним, тимчасовим інвалідам, тощо.
Закон встановив, що розпорядником коштів фондів є представники від держави, роботодавців та профспілок (на паритетних засадах - по 15 чоловік у правлінні кожного фонду). З 2000 року існує міжпрофспілкова домовленість: у правлінні кожного фонду з 15 представників профспілок 10 - від Федерації профспілок України, 5 - від всеукраїнських профоб'єднань, що не входять до складу ФПУ.
Оцих п'ятьох "нефепеушників" обирають на Всеукраїнських зборах керівників профспілок та профспілкових об'єднань, що не входять до ФПУ. Строк повноважень представників - 6 років. Востаннє їх обрали 2007 року.
Проблема з'явилася у травні цього року, коли керівництво ФПУ (насамперед - голова ФПУ Василь Хара) вирішило позбутися у фондах тих представників незалежних профспілок, які занадто часто, на думку ФПУ, не підтримували позицію Федерації. Насамперед у питанні розподілу коштів фондів соціального страхування.
Зробити таку "чистку" можна було лише незаконним шляхом, але спрацював давній радянський принцип, геніально сформульований Михайлом Жванецьким: "Якщо не можна, але дуже хочеться, то - можна".
З'являється рішення СПО про зміни у складі правлінь і наглядових рад фондів. СПО - це Спільний представницький орган профспілок для участі у переговорах з урядом по укладанню Генеральної угоди про тарифи.
У СПО, традиційно для всіх міжпрофспілкових органах України, "контрольний пакет" голосів належить ФПУ.
Щоправда СПО створюється виключно для переговорів з урядом і на жодне рішення, не пов'язане з такими переговорами, права не має. В цьому і полягає порушення закону, на яке пішла Федерація.
Поточню, збори профоб'єднань, що не входять до складу ФПУ, жодних рішень щодо якихось змін у складі керівних органів фондів, зрозуміло, не приймали і не планують приймати.
Щоправда, формально не всі нові представники профспілок у фондах - члени ФПУ. Залишилися (або стали членами правлінь і наглядових рад) представники тих "незалежних", хто ніколи не голосував всупереч позиції Федерації. А також представники таких "незалежних" профспілок, як, приміром, профспілок працівників податкової служби, МВС, НАНУ, тощо.
Ці профспілки на папері незалежні, бо на всеукраїнському рівні не входять до складу ФПУ (але їх обласні організації є цілком формальними членами облпрофрад ФПУ і мають офіси у будинках цих самих облпрофрад). Одним словом - модним нині - "тушки".
Що маємо в підсумку рішення Хари - ФПУ-СПО? Сотні тисяч, якщо не мільйони людей, які не є членами профспілкових організацій ФПУ, позбавлені можливості навіть мінімального впливу (через свої профспілки) на розподіл коштів сплачуваного ними соціального податку.
Серед них і члени організацій нашої Федерації профспілок працівників малого та середнього підприємництва, яка, по суті, є єдиним представником інтересів працівників цієї сфери (у складі ФПУ немає галузевої профспілки працівників малого та середнього бізнесу).
Усі наші заклики та звернення до ФПУ виправити цю ненормальну ситуацію залишилися без позитивної реакції. Справа, напевно, дійде до суду. Тож незалежні профспілки виносять цю проблему на широкий загал для того, аби люди знали хто і за що судитиметься.
В'ячеслав Рой, голова Федерації профспілок працівників малого та середнього підприємництва України, для УП
