Збройний захист судна від морських піратів: міф чи панацея?

171 перегляд
Понеділок, 13 грудня 2010, 10:16
Максим Будаков
кандидат юридичних наук

Перша з серії публікацій на УП "Морське піратство: чи є проблема в Україні?", дозволила мені лише окреслити загальну та вкрай актуальну проблему морського піратства для нашої країни. Інтерес читачів до висновків, зроблених із власного досвіду звільнення моряків судна "Панагія", та коментарі до статті – зайвий раз свідчать на користь публічного й експертного обговорення проблеми боротьби із цим явищем.

Але початок такого обговорення засвідчив: сприйняття проблеми морського піратства в нашій країні, на жаль, обмежується як відсутністю інформації про специфіку загальносвітової практичної боротьби з піратами, так і вкрай скупими даними щодо зусиль держави Україна в цьому напрямку.

Тому, з дозволу читача, цією та наступними публікаціями хотілося б поділитися власною зібраною та узагальненою інформацією з питань боротьби з морським піратством у практичній площині фізичного захисту суден, міжнародно-правових та гуманітарних питань, а також організації роботи державних органів України в цьому напрямку.

Власне, почнемо із проблеми фізичного захисту суден.

Як показують коментарі читачів, саме цей аспект діяльності судновласників і міжнародного співтовариства найбільш цікавить наше суспільство. Силові заходи чомусь вважають найбільш важливим і пріоритетним для захисту наших моряків.

Проте вимушений розчарувати громадськість – увесь досвід боротьби із проявами тероризму, а таким по факту можна вважати й піратство, свідчить про те, що фізичний захист допомагає лише в локальних випадках, і не вирішує загальну проблему. Ба більш, силова протидія актам тероризму й піратства викликає ще більшу ескалацію конфлікту та примушує піратів чи терористів лише вдосконалювати способи нападу.

Конкретним прикладом цього є військові зусилля США та міжнародного співтовариства в боротьбі з тероризмом після нападів 11 вересня 2001 року.

Після військових операцій в Афганістані та Іраку, обмеження права й свобод під прапором боротьби з терористами – чи можемо ми говорити, що світ досяг бодай якогось успіху в боротьбі з міжнародним тероризмом?!..

Упевнений, так буде й із піратством, якщо ми обмежимося лише збройним захистом суден.

Однак, повертаючись безпосередньо до сьогоднішньої теми, необхідно говорити, що існують два основних напрями силового захисту – силами ВМС світового співтовариства, а також силами приватних структур безпеки й самих моряків.

У першому випадку мова йде про діяльність оперативного угрупування CTF-151 Багатонаціональних морських сил, ініційованого США, а також започатковану в грудні 2008 року операцію сил ВМС Європейського союзу "Аталанта" (ATALANTA).

Україна також мала намір взяти участь у цих операціях: або шляхом направлення власних суден, або участю підрозділу спеціального призначення "А" СБУ на борту судна однієї із країн-учасників операції.

Однак 16 червня 2010 року Верховна Рада не підтримала законодавче підґрунтя антипіратської діяльності – проект змін до закону "Про боротьбу з тероризмом", щодо проведення антитерористичної операції за межами території України.

Не вдаючись до деталей проведення операцій, вимушений констатувати, що наразі важко говорити про їхню ефективність. Так, дійсно, ВМС ЄС удалося запобігти певній кількості захоплень, і навіть звільнити деякі вже захоплені судна.

Але враховуючи значну площу акваторії Аденської затоки, невелику кількість військових кораблів – кількість успішних захоплень залишилася майже такою, якою й була раніше.

Економічний ефект є взагалі від'ємним: вартість утримання військових кораблів є набагато вищою, ніж можлива завдана шкода піратськими нападами. Мова тут може йти хіба що про політичні дивіденди країн-учасниць.

До того ж відразу виникла інша проблема – яким чином, цивілізовано та відповідно до норм міжнародного права, організувати кримінальне переслідування захоплених піратів? Якщо буде цікаво читачу, цю проблему буде піднято мною окремо.

Не залишилися осторонь проблеми й самі судновласники. Узагальнюючи світову практику силового захисту суден, виділяю такі основні способи, що практикуються на даний момент.

Найдешевший. Навчання команди діям на випадок піратського нападу. Тут можна назвати й оборону команди за допомогою потужних брандспойтів, що рекомендується деякими інструкціями з безпеки судноплавства, і колючий дріт по периметру судна, і створення спеціальної кімнати із засобами зв'язку й запасом продуктів, де можна на кілька діб сховатися команді до визволення силами ВМС.

Однак практична ефективність цих способів викликає сумнів. Оскільки методи захоплень із кожним днем удосконалюються, а протистояти людям зі зброєю неозброєній команді досить складно.

Трохи дорожчий. Устаткування судна спеціальними пристроями, як правило, шумової дії, що імітують стрілянину зброї, а також різного роду сирени в поєднанні зі знаходженням на борту неозброєної охорони.

Однак, крім достатньої дорожнечі таких послуг, мають місце й відверто провальні випадки. Так, за інформацією іноземної преси, 28 листопада 2008 року команда охоронців спеціальної британської фірми Anti-Piracy Maritime Security Solutions після невдалого відбиття атаки піратів на танкер "Biscaglia" вистрибнула за борт у повному складі. Після цього випадку в 2009 році компанія згорнула зазначений вид своєї послуг.

Дорогий. Послуги збройної команди на борту. Такий вид послуг пропонують кілька десятків міжнародних компаній, які займаються безпекою морського судноплавства.

Це недешевий спосіб боротьби з піратами, і тому його можуть собі дозволити тільки невелика кількість судноплавних компаній. День роботи таких фахівців з 3-х осіб на борту коштує біля 21 тисячі доларів США.

Проте питання знаходження на цивільному судні зброї створює додаткові труднощі в суто правовій площині: не кожне національне законодавство дозволить зайти в порту судну із задекларованою зброєю на борту, а якщо й дозволить, процедура отримання дозволу займе багато часу. До речі, деякі українські експерти обґрунтовано пропонують застосовувати подібні технології.

Однак питання залишається відкритим: чи не викличе наявність збройних людей на цивільних судах – більш ретельну підготовку піратів до нападу й більшу запеклість при захопленнях, за принципом "на застосування сили знайдеться ще більша сила"?

Дуже дорогий. Супровід судна збройними швидкохідними катерами. Такий спосіб охорони пропонує обмежений перелік компаній. Наприклад, сінгапурська компанія "Glenn Defense Marine" придбала військового катера "Glenn Braveheart", що супроводжує торговельні судна. Аналогічні послуги є у французької компанії "Secopex" і американської "Blackwater Worldwide".

Що ж конкретно в плані фізичного захисту суден може зробити Україна?

На жаль, Україна практично не має власного торгового флоту – під прапором нашої країни ходить незначна кількість суден. Практично всі екіпажі, що складаються з українців, перебувають на іноземних судах.

Отже, витрачаючи значні державні кошти на спільне з ЄС патрулювання, ми будемо здебільшого захищати не власних громадян, а статки іноземних власників світового торгового флоту.

Чи може на даний час це собі дозволити Україна? … Відповідь очевидна.

Максим Будаков, кандидат юридичних наук, спеціально для УП



powered by lun.ua
Системні зміни в лікуванні раку можуть врятувати життя кожного п'ятого хворого
Війну з раком неможливо виграти, якщо не маєш стратегії перемоги, якщо щодня, крок за кроком, послідовно не втілюєш її план.
Місяць у Харкові: освідчення в любові
Який він, культурний Харків.
Україні потрібна нова кіберстратегія
Основні прогалини в галузі кібербезпеки в Україні та варіанти виходу з ситуації, що склалася.
Як світові тренди впливають на розвиток фітнесу в Україні
Щороку з'являються нові види тренувань і тренажерів, випускаються нові мобільні додатки та онлайн-продукти. (рос.)
Як визначитися із майбутньою професією
Майбутнє вимагає від нас усіх постійного навчання та самонавчання, самодисципліни і щирої пристрасті до своєї справи.
Зеленський розпустив ЦВК: зачистка по всіх фронтах
Озираючись на події останніх тижнів у ВР, можна помітити певну тенденцію, якої дотримується Зеленський та його прибічники. Може йтися як про узурпацію влади чинним президентом, так і про щире бажання реальних позитивних змін, що можливі лише за умови повного очищення всіх держструктур від слідів старої влади.
Самоспалення. Постскриптум для імперії
Сутінки СРСР, які сучасним росіянам здаються "щасливою добою", для колоній осяяні вогнем живих смолоскипів із запахом горілого м'яса.