Олександр Куриленко для УП

Аватар проти Банкової

Тінейджерам та виборцям більше не до вподоби сюжети з "Молодої гвардії". Їм хочеться "Аватару" та "Матриці", у кращому разі "Володаря Перснів". Але не "Оранжеве небо" чи "Роксолану". Як би останні не відповідали глибинним національним архетипам.

Зла воля руйнує себе сама.
Джон Рональд Руел Толкін, "Володар Перснів"

Нещодавно, у перерві між сеансами в кінотеатрі, прослуховував коментарі одного українського політолога щодо поточних політичних подій, – і здивувався, як світовий кінематограф адекватно відбиває ті тенденції, що притаманні українській політиці.

Можливо, я помиляюсь. Однак тінейджерам та виборцям усе одне більше не до вподоби сюжети з "Молодої гвардії". Їм хочеться "Аватару" та "Матриці", у кращому разі "Володаря Перснів". Але не "Оранжеве небо" чи "Роксолану". Як би останні не відповідали глибинним національним архетипам.

Реклама:

Для кібер-сюжетів є характерною паралельність просторів. Тобто їхні герої існують у різних вимірах. Причому, визначити, який реальний, а який міфічний – неможливо. Бодріяр сказав би: "Інформація зжирає свої змісти".

Дивно, але так само функціонує й сучасна політика.

Показники держкомстату, ЗМІ та інтернет створюють окремий світ знаків, який існує паралельно з реальністю. І ще не відомо, що реальніше – світ медіуму чи світ повсякденний?

Лінії перетину цих світів епізодичні, тому режисери й політтехнологи особливо на це не звертають уваги. Учора на Майдані страйк дрібного та середнього бізнесу, сьогодні – "Битва українських міст" від Інтера.

І це все – у межах одного фізичного простору столиці!

Утім, треба віддати належне кіношним сценаристам: у них виходить більш якісний продукт.

Коли в кінотеатрі демонструють чергове творіння фабрики зірок, українці охоче розлучаються зі своїми грошима. На інтерівську "битву міст" можна зібрати повний Майдан абсолютно безкоштовно, а на підтримку президента – ні. Українська партія чи політик при організації мітингів уже давно мають самі платити учасникам. До речі, мова йде майже про однакові суми за годину, що й у кінотеатрі.

Можна помітити, що в сюжетних лініях оскароносних фільмів є певна схожість: герой рятує світ, його кохає жінка, він бореться із силами зла.

Але ж і в нашій політиці ніякого нового змісту: герой-реформатор, його люблять люди, він бореться із силами зла. На цей образ ведуться всі! Тому після чергового розчарування змінюється лише носій політичного образу.

А ми йдемо на нову прем'єру.

Інтернетизованої молоді стає все більше (а просто молоді все менше), вона скептично ставиться до позакласного читання, і взагалі до читання, вимагаючи екранізованої "Аліси в країні чудес".

Подібні тренди запанували й у політиці. Американський президент хоче виводити війська з Афганістану ще чотири роки, тому знову поліз до фейсбуку. Європейці все частіше обирають мерами міст та урядовцями геїв, які відповідають кіношним прототипам кінця 1990-х років із прикметником "милий"... І як тут не повірити в сучасні технології та "права меншин", розкручені гуманітарними фондами?

Загроза для сучасного політичного режиму знаходиться не в опозиції – там тільки його продовження. І навіть не серед змореного хабарами середнього класу – традиційна думка "демократствующих" людей, які мають вищу освіту й виросли на ідеях Гегеля або Грамші.

Загроза – у головах сценаристів Paramount Pictures, Walt Disney, MGM, 20th Century Fox, Columbia Pictures, Warner Brothers, Sony Pictures та UP, де зосереджена вся світова філософія. Наші скромні трудівники аналітичних центрів переобтяжені інформацією й не можуть вичавити із себе адекватних пояснень у марксизмах, структуруалізмах, системних аналізах та постмодернізмах, коли істина ховається в японському аніме.

Я не знаю, що допоможе радянським вихідцям з офіційного Києва, Москви та Мінська встояти проти грядущої хвилі протестів.

Хіба тільки костюм Шрека, грандіозне ток-шоу чи новий сюжет від генпрокуратури...

Олександр Куриленко, спеціально для УП

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування