Година до Апокаліпсиса

11 переглядів
П'ятниця, 22 квітня 2011, 06:34
Степан Гавриш
екс-перший заступник секретаря Ради Національної безпеки і оборони

Світ мусить бути вдячний Японії. Ямамото Цунетомо запитав: "В чому істинний сенс самурая?". Тепер відомо – в самопожертві ради спасіння людства. Навіть, якщо шлях самурая веде до смерті.

200 японських ліквідаторів-добровольців, поділених на 50 змін, в захисних костюмах і важких кисневих приладах постійно охолоджують розпечені реактори "Фукусіми-1". Вони – камікадзе. Це очевидно з їхніх останніх записів в Інтернеті. Але в уяві людей — вони самураї і герої.

В України тепер є молодша сестра, вдруге народжена в ядерній стихії.

Чорнобильський вибух – гуманітарна катастрофа ХХ століття. Він дитя гегемонії і закритого суспільства, "сірих" технологій і невиправданих експериментів.

На ЧАЕС в четвертому працюючому на повну силу енергоблоці вибухнуло все паливо і ядро реактора РБМК-1000, який не мав захисної оболонки. В атмосферу одномоментно було викинуто 190 тонн радіоактивних матеріалів. Не менш як 8 зі 140 тонн палива (діоксиду урану) реактора. Ізотопи урану, плутонію, йоду-131, цезію-134, цезію-137, стронцію-90 вилітали з реактора ще два тижні у воістину пекельній пожежі.

За 30 кілометрів до ЧАЕС у найближчі 50 років без смертельного ризику для життя проживання неможливе, як і екстремальний туризм.

У розплавленому реакторі ще повно палива і радіоактивних відходів. За офіційними даними МАГАТЕ, загинули 50 чоловік і ще 4 тисячі померли від опромінення.

Але російський академік Олексій Яблоков довів смерть 985 тисяч чоловік від ядерного вибуху на Чорнобильській АЕС. Коментувати цю цифру поки що ніхто не наважився. Хоча, за даними НЦРМ МОЗ України, упродовж 1987-2004 років в лікувально-профілактичних закладах померло 504117 осіб і 6769 дітей постраждалих від аварії на ЧАЕС.

До цього часу немає відповіді, що робити із забрудненою територією в 160 тисяч квадратних кілометрів рівною Тунісу і більшою аніж Греція. Як і неясний вплив "сплячої" радіації на життя і здоров'я населення Причорнобилля.

Джон Відал з "The Guardian" свідчить, що бачив в лікарнях "покалічених дітей із генними мутаціями, підлітків із затримкою росту та тілами карлика…". Після Чорнобиля й почалася гостра демографічна криза і стрімка депопуляція.

На "Фукусімі-1" максимальний – сьомий рівень небезпеки. Але мужні нащадки самураїв відвернули гуманітарну кризу. Попри те, що це найбільш тяжка і непрогнозована для глобального розвитку екотехнологічна катастрофа. Вона ще й показала, якою може бути терористична атака на АЕС.

Дев'ятибальний землетрус біля острова Хонсю породив небувале цунамі і запустив, із початковою швидкістю до 850 кілометрів на годину, 10-метрову хвилю. З цього моменту у мешканців прибережних префектур було всього від 30 секунд до 10 хвилин для спасіння від хвиль, що рухалися із швидкістю 3 кілометри на секунду.

Шість реакторів "Фукусіма-1" і "Фукусіма-2" були автоматично відключені. Не врахований в системах безпеки АЕС удар стихії зруйнував системи охолодження сорокарічних американських реакторів.

З них вилетіла радіоактивна пара та ізотопи тритію, цезія-137, цезія-134, йоду-131 і плутонію. Жертвами стихії стали близько 30 тисяч людей з яких 14 тисяч офіційно загинули.

160 000 японців втратили все майно і житло. Без електроенергії живе 168 586 сімей на півночі країни. При цьому на заході Японії енергії з частотою струму 60 Гц з горою, але спрямувати її в мережі для потерпілого сходу країни неможливо – частота струму там становить 50 Гц. 220 000 людей у восьми префектурах не можуть користуватися водопровідною водою.

Нащадки періоду історії Едо рухом дзісюку вже кинули виклик загрозі гуманітарної катастрофи. Вони добровільно обмежили споживання електроенергії, відмовились від відвідувань розважальних закладів і демонстрацій особистих предметів розкошів.

Стоїчність, скромність, загальногромадянська терпимість і самопожертва японської нації, неймовірно висока довіра до дій влади зупинили колапс фінансових ринків Японії. Це при тому, що реально ніхто не спроможний сьогодні дати менш-більш вірогідний прогноз на розвиток ситуації. Його ускладнюють дві обставини.

Перша – повна непередбачуваність розвитку подій на "Фукусімі-1" під впливом афтершоків. З 11 березня їх було вже більше 150 на тлі занурення Тихоокеанської літосферної плити під Охотську в зоні сейсмоактивної Японської улоговини. Це створює загрозу 50 ядерним реакторам Японії.

Експерти оцінюють, що ядро одного із реакторів могло розплавитись і зруйнувати дно захисної камери. Є велика небезпека обвалу або перегріву басейнів для відпрацьованого ядерного палива з реакторів "Фукусіми".

Не виключена і загроза викиду з третього реактора плутонію. Японське ядерне агентство планує зупинити реактори "Фукусіми-1" упродовж дев’яти місяців. Ще три місяці займе процедура, їх так званої "холодної зупинки". Потім зруйновані енергоблоки будуть ізольовані.

Це оптимістичний сценарій. Якщо всі імпровізації вдадуться.

Друге – це ціна виходу країни з "Великої аварії" і вплив цього процесу на світову економіку, де Японії належить 9%-а частка. Ліквідація наслідків аварії триватиме десятки років. На це вже передбачено 12 мільярдів доларів США.

На тлі загальних збитків в $300 мільярдів це не остаточна сума. На ЧАЕС вони склали майже $150 мільярдів, а витрати на її ліквідацію – більш ніж $18 мільярдів. Тому уряд Японії сформував резерв з 47 мільярдів доларів для фінансування відновлюваних робіт на північному сході.

Банк Японії, на фоні обвалу японської біржі, запропонував кредит на $12 мільярдів банківським відділенням постраждалих регіонів для поповнення фінансових активів і упередження їх банкрутства.

Це переконало світ, що японська економіка оговтається швидше, аніж людський розум опанує логіку спустошень.

Коли біржові спекулянти кинулися скуповувати єну, аби зіграти на попиті, центробанки сімох найбагатших країн скоординовано провели інтервенцію на валютних ринках. Це стабілізувало єну, і припинило масову репатріацію японських капіталів, депонованих в інших країнах і валютах.

Японці добре вивчили соціо-психологічну Чорнобильську драму. Тривале замовчування катастрофи на ЧАЕС, відсутність ефективних антикризових заходів, нерішучість і войовнича некомпетентність, породили глибокий песимізм і апатію щодо здатності України впоратись із наслідками найстрашнішої атомної аварії.

Це наклалося та тривалу історичну нестабільність і непрогнозованість суспільно-політичного розвитку, глибоку внутрішню фінансово-економічну кризу.

Якщо ліквідатори найближчим часом візьмуть під контроль ядерні реактори на "Фукусімі", то Японія має всі шанси відновити і наростити економіку і життєдіяльність на радіоактивно забруднених територіях. Зрозуміло, з урахуванням проблеми фізики напіврозпаду.

Однак скептиків більше. Вони непохитні в тому, що Чорнобиль і Фукусіма мають припинити подальший розвиток мирної атомної індустрії.

Можливо, це природний наслідок атомної фобії, яка викликає короткострокову істерію. Бо більше аніж 400 реакторів в 30 країнах світу генерують 15,7% безальтернативної електроенергії.

Питання в тому, як зробити їх більш безпечними. Поки воно не буде вирішене, країни вищої ліги проводитимуть всілякі маневри з громадськістю, аби виграти час: від запуску он-лайн карт із небезпечними зонами та їх оцінками, до мораторіїв на будівництво нових та експлуатацію старих реакторів.

Але це і шанс для справжньої енергетичної революції. Перш за все, в сфері атомної енергетики і створення нових систем безпеки.

Світ потребує глобальної дискусії про енергетичний баланс. Інакше атомні станції активно розвиватимуть країни "третього світу". Така модель світового енергетичного ринку за принципом "не на моїй території" (not in my backyard) вже обговорюється.

Потрібні зобов’язальні правила гри. Вони можуть бути зафіксовані у так званій "ядерній хартії", яка визначить єдині правила побудови, експлуатації і контролю АЕС. Ніколя Саркозі в Токіо вже закликав до цього. Його підтримав Генсек ООН Пан Гі Мун.

Традиційні вичерпні джерела енергії (вугілля, нафта, газ), які разом дають 56,3% світової генерації електроенергії, об’єктивно втрачають свою роль. Криза атомної енергетики прискорить їх споживання. Наступний дефіцит призведе до коливання ринків і чергової світової кризи.

Прискориться глобальне потепління і зміна клімату. Ресурсів природного газу для всіх не вистачить.

Надія на відновлювану енергію несе небезпеку надмірної самовпевненості. Виготовлення біопалива з кукурудзи та інших злакових вже різко підняло ціни на харчі та не сприяє подоланню голоду в світі. Та й інтенсивне удобрювання землі вивільняє в повітря в 400 разів більше небезпечного діоксину азоту, аніж діоксид вуглецю.

Для розвитку сонячної та вітрової енергетики потрібен час і коштовні технології. Особливо для зберігання такої енергії. Питання це не вирішене.

Та й важко уявити крупний мегаполіс, щільно оточений величезними вітряками, які безкінечно шумлять і закривають горизонт – страшніше, аніж в епоху темних сатанинських індустрій.

Україна зі своїми 15 ядерними реакторами, 13 з яких введені в експлуатацію у 80-тих роках минулого століття, з існуючими економічними і енергетичними проблемами змушена постійно підтримувати свій ядерний розвиток. Самостійно. Якщо не зважити на скромну підтримку ЄС та світового співтовариства у закритті зруйнованого енергоблоку ЧАЕС новим саркофагом.

Тому головною постає проблема безпеки національних АЕС, виходячи з уроків "Фукусіми". Треба постійно проводити стрес-тести за світовими критеріями, переосмисливши принцип "виправданості" межі безпеки Це надзвичайно важливо перед початком добудови на Хмельницькій АЕС двох енергоблоків з російськими ядерними реакторами.

Геофізик Гічард Гросс заявив, що землетрус біля японського острова Хонсю, змістив вісь обертання Землі. Вибух на "Фукусімі", разом із цивілізаційним піднесенням на арабському узбережжі Середземномор’я, змістив політико-економічну вісь.

Людство стало свідком одночасного тектонічного руху геополітичних і цивілізаційних процесів. Потрібно діяти. Консолідувати зусилля, проводити правильні і швидкі реформи, шукати компроміси із пробудженою природою Землі та об’єднаним Інтернетом людством. Воно хоче безпечного світу. Але це марна ілюзія.

Степан Гавриш, для УП



powered by lun.ua
Запобіжники земельної реформи: як вони працюють у ЄС
Метою запровадження ринку землі повинно стати залучення широких верств українців у фермерство задля збільшення кількості економічно самодостатніх громадян. Чи розуміє це уряд?
Хто такі удмурти та де та Удмуртія? Пам'яті Альберта Разіна
РФ послідовно дискримінує удмуртську мову, перешкоджаючи створенню повного циклу середньої освіти удмуртською, а з 2019 року удмуртську мову виключено з переліку обов'язкових предметів УР.
Як Рада дозволила звільняти держслужбовців за забаганкою міністрів без вагомих підстав
Відтепер будь-якого державного службовця керівник зможе звільнити дуже швидко і без будь-якого пояснення/аргументації.
Облікова ставка НБУ: чи саме це ключ до дешевих кредитів?
Національний банк України знизив облікову ставку до 16,5% річних з 6 вересня 2019 року. Чи варто чекати дешевших кредитів від банків?
Зіткнення історій або "Конєв їде додому?"
Кремль досі живе в світі, в котрому не було пакту Молотова-Рібентропа, в котрому в Будапешті в 1956 році було не громадянське протикомуністичне повстання а "громадянська війна спровокована Заходом".
Правопохоронна гниль. Чи впорається Зе!команда з очищенням?
Необхідне докорінне оновлення всієї правоохоронної системи. Із запобіжниками, що не дозволять перетікання "цінних кадрів" (як Мішуровський: із прокуратури в ДБР, тепер мітить в адвокати). Стосовно суддів це означає нагальну потребу з відсіювання недоброчесних "колег"...
Чому електромобілям незатишно у спальних районах
Україна за кількістю електромобілів у чотири рази випереджає Росію та є лідером регіону. Чи довго це триватиме?