Тінь Тимошенко

144 перегляди
55
Вівторок, 12 липня 2011, 17:03
Роман Офіцинський
доктор історичних наук, професор, Ужгородський національний університет

Роман Офіцинський:

Тінь Тимошенко

За півтора роки Віктор Янукович припустився істотних зовнішньо- і внутрішньополітичних прорахунків. Задекларовані реформи буксують. Замість "покращення життя" суцільна говорильня.

"Почути кожного" не бажання немає, а соціологічні "прийомчики" набридли.

Тому й результати досліджень громадської думки не тішать, зокрема Центру Разумкова за квітень-травень і червневі Київського міжнародного інституту соціології.

Бравада монолітної влади і настрої більшості населення є діаметрально протилежними. Правляча команда в очах виборців упала нижче порогу легітимності. Вона виражає інтереси меншості, діє на догоду ще вужчому колу – меншості від меншості.

Це видно з пенсійної реформи "Януковича-Тігіпка". Надвисокі пенсії мають непробивний захист. Перед кількома тисячами колишніх чиновників, які не можуть пояснити походження своїх статків, пересічні платники податків мусять стояти довічно з вивернутими кишенями.

Оскільки президент Янукович і прем’єр Азаров пенсійного віку, то й реформу розвернули таким чином. Побідкалися про пенсії розміром 60 тисяч гривень, але залишили їх. Для себе. Хто не встиг, той запізнився: і 57-літній Ющенко, і 50-літня Тимошенко.

Подібне розв’язання невідкладних проблем, потрійні стандарти (для себе, опонентів, інших) визначально впливають на те, як громадяни бачать ситуацію в країні.

У травні цього року 63,4% з них вважали, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку, а у правильному – 15,2%. Рік тому ці показники були для нової влади вдвічі кращими.

Промовистою є оцінка громадянами всієї правлячої коаліції. Бачимо її у відповіді на запитання: "Якби найближчим часом знову відбувалися вибори до Верховної Ради, за яку партію чи виборчий блок Ви проголосували б?".

За рік Партія регіонів більш як удвічі скоротила можливе число своїх виборців: із 39,1% (квітень 2010 року) до 16,5% (травень 2011-го). Її союзники теж у мінусах.

Підтримка "Сильної України" зменшилася із 8,6 до 5,3%, а Народна партія подекуди взагалі випадає з рейтингу, не долаючи меж статистичної похибки.

Водночас електорат Блоку Юлії Тимошенко залишився стабільним: 14,0% (квітень 2010 року) і 13,4% (травень 2011-го). Зросли симпатії до "Фронту змін" – із 3,8 до 7,0%, "Свободи" – з 2,7 до 3,6%, партії "УДАР" Віталія Кличка – з менше 2 до 3,1%. І ще зростатимуть – ще б пак, Клички заволоділи титулами чемпіонів світу з професійного боксу у важкій вазі за всіма версіями.

Цей успіх належить до позитивних новин, якими прагне нагодувати виборців діюча влада. Проте самій не вдаються прориви, приурочені Євро-2012.

Єдине в чому переконали суспільство: дорогою ціною надзусиль Україна не випадає з графіка підготовки. Чому дорогою? А тому, що об’єкти стали дорожчими за європейські аналоги. "Свої фірми" постаралися.

Опозиційні настрої домінують у суспільстві. За оцінками експертів, за останній рік українці збідніли на 10%. І про абстрактну відповідальність не йдеться. Адже народ знає: хто у керма, той і винний.

Перед Віктором Януковичем постала неприваблива перспектива опинитися в аутсайдерській лузі, де розмістився його попередник.

Так, якби вибори президента відбувалися наступної неділі, то за Януковича проголосували б лише 17,2% виборців. Юлія Тимошенко дихає йому в спину – 14,4%. Розрив такий же, як півтора року тому.

До першої п’ятірки потрапляють Арсеній Яценюк (8,2%), Сергій Тігіпко (5,2%), Олег Тягнибок (3,0%). Віктор Ющенко відкинутий виборцями на узбіччя історії – 0,8%.

Сумним для діючого президента є й інший показник. Усього за рік – від квітня 2010 року до квітня 2011-го – число громадян, які повністю підтримували діяльність Януковича, скоротилося у чотири рази – з 42,3 до 10,6%. Половина співвітчизників (49%) стверджують, що його не підтримує. Рік тому таких було 30%.

У Тимошенко фактично такі ж показники. У квітні цього року її діяльність повністю підтримували 9,6% громадян, не підтримували – 60,2%. Як тут не згадати квітень 2005-го – зоряний час екс-прем’єра, коли рівень її підтримки сягав 47,3%, а непідтримки – 19,7%.

Чи повернеться коли-небудь ота золота весняна пора народної любові? Наразі мало підстав для оптимістичних візій. Хіба що серіал із Печерського суду запалить світло у кінці тунелю. Реаліті-шоу триває, точніше його різновид – шоу виживання.

Мусимо жити взаєминами між трьома політичними дітьми Леоніда Кучми. Найстарший за віком – Янукович – на словах простив "батька" у церкві перед іконою. На ділі ж кримінальною справою нагадав, хто й кого "розводив" у листопаді-грудні 2004-го.

Середущий син – Ющенко, його синівське пошанування "батька" загальновідоме.

Молодша "донька" – Тимошенко – ніколи не забуде "батьківських" благословень, починаючи із слідчого ізолятора в 2001-му. Пройшло десятиліття і справу "батька" продовжив "старший син".

Питання в тому, чи сяде "сестра" в президентське крісло без судимості. Затяжна сімейна драма. Кожен судить сам по собі. Головне, щоби не було перешкод з онлайн-трансляціями.

Неждано Янукович зробив сюрприз своїм співвітчизникам і до Дня Конституції показав частину власної приватної резиденції. Чи додало це рейтингів сміливцю – питання риторичне. Від чого збіднілому простолюду радіти? Що завдяки державним посадам дехто багатіє як на дріжджах?

До слова, побачене нагадує маєток потерпілого внаслідок революції президента з Північної Африки і Близького Сходу… Сумна аналогія.

До того ж у президента України відсутнє відчуття історичної місії. Він обирає війну з левицею у клітці (даруйте, з тигрЮлею). Ось чому блукає Межигір’ям привид Тимошенко.

Її тінь переслідує "старшого брата". Навіть збитки, нібито завдані нею державі, крутяться довкола ринкової вартості Межигір’я: і показаного (1,7 га), і непоказаного (136,6 га). 400 мільйонів доларів.

Недолугою є спроба виконавчої вертикалі залучити судову гілку до переслідування опонентів. Замість холоднокровного вивчення обставин кримінальної справи щодо Тимошенко вийшло "касове" судове шоу із словесними перепалками, тиснявою, бійками з участю "Беркута" і карет швидкої.

Уже не йдеться про акт правосуддя. Він мотивований політичною кон’юнктурою. Це прелюдія "генерального мордобою" – на парламентських виборах-2012. Ще невідомо чия візьме, а суди приречені працювати за міліцейської блокади, судді – під опікою снайперів.

Ось чому в Україні нема довіри і поваги до суду. У квітні цього року повністю підтримували його діяльність лише 4,2% громадян, не підтримували – аж 57,1%. Найвищі рейтинги судова влада мала у лютому 2005-го: 21,3% підтримки і 29,3% непідтримки.

Це вирок судовій реформі Януковича. Звідки взятися довірі? Мажори і далі безкарно б’ють, нищать людей у Києві, Одесі, Луганську, тощо. І чи не кожен з вбивць має якесь відношення до політики чи політиків.

До слова, добу "золотого спокою" в Речі Посполитій обірвала прогнила судова система. Військовий пенсіонер шляхетського стану Богдан Хмельницький, сім’я котрого стала жертвою грабежу і насилля з боку представника місцевої влади, не домігся справедливого правосуддя. Довелося взятися за шаблю.

Симптоматично, що судовий процес над Тимошенко розгорнувся у процес антиросійський. Що з’ясовується? Як Росія надурила Україну. Причому двічі поспіль, маніпулюючи з газовими контрактами. І у січні 2009 року за Ющенка, й у квітні 2010-го за прем’єрства Януковича. Останнього разу найбільше. Де той дешевий газ в обмін на флот?

Натомість судове шоу з Тимошенко у головній ролі фіксується у суспільній свідомості як помста Януковича за власну безпорадність. А довголітня ідеологічна доктрина Партії регіонів полетіла шкереберть. Задобрити Росію не вдалося.

За тих "рівноправних відносин" скоро здачі нічим буде видавати – зовнішній борг сягає критичних меж. Доведеться Межигір’я виставити на продаж. "Газпром" купить.

Тож Янукович розбудовує Межигір’я не для себе. Він є одним із найбільших вітчизняних інвесторів.

З цього приводу ще одна історична аналогія – шикарний парк "Софіївка" в Умані площею 179 гектарів. Її з 1796 року магнат Станіслав Потоцький первісно будував для себе і спадкоємців, а закінчилося конфіскацією ще 1832-го, за царя Миколи I.

Головне, щоб саме український народ отримав шедевр архітектури і ландшафтного мистецтва у спадок.

Ні концентрація влади, ні корупційна насолода нею не дали відчутного ефекту. Окремий неспокій у верхівки викликає наближення парламентських виборів. Маневри з виборчим законом переконують, що владну шию стискує будь-яка система: пропорційна, мажоритарна, змішана.

Останні дві корисніші для зміцнення демократії – гетьманів у Партії регіонів побільшає. Мажоритарнику доведеться таки заплатити і за "дешеву гречку", і за адмінресурс. Зі своєї кишені. Це багатьох регіоналів мулятиме.

Що вже казати про норовливих попутників, що здавна бачать себе пупом землі, наприклад, житомирської чи закарпатської.

От міністр надзвичайних ситуацій Віктор Балога 1 липня похизувався мускулами: "Якщо я піду по мажоритарному округу, то буду обраний депутатом Верховної Ради".

Не забарився і "привіт". Голова Закарпатської облдержадміністрації Олександр Ледида нагадав йому "директиви президента": хочеш у 2012-му до парламенту, негайно пиши заяву на звільнення з займаної посади. Інакше можна нарватися на апгрейд квітневих 2004 року виборів по-мукачевськи. З іншими фігурантами від влади.

В очах корумпованих правителів нижчі за статусом є ще гіршими. Тому не може "комп’ютер" влади навіть для резонансних справ знайти суддю з незаплямованою репутацією.

І нема чого Віктору Федоровичу злоститися. Який він приклад подає? На всіх Безрадичів і Межигір’їв не вистачить. Був би рядовим пенсіонером, про нього б і не згадували. Хоча звідки у рядових палаци?

Зміни на краще прийдуть в Україну, коли модернізується її президент. Він склав присягу, де пообіцяв "усіма своїми справами … виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників". Ця посадова інструкція на щодень має найвищу силу. Що в церкві мовлена перед іконою, що перед Пересопницьким Євангелієм у Верховній Раді.

Краще прийде, коли президент зміниться – стане скромнішим, чесним, тактовним. Інакше знову країна матиме дірку від бублика у вигляді п’яти згаяних років, як від Ющенка. "Середущого брата". А доти дошкулятиме тінь Тимошенко.

Роман Офіцинський, доктор історичних наук, професор, Ужгородський національний університет, для УП

powered by lun.ua
Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
IP: 195.5.41.---Sergey Brazhnik..
Бла- бла- бла...
IP: 93.72.180.---Guda..
Пане Романе, якою була тема Вашої дисертації та коли Ви її захистили?
IP: 93.72.180.---Guda..
Чому питаю: заангажованість статті не викликає сумніву - через багаточисельні й емойційні оцінки політиків. Мене цікавить, чи та сама емоційна оцінка подій притаманна Вам у вашій професійній - історичній - діяльності?
IP: 93.72.180.---Guda..
цікаві вірші: Невже завис? О горе! Хто я? Де я? Едельвейс, чи орхідея... дея... дея... дея... Розколюю гори, тамую вулкани, вриваюсь в лавини. Де саркофаг мій? Сховавсь глибоко у пил...
IP: 85.159.2.---krabat-m..
Це стаття доктора історичних наук?...Буг-га-га...Капєц:-)))))
Усі коментарі
Як перемогти cміттєзвалища в Україні без нових податків
Чи є шанси побудувати ефективну систему поводження з відходами в Україні?
Європа між двох вогнів: ЄС виявився не готовий до демаршу Трампа
ЄС доводиться виробляти нову систему координат. В якій є явний дуже небезпечний ворог – Росія Путіна. І є непередбачуваний, підступний і тому теж небезпечний попутник – Америка Трампа.
Юлія Володимирівна Муссоліні
Програма лідера президентських перегонів – наздоганяльна архаїзація. (рос.)
Реформа правосуддя в Україні: прогрес є
Без сумніву, результати, досягнуті за останні два-три роки, вражають. Але що робити далі? (рос.)
"Газпром" винен кожній українській родині більше 4,4 тисячі гривень
Що означає для українців рішення Стокгольмського арбітражу проти "Газпрому"?
Шпаргалка для батьків: як навчати покоління Z
До нового покоління потрібне особливе ставлення, яке не злякає, а зацікавить у навчанні.
Як залізниця сама себе врятувала
Реформа залізниці передбачає не лише придбання нових локомотивів, вагонів та збільшення обсягів перевезень, а й зміну фінансової стратегії.