Куди за місяць зникло 12 тисяч підприємств?

11 переглядів
Четвер, 11 серпня 2011, 17:42
Ігор Коліушко
експерт Центру політико-правових реформ

Минулого місяця Віктор Янукович на спільному україно-монгольському бізнес-форумі у Києві заявив, що вже ліквідовано 12 тисяч підприємств, які надавали адміністративні послуги та "працювали за корупційними схемами".

Ця інформація викликала підозри: або президента дезінформують, або українські реформи йдуть семимильними кроками.

Ймовірнішим є перший варіант. Хоча б тому, що якби в Україні ліквідували майже одномоментно 12 тисяч підприємств, то з’явилося б кілька сотень тисяч безробітних.

Більше того, громадяни і бізнес відчули б неймовірне полегшення у спілкуванні з державою, адже скасування такої кількості надавачів адміністративних послуг означає фактично скасування і самих послуг.

Проте, здається, крім скасування технічного огляду транспортних засобів (дякуємо і за це), інших адміністративних послуг ніхто не скасовував.

До речі, скорочення персоналу у ДАІ, в зв’язку зі скасуванням трудомісткої функції, не анонсується, а міністр натомість вимагає додаткових сотень мільйонів гривень на своє відомство через позбавлення доходної послуги…

Підозри у "підставі" глави держави виникають ще й тому, що навіть в найрадикальнішому варіанті скорочення кількості державних підприємств, які надають адміністративні послуги, називалися дещо інші цифри.

Так, за словами першого віце-прем’єра Андрія Клюєва, із 11 тисяч підприємств, що надавали адміністративні послуги, мало залишитись лише півтори тисячі. Мабуть, слово "лише" варто взяти в лапки, бо є певні сумніви в коректності усіх названих цифр.

По-перше, за деякими експертними оцінками, число між 11 і 12 тисячами державних підприємств є загальною кількістю усіх державних суб’єктів господарювання (за даними ЄДРПУО), а не лише тих, що надають адміністративні послуги.

Тобто, можливо, оті півтори тисячі і є загальною кількістю підприємств, що надають адміністративні послуги.

Отже, при такому розкладі дійсно можна буде прозвітувати про виконану реформу, навіть якщо в реальному житті не відбудеться жодних змін.

По-друге, ще в травні-червні, за даними уряду, було ліквідовано лише одне підприємство, що надавало адміністративні послуги, та й то, кажуть посвячені особи, ліквідовано зовсім з іншими намірами.

Отже, коли стався "прорив" і зникло ще 12 тисяч підприємств – велика загадка.

Але найголовніше запитання все ж таки не в цьому, тобто не в кількості підприємств. Хоча коректність президентської статистики може перевірити кожен громадянин та/чи бізнесмен, який потребуватиме отримати закордонний паспорт чи вирішити земельне питання або справу у сфері будівництва і архітектури.

Для кожного з нас, мабуть, важливішим є інше питання – аби не звертатися у кожній дрібній справі за дозволом до держави. Бо якщо вже є потреба у спілкуванні з державою, то треба щоб воно було максимально комфортним і обґрунтованим у вартості.

Отже, боротьба з державними підприємствами, що надають адміністративні послуги, є "удаваною реформою". Адже дбати слід насамперед про дерегуляцію та покращення якості адміністративних послуг.

Ліквідація державних підприємств, що надають адміністративні послуги, неможлива без скорочення (скасування) самих адміністративних послуг, принаймні, багатьох з них.

В іншому разі, така ліквідація вступає в суперечність з адміністративною реформою, яку начебто теж проводить влада, адже повноваження з надання адміністративних послуг мають виконувати службовці органів державної влади та місцевого самоврядування.

А в останніх, в свою чергу, ще залишилось невиконаним завданням про скорочення штату на 30% (про потенційне додаткове навантаження на Пенсійний фонд теж не слід забувати). Тобто виходить замкнене коло.

Тому доводиться вкотре повторити кілька порад державі:

- першочерговий акцент має робитися на скороченні кількості (видів) адміністративних послуг;

- в самих адміністративних послугах акцент має робитися на їхній якості;

- що стосується суб’єктів надання адміністративних послуг, у кожному конкретному випадку важливо визначатися щодо оптимального варіанту: чи це має бути орган влади чи підприємство.

До того ж, пріоритетом має бути децентралізація, тобто передача по максимуму відповідних функцій місцевому самоврядуванню.

P.S. Про проблему оплати (вартості) адміністративних послуг слід поговорити окремо.

Ігор Коліушко, для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.