Отримай персональний Сертифікат Клубу УП від

Борги олігархів повертатимуть звичайні українці

Середа, 21 вересня 2011, 18:01

1180 доларів США. Саме стільки "винен" сьогодні власній державі кожен українець тільки за те, що він народився та проживає на її території. Ця кругленька сума – розмір зовнішніх запозичень, що припадає на кожного громадянина нашої держави. При тому, що середня зарплата в Україні не перевищує 2500 гривень, а четверта частина населення знаходиться за межею бідності.

Загалом валовий зовнішній борг України станом на сьогодні складає 120 мільярдів доларів США. Попри це Україна продовжує набирати нові кредити, щоби мати змогу сплатити старі. Замкнуте боргове коло.

Згідно проекту державного бюджету на 2012 рік, уряд України наступного року планує взяти у борг 91,8 мільярдів гривень, що на 3,7 мільярдів більше, ніж цьогоріч.

На що саме підуть додатково залучені кошти? Відповідь – у законопроекті про державний борг та гарантований державою борг, який на початку червня цього року уряд запропонував ухвалити парламенту.

Все йде до того, що парламентарі його підтримають. Адже на необхідності прийняття цього закону ще на початку своєї каденції наголошував чинний президент. Буцімто він грає визначальну роль у реалізації економічних реформ та стабілізації державного бюджету.

Насправді ж такі ініціативи мають зовсім іншу мету – створити умови для залучення кредитів від МВФ. Проте ці грошові вливання жодним чином не поліпшать стан економіки країни або медичної чи освітянської сфер, вони осядуть у кишенях провладних олігархів.

Задля впровадження в життя цієї "схеми" і був створений проект закону про державний борг.

Статтею 6 законопроекту під номером 8637 передбачено, що кошти, залучені державою або під державні гарантії, на умовах повернення зможуть отримати українські підприємства. Тобто уряд зможе цілком законно передати отриману суму кредиту потрібній бізнес імперії та оформити на неї "довічне" користування – згодом визнавши неплатоспроможність даного суб’єкта господарювання.

А от наслідок таких "схем" влада ліквідовуватиме за рахунок простих українців – багатомільярдний кредит виплачуватимуть та гаситимуть за ним відсотки із … державного бюджету.

До проблеми залучення нових грошових надходжень у власний бізнес влада підійшла комплексно – "рекомендації" по управлінню державним боргом можновладці надаватимуть самі ж собі.

Так, у статті 2 проекту закону зазначено, що керування боргом буде здійснюватись з урахування рекомендацій Ради Національного банку України.

Нагадаю, відповідно до частини 5 статті 11 закону про Нацбанк, рішення Ради НБУ приймаються не менше, ніж 6 голосами. Наразі 8 осіб із 15, які входять до складу Ради НБУ, є ставлениками президента (7 осіб призначає президент і голова НБУ входить до складу Ради НБУ за посадою). Тому характер рекомендації НБУ є очевидним.

Жирну крапку у викритті антинародного законопроекту, відкрито націленого лише на відмивання коштів, ставлять часові рамки стратегії управління державним боргом.

У проекті передбачено – Міністерство фінансів має розробити стратегію управління державним боргом строком на три роки. Тоді як кредити, які бере український уряд, розраховані на період у 10-15 років.

Невідповідність, яка вкотре доводить, що основна мета нинішньої влади – власний добробут: кредити можновладці наберуть якнайшвидше, роздадуть їх собі ж під примарні гарантії, а відпрацьовуватимуть борги пересічні громадяни.

Особливо зухвалим видається той факт, що пояснювальна записка до законопроекту №8637 визначає, що він не потребує обговорення з громадськістю. Обурлива закономірність: вагомі для держави законопроекти нинішня влада "проштовхує" без зайвого галасу, а тим часом зумисне привертає увагу людей до "мильних бульбашок", від прийняття яких звичайним українцям не стане ні холодно, ані гаряче.

Павло Петренко, член Бюро партії "Фронт Змін", керівник юридичного департаменту партії, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Чому Україні варто розвивати розподілену генерацію

Як комбіноване медичне попередження на тютюнових виробах рятує життя

НБУ рік тому "відпустив" курс: на що це вплинуло та чого чекати

Ми тут (не) потрібні

Зима близько. Як бізнесу підготуватися до можливих блекаутів?

Тиск замість порозуміння: чому Польща не зацікавлена у компромісі з Україною щодо історії