Борги олігархів повертатимуть звичайні українці

14 переглядів
Середа, 21 вересня 2011, 18:01
Павло Петренко
міністр юстиції України

1180 доларів США. Саме стільки "винен" сьогодні власній державі кожен українець тільки за те, що він народився та проживає на її території. Ця кругленька сума – розмір зовнішніх запозичень, що припадає на кожного громадянина нашої держави. При тому, що середня зарплата в Україні не перевищує 2500 гривень, а четверта частина населення знаходиться за межею бідності.

Загалом валовий зовнішній борг України станом на сьогодні складає 120 мільярдів доларів США. Попри це Україна продовжує набирати нові кредити, щоби мати змогу сплатити старі. Замкнуте боргове коло.

Згідно проекту державного бюджету на 2012 рік, уряд України наступного року планує взяти у борг 91,8 мільярдів гривень, що на 3,7 мільярдів більше, ніж цьогоріч.

На що саме підуть додатково залучені кошти? Відповідь – у законопроекті про державний борг та гарантований державою борг, який на початку червня цього року уряд запропонував ухвалити парламенту.

Все йде до того, що парламентарі його підтримають. Адже на необхідності прийняття цього закону ще на початку своєї каденції наголошував чинний президент. Буцімто він грає визначальну роль у реалізації економічних реформ та стабілізації державного бюджету.

Насправді ж такі ініціативи мають зовсім іншу мету – створити умови для залучення кредитів від МВФ. Проте ці грошові вливання жодним чином не поліпшать стан економіки країни або медичної чи освітянської сфер, вони осядуть у кишенях провладних олігархів.

Задля впровадження в життя цієї "схеми" і був створений проект закону про державний борг.

Статтею 6 законопроекту під номером 8637 передбачено, що кошти, залучені державою або під державні гарантії, на умовах повернення зможуть отримати українські підприємства. Тобто уряд зможе цілком законно передати отриману суму кредиту потрібній бізнес імперії та оформити на неї "довічне" користування – згодом визнавши неплатоспроможність даного суб’єкта господарювання.

А от наслідок таких "схем" влада ліквідовуватиме за рахунок простих українців – багатомільярдний кредит виплачуватимуть та гаситимуть за ним відсотки із … державного бюджету.

До проблеми залучення нових грошових надходжень у власний бізнес влада підійшла комплексно – "рекомендації" по управлінню державним боргом можновладці надаватимуть самі ж собі.

Так, у статті 2 проекту закону зазначено, що керування боргом буде здійснюватись з урахування рекомендацій Ради Національного банку України.

Нагадаю, відповідно до частини 5 статті 11 закону про Нацбанк, рішення Ради НБУ приймаються не менше, ніж 6 голосами. Наразі 8 осіб із 15, які входять до складу Ради НБУ, є ставлениками президента (7 осіб призначає президент і голова НБУ входить до складу Ради НБУ за посадою). Тому характер рекомендації НБУ є очевидним.

Жирну крапку у викритті антинародного законопроекту, відкрито націленого лише на відмивання коштів, ставлять часові рамки стратегії управління державним боргом.

У проекті передбачено – Міністерство фінансів має розробити стратегію управління державним боргом строком на три роки. Тоді як кредити, які бере український уряд, розраховані на період у 10-15 років.

Невідповідність, яка вкотре доводить, що основна мета нинішньої влади – власний добробут: кредити можновладці наберуть якнайшвидше, роздадуть їх собі ж під примарні гарантії, а відпрацьовуватимуть борги пересічні громадяни.

Особливо зухвалим видається той факт, що пояснювальна записка до законопроекту №8637 визначає, що він не потребує обговорення з громадськістю. Обурлива закономірність: вагомі для держави законопроекти нинішня влада "проштовхує" без зайвого галасу, а тим часом зумисне привертає увагу людей до "мильних бульбашок", від прийняття яких звичайним українцям не стане ні холодно, ані гаряче.

Павло Петренко, член Бюро партії "Фронт Змін", керівник юридичного департаменту партії, для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
"Новий курс" перемоги Порошенка
Україну ставлять перед вибором – або Порошенко, або Медведчук. І в цій конфігурації Тимошенко постає перед загрозою переходу на другий план.
"Полагодити" воду: як змінити підхід держави до очистки річок
Питної води у світі все менше. Ріки міліють, озера пересихають. Країни світу інвестують величезні кошти у системи водопостачання. Україна на межі.
Конституційний абсурд. Як депутати згадали про АРМА?
Порівнювати конфіскацію, спеціальну конфіскацію та передачу в управління арештованими активами є як мінімум недоречним, як максимум – свідомим перекручуванням положень закону.
"Подвійні агенти" в новоствореному українському "ФБР"
Як обираються і перевіряються кандидати в ДБР, якщо серед найближчого оточення обраних посадовців виявляються сепаратисти з незадекларованим бізнесом?
Проекти транскордонної співпраці ЄС: чому вони неефективні в Україні
В Україні діють п'ять програм ЄС із транскордонної співпраці. А що на практиці? Прикордонні регіони втрачають значну частку можливостей, що відкривають програми ЄС.
США і Китай: від любові до ненависті
Пекін має намір посісти провідні позиції на світових ринках заради глобального домінування, тому торгова війна була питанням часу. (рос.)
Криза від Ердогана та Путіна: як вплине на гривню обвал ліри та рубля
Девальвація турецької та російської валют означатиме, що наш експорт там буде користуватись меншим попитом. Виходом із ситуації може стати або поступова девальвація гривні, або угода з МВФ.