Україна в ЄС: чому "за"?

14944 перегляди
Четвер, 27 жовтня 2011, 10:04
Володимир Кучер
для УП

Ця стаття написана з двох причин. Перша – це неадекватна політика нинішньої влади в напрямку інтеграції України з Європейським Союзом. Друга – це реакція суспільства на таку неадекватну політику.

Щодо першого скажу, що оскільки європейська інтеграція є стратегічною ціллю нашої держави, закріпленою законодавчо, то ставити її під питання з політичних мотивів – неприпустимо.

Щодо ж другого, то з однієї сторони, більшість населення підтримує нашу інтеграцію з ЄС, однак захищати такий вибір готові далеко не всі. Приклад тому – акція, яку громадські активісти організували з допомогою мережі Facebook в підтримку євроінтеграційного процесу України, зібрала тільки сто людей.

Але зрозуміло, що це тільки перша ластівка – й активісти не полишають надії розвинути рух до таких масштабів, коли влада просто не зможе не рахуватись з їх голосом. Для цього знову ж таки використовуються інструменти Facebook, де група зазначеного руху вже налічує більше тисячі прихильників.

Однак, навіть серед цих активних людей немає спільного бачення, чим, власне, є цей Євросоюз і чому ми повинні до нього прямувати. Здебільшого чути щось на кшталт – ми за "європейські цінності".

Насправді чудово, що люди прагнуть обирати цінності, однак, на мою думку, важливість процесу далеко не в "цінностях" – ми їх також маємо (відкрийте хоча б Євангеліє), і навіть не в їх практичному застосуванні.

Справа в чесному і усвідомленому виборі майбутнього. Вибір "за" ЄС, чи "проти" – це цивілізаційний вибір, який стосується глобальних процесів в світі. Отож, чому ми, власне, маємо зробити цивілізаційний вибір на користь ЄС, я і хотів би сказати.

Що таке Європейський Союз?

Європейський Союз в тому вигляді як він існує зараз, постав в лютому 1992 року після підписання так званого "Маастрихтського Трактату" (або ж Трактату про Європейський Союз).

На той час членами Європейської спільноти було вже 12 країн. Він включав в себе спільний внутрішній ринок, спільну торгівельну, аграрну, транспортну політики й координацію в атомній енергетиці, координацію економічної та соціальної політики, спільну закордонну політику й політику безпеки, координацію в сфері правосуддя і внутрішніх справ, договір про Шенгенську зону, а також спільні органи влади.

Політика ЄС щодо України

Європейська політика щодо України базується на Європейській Політиці Сусідства і спільних угодах про співпрацю. Угоду про Партнерство та Співробітництво (УПС) з ЄС Україна уклала ще в 1994 році (набула чинності у 1998 році). Вона була розрахована на 10 років і не передбачала можливості вступу до Coюзу, але відкривала можливість створення зони вільної торгівлі з ЄС.

Після припинення дії УПС у 2008 році обидві сторони продовжили співпрацю виключно в рамках політики сусідства, а нова угода готується саме зараз. Це має бути угода про асоційоване членство. Чи міститиме вона чітку декларацію щодо нашої перспективи входження в політичний союз – не відомо. Влада про це нічого не хоче говорити.

Натомість всю увагу переадресовує на тему зони вільної торгівлі з ЄС. Це також добре. Для бізнесу. Але не для звичайного громадянина. Для звичайного українця економічна інтеграція була б вигідною при умові повного входження України у внутрішній ринок ЄС, що передбачало б не тільки вільний рух товарів, але також вільний рух капіталів, послуг і людей.

Однак, українські власті ніколи не були настільки амбітними. А на цю владу тим більше марно сподіватись. Єдине, на що слід сподіватись – це на те, що українська сторона (при нашій активній підтримці) таки доможеться декларації про перспективу членства в ЄС.

Ми на це маємо право, адже в статті 49 основоположного Трактату про Європейський Союз зазначено, що "кожна європейська держава, яка шанує принципи, визначені у статті 6 абзац 1, може клопотати про членство в Євросоюзі".

Чим вигідне членство в ЄС?

Свого часу, іще на хвилі піднесення після Помаранчевої революції і сподівань на європейські перспективи України, я вивчав в Польщі досвід їх вступу до ЄС. Чесно кажучи, мінуси є. Але про них хай говорять євроскептики. Я ж хочу сказати, що хоча б на прикладі Польщі можна зрозуміти, як далеко країна може посунутись в розвитку, налагодивши ефективну співпрацю з ЄС.

Тільки після року в ЄС у Польщі був найвищий ріст ВВП, динамічний ріст експорту (пов’язаний, перш за все, з продажем продуктів сільськогосподарського виробництва), зміцнення довіри закордонних інвесторів, що супроводжувалось значним притоком інвестицій (за даними Нацбанку Польщі, інвестиції зросли приблизно на 50% і склали понад 6 мільярдів доларів США).

За 2005 рік до Польщі тільки з бюджету ЄС надійшло близько 25 мільярдів злотих допомоги (тоді – 5 мільярдів євро). А це й розвиток інфраструктури, і енергоощадність, і екологія, і вирівнювання регіонів, і якість послуг… А найголовніше, що така динаміка продовжується до сьогодні.

Що ж до принципової аргументації на користь ЄС, то, як на мене, для нас близькою може бути та, яку використовував польський уряд, переконуючи своїх громадян напередодні референдуму за вступ до ЄС (тоді "за" проголосувало 77,45% виборців).

Отож, пропоную вам познайомитись з цією аргументацією на основі витягів з однієї з урядових праць – "14 причин".

14 причин

"Часто чуємо про зріст ВВП чи кошти з структурних фондів, до яких Польща буде мати доступ після вступу до ЄС, але не завжди зуміємо пояснити, що членство означатиме для нас самих, для наших колег по роботі, для нашого села, містечка чи регіону", – йдеться у вступі до книжки … Отож, які ж аргументи в ній наводяться:

По-перше, Польща як велика країна, буде мати достатньо голосів і в Раді ЄС, і в парламенті, і в Комісії, аби мати вплив на формування політики Євросоюзу.

"В умовах глобалізації і інтеграційних процесів у світі, якщо б ми залишились поза Союзом, то були б просто пасивними спостерігачами політичних і економічних рішень, які будуть стосуватись і нас безпосередньо, але на які не будемо мати жодного впливу", – пишуть експерти УКІЄ. Тому й слушно ставиться запитання – "коли краще зможемо захистити свої права – будучи в ЄС, чи поза ЄС?".

По-друге, членство в ЄС дає можливості для кращого економічного розвитку. Так, Польща розраховувала на додатковий зріст ВВП в 1,5-2%, (що в підсумку і виправдалось завдяки розширенню торгівельних ринків і інвестиціям).

"Відкриття ринків – це як більший експорт, що дає нарощування виробництва, а отже і створює нові робочі місця, так і більший імпорт, що також має свою перевагу, адже росте конкуренція, а тому ціни знижуються, а якість підвищується!".

По-третє, вступ дає широкі можливості для покращення якості системи освіти, а найперше – для студентів і школярів в можливості навчання за кордоном. Завдяки Болонській системі взаємовизнання предметів і їх оцінювання, стане можливим отримати один диплом, провчившись в кількох різних вишах Європи, та ще й при цьому мати чималу стипендію (програма Еразмус).

По-четверте, вступ дає більші можливості для забезпечення безпеки держави. Наприклад, Союз, розуміючи, що кордон, це справа спільна, всяко помагає Польщі в посиленні кордону. Тільки на впровадження Шенгенської системи Польща повинна була отримати від ЄС до кінця 2006 року 280 мільйонів євро.

По-п’яте вступ відкриває великі можливості для споживачів. "В ЄС маєш можливість бути просто здоровішим і безпечнішим".

Наприклад, в Союзі не доходить до того, що інформація на упаковці продукту не відповідає його змісту, бо за цим стоїть суворий контроль. Союз значно краще дбає про охорону здоров’я громадян (коли в країнах-кандидатах на той час було 400 євро видатків на охорону здоров’я на одного громадянина, то в ЄС середній показник становив 1600).

По-шосте, вступ сприятиме покращенню функціонування малих і середніх підприємств. МСП становлять 99% всіх підприємств в Союзі і фактично годують країни ЄС. Тому цій сфері приділяють значну увагу. Серед іншого йдеться про дотації, різні програми сприяння підприємництву, підприємницьке партнерство на рівні країн.

По-сьоме, покращиться ситуація з безробіттям. Можна буде легально отримувати роботу за кордоном. При чому юридичний статус працівників в рамках ЄС урівнюється.

По-восьме, зі вступом значно посилюються позиції аграріїв. Польські аграрії після вступу могли очікувати на доплати з союзного бюджету, гарантії ціни і субсидії.

По-дев’яте, ЄС серйозно дбає про екологію, тому через приписи ЄС вдасться значно покращити екологічну ситуацію, яка стосується як промислових чи комунальних нечистот, так і покращення якості водойм, морів, повітря чи ґрунту. В перші три роки в Союзі Польща мала отримати 1,8 мільярдів євро на охорону середовища.

По-десяте, вступ також дасть можливість поправити стан транспортної інфраструктури завдяки спеціальним спрямуванням зі структурних фондів. Приклад – Іспанія, – де після вступу протягом кількох років з’явилося біля 3,5 тисяч кілометрів автострад. Тільки в 2004-2006 Польща мала отримати на покращення транспортної інфраструктури 1,8 мільярдів євро.

По-одинадцяте, виникне можливість провадити підприємницьку діяльність в будь-якій країні ЄС.

По-дванадцяте, інтеграція в ЄС була б неповна без прийняття євро. Єдина валюта має свої переваги. Це практично, спрощує мандри чи торгівлю.

По-тринадцяте, уявіть, наскільки полегшиться життя туристам після вступу до Союзу.

По-чотирнадцяте, вступ можна оцінювати також і з погляду на досвід інших країн, що долучалися до Союзу раніше Польщі. "Очевидно, – йдеться в книжці, – що членство Польщі в ЄС не є і не буде "ліками від всіх бід", бо належить пам’ятати, що про успіх говорить найперше наша готовність до використання тих шансів, які дає Союз, доступ до його фондів і вміння пристосуватись до вимог ЄС".

Але досвід інших країн чітко показує – краще бути в Союзі, ніж поза ним. Приклад перший – Ірландія, котра з відсталої країни Європи перетворилась на "кельтського тигра".

Допомога Союзу для Ірландії становила від часу вступу до 1999 року близько 18,5 мільярдів євро. За цей час ВВП на одну людину зріс з 58% середньоєвропейського до 122%!!!

Це стосується й Іспанії. Зараз без її згоди не може бути прийнято жодного важливого для Союзу рішення, хоча ще кілька років до вступу країна була недемократичною диктатурою.

Не певен щодо "залізної" переконливості всіх цих аргументів, однак, зважуючи всі плюси і мінуси, поляки зробили свій вибір. Сьогодні вибір за нами. І якщо ми дійсно прагнемо зазначених вище позитивних змін, то, певно, варто про це заявити.



powered by lun.ua
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.