Страх ілюмінації "Волі"

Так сталося, що 2012 рік я зустрів на Майдані. І вже коли планував йти додому, побачив на стелі відоме всім "лазерне шоу" "ЮЛІ ВОЛЮ".

Зробив фото та відео, які потім розтиражували в новинах.

В якийсь зі наступних днів я дізнався про конкурс, що проводиться під патронатом голови КМДА на найкраще фото ілюмінації міста.

Ознайомившись із правилами, я побачив, що мої любительські фото цілком підпадають під вимогу.

Мені видалося дотепним перевірити, як саме почнуть змінювати правила організатори, коли перемагати почне фото із таким незручним змістом.

Я чомусь думав, що власникам сторінки "Стратегія розвитку Києва" не проблема мобілізувати сотню-другу користувачів, щоб зовні пристойно обійти фото з "ВОЛЕЮ".

Однак організатори взялися "вирішувати проблему" лише після дедлайну конкурсу, озвученого Поповим. 14 січня моє фото мало найбільше "лайків".

Вирішення ситуації в КМДА знайшли – конкурс продовжили на тиждень. З цікавим формулюванням "из-за обилия участников и желающих приобщиться".

"Обилие" проявляється в тому, що за вихідні участь захотіло взяти ще аж 6 учасників, а також в тому, що за два тижні, за рідким винятком, прихильність іншим фото засвідчувало в середньому менше 10 осіб.

Загалом конкурс вийшов провальним, тобто таким, що не викликав у киян інтересу. Адже фото-переможець 14 січня мала 80 лайків.

За тиждень, напевно, сподіваються накрутити рейтинг нейтральному фото. Адже кошмар у вигляді публікації фото, яке за правилами перемогло, у комунальних виданнях і отримання з рук Олександра Попова якогось там призу за фото події, яка в інформаційному просторі переплюнула весь позитив організованого свята – таке уявити складно.