Партнерський збір УП. Задонать на дрони та РЕБи

Вибори 2012: перші підсумки

Понеділок, 29 жовтня 2012, 13:29

Регіонали Олександр Єфремов і Ганна Герман заявили, що результати їхньої партії будуть "дещо кращими" за дані екзит-полів. Звідки така впевненість – зрозуміло.

На виборах ще, вочевидь, триває махлювання. Чому є свідченням кількість опрацьованих протоколів по областях з явною тенденцією удвічі швидшого опрацювання по областях Сходу і Півдня країни, ніж у Центрі, де йде основна боротьба.

Приміром, за даними ЦВК станом на 13-00 29 жовтня було опрацьовано протоколів: у Севастополі – 93%, на Донеччині – 76% проти 18% на опозиційно налаштованій Київщині, по 30% у Києві, на Черкащині й Кіровоградщині.

Тому, якщо оцінювати, як насправді проголосував український народ, доведеться довіряти більше даним  екзит-полів, ніж ЦВК, тим більше, що 6 екзит-полів на диво одностайні.

Отже, на пропорційній частині виборів всі без винятку екзит-поли дають перемогу 3 опозиційним політичним силам проти 2 провладних.

Якщо рахувати за 100% лише результативне голосування, тобто голосування за ці 5 прохідних партій, то різниця між владою і опозицією становить від 3,6% у Research&Branding до 13% у Національного екзит-полу.

Можна сказати, що опозиція виграла у влади на пропорційних виборах з рахунком 5:4.

Більше того, 5 із 6 екзит-полів дали абсолютну перемогу опозиції, тобто підтримку більше 50% від усіх учасників голосування. І лише Research&Branding – відносну перевагу над владою.

Безумовно, родзинкою кампанії є перемога "Свободи". Для декого вона стала несподіванкою, але не для тих, хто слідкує за виборчою історією України.

"Свобода" і Об‘єднана опозиція, як і передбачалося http://www.from-ua.com/news/f286fef51625a.html, розділили "бонус радикалізму".

Цей бонус радикальності раніше був у БЮТ, а зараз він блукав між Об'єднаною опозицією і "Свободою".

Раніше його абсорбувала Юлія Тимошенко на всіх виборах – 2006, 2007, 2010, що давало їй можливість отримувати кращий результат, ніж давали соціологи.

Політологи і політтехнологи часто судять людей по собі і відмовляються бачити цієї досить відчутної корекції у бік більш радикального результату.

Як наслідок, по 4 із 6 екзит-полах "Свобода" випередила КПУ.

Безумовно, головну заслугу в результаті партії Тягнибока внесла влада своїми антиукраїнськими ініціативами та соціальною політикою, що зробило стилістику "Свободи" прийнятною навіть для суттєвої кількості виборців Півдня і Сходу країни.

Тож, можна лише підтвердити думку, що опозиції було б значно важче перемагати, якби у них замість ПР і КПУ було порожнє місце.

Щирий пафос вбило "табло" і цинізм політиків. "Драйву" нема. І повернути його можуть не їхні слова, а лише діла.

Взагалі, вибори за пропорційними списками дають більш оптимістичні оцінки здорового глузду населення, порівняно з тими, які йому давали політики.

Інший обнадійливий результат виборів – доля "технічних проектів". Наталя Королевська з її мільйонами, футболістами й акторами провалилася насамперед через те, що несла за собою мінімум змісту.

Вона так і не дала виборцям відповіді на питання: "а чому ми повинні голосувати з цих голубочків?".

У спину технічному проектові влади – партії Віктора Ющенка – яка перед виборами "звідкись" знайшла гроші на загальнонаціональну кампанію, дихає Олег Ляшко зі своєю Радикальною партією. Що саме по собі – симптом.

Звичайно, хтось може сказати, що 30% за Регіони і більше 10% за КПУ – це дуже багато. Але, з іншого боку, в концтаборі можна було б добитися ще кращих результатів, і хіба в‘язні були б винні?

Люди в провінції Півдня і Сходу країни десятиліттями живуть в ізольованому інформаційному гетто. І опозиції саме час спитати себе: чи все вона зробила, щоб прийти до цих людей з притомними посилами?

Бо якби ці посили були справді притомними, нині йшлося б про вигравання округів у Луганській області, а не про програш у Київській.

Тож, значно похмуріша ситуація при голосуванні в мажоритарних округах. Звичайно, можна говорити про залякування не лише активістів, а навіть простих виборців, з погрозами проконтролювати голосування, вигнати з роботи, позбавити зарплат і пенсій тощо.

Однак, крім потужних фальсифікацій і адмінресурсу, на виборах у мажоритарних округах з‘являється ще один чинник, який, безумовно, не прикрашає частину виборців.

Йдеться про підкуп – прямий і непрямий. В кращому випадку, виборці замість депутата обирали впорядковувачів територій. У гіршому – хабародавців, які купили їх за 200, 500 і 1000 гривень.

Тож, у парламенті буде величезна кількість депутатів, які просто "купили" собі округи у виборців, а серед регіоналів більшість робили це ще й за державні кошти.

Треба сказати, що США боролися з підкупом на виборах усе ХІХ століття, і остаточно побороли лише до середини ХХ. Однак, Україні може виявитися боротися з цим складніше. Бо у США були шерифи, а в Україні – ті, кого власні "шерифи" мали б ловити.

Натомість, влада за участі "правоохоронців" забезпечила надзвичайно тепличні умови для безкарного підкупу, а подекуди й шантажу виборців. При цьому сконцентрувавши у себе основні фінанси для підкупу.

Олександр Палій, політолог, кандидат політичних наук, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Як "зелена" енергетика допоможе врятувати Україну від відключень

Кому міленіали віднесуть свої 84 трильйони доларів?

Нарешті третя сила? Як "Полісся" кидає виклик "Динамо" та "Шахтарю"

Медичні закупівлі по-новому. Хто виграє від трирічного планування закупівель

Як ми навчилися працювати без світла

Досвід жінок важливий. Чому рівність у процесах безпеки та підготовки до стійкого миру має значення