Міша, Міша, давай, до свіданья

Понеділок, 08 жовтня 2012, 10:18

Грузини заспівали Саакашвілі цю пісню.

Грузини, збираються громити саакашвілівські офіси. Ми, на жаль, не можемо їх від цього відмовити, бо несприйняття "реформ" у Грузії сьогодні таке, що зашкалює будь-яке людське розуміння.

Картвели – волелюбна нація. Але не варто було цю волелюбність випробовувати. Саакашвілі має або втекти, або сісти на нари, як Юля.

Ніщо не встоїть перед гнівом народу, на який Міхо підняв руку.

В усякому разі, інтелігентна людина, після всім відомих результатів парламентських виборів, мусила б подати у відставку. Але це не про Міхо.

Примітивно зводити грузинські проблеми до протистояння Путін-Саакашвілі, бо у цій дихотомії відсутній головний гравець – народ Сакартвело.

Йому, народові Грузії, російські та українські політологи відмовили у праві голосу. Але він, нарешті, сказав своє слово. Він тактовно, у 55%, попросив Саакашвілі піти подалі. І не заважати будувати незалежну Грузію.

Він, грузинський народ, зробив не так, як хотів Путін. Він зробив так, як належить суверену – народу Грузії.

Якщо якісь дамочки з РФ чи стурбовані хлопчики з України вважають, що грузинські горяни помилилися і повинні терпіти диктатуру Саакашвілі тільки тому, що ці дамочки та політологи у своїх політологічних побудовах вказали аборигенам, що їм треба підтримувати Міхо, то вони, м’яко кажучи, не мають рації.

Вони просто не комунікують з тими, хто живе у Телаві, Мцхеті чи Поті. Поговоріть, будь-ласка, з ними, і ви відкриєте для себе велику істину грузинського народу!

Зрозумійте: грузини – народ, який живе своїм соціальним життям, а не існує у інтернет-блогах Російської Федерації чи української нацопозиції!

І те, що грузини провалили Саакашвілі, явище на рівні з акціями протесту у Іспанії, Греції та Італії.

Грузини провалили не просто Міхо, але його капіталістичні "реформи".

Питання, яке правильно ставлять мені особисто: чому ти не підтримав Ющенка, але підтримуєш Іванішвілі?

Тому, що я не підтримую Іванішвілі. І Україна 2004-го і Грузія 2012-го – різні речі.

І голосування 1 жовтня було не за Іванішвілі, а проти Саакашвілі. Грузини голосували насправді не "за" когось, а конкретно проти диктатури Міхо Саакашвілі. Тому й маємо такі результати голосування, які провели до парламенту лише дві партії.

Мені це не подобається і багато кому не подобається, але так сказав грузинський народ, поваливши диктатуру Саакашвілі.

І парламентська республіка, яка сьогодні стає реальністю в Грузії, поки що є лише мрією в Україні.

Сьогодні грузини зробили крок вперед українців. Вони мають демонтувати саакашвілівські капіталістичні "реформи", які принесли нещастя 90% картвелів.

Але соціальна революція у Грузії – перехід від системи всевладдя мажорів, які зарвалися, до системи соціальної справедливості – справа не одного дня.

Не знаю, як далі у них поведеться, бо це – інша країна. Знаю точно, що Іванішвілі – зовсім не Ющенко. Якщо Бідзіна стане Ющенком, то отримає серйозний опір соціального руху в Грузії.

Але знаю точно, що Україні такий соціальний рух потрібен.

Найголовніше зараз у Грузії – те, що ПОВАЛЕНО ДИКТАТУРУ СААКАШВІЛІ, яка порушувала громадянські та соціальні права громадян Грузії.

Володимир Чемерис, Інститут Республіка, для УП



powered by lun.ua

Сторожовий пес АМКУ піджав хвоста, поки найбільші телеканали з'їдають конкурентів

Локдаун для Феміди

Вранці страхування ризиків — ввечері інвестиції

Хто розпоряджатиметься 123 млрд на українську медицину? Новий конкурс від Степанова

"Байконур. Вторгнення": кіно як ідеальна провокація та форма самопізнання

Наш спільний виклик: як Україна може допомогти побороти диктатуру Лукашенка