Сімейні історії

206 переглядів
Четвер, 17 січня 2013, 16:48
Олексій Краснопьоров
політолог

Поняття "Сім’я" швидко і безапеляційно входить у загальний вжиток, причому не тільки серед політиків і бізнесменів, політологів та журналістів, а й серед пересічних громадян, простих обивателів.

При чому сьогодні вже нікому не потрібно нічого роз’яснювати. Коли ви кажете "Сім’я", всім стає зрозуміло, про що йдеться – чия це сім’я і чим вона займається.

Проте випадок, коли фактично всю владу в країні, найбільш ласі шматки бізнесу і власності, грошові потоки тощо захопила і почала контролювати одна родина, не є українським ноу-хау, якимось поодиноким або специфічним казусом.

Подібне в історії вже траплялося, причому не одноразово. Пропоную читачам подивитися, як це було і чим закінчувалося.

Найближчий до нас історичний приклад "сімейності" в політичній і економічній організації країни можна знайти в Росії 90-х років.

Тоді фактично все контролювала родина першого російського президента Бориса Єльцина та його оточення. І тоді в Москві поняття "Сім’я" вживали так само широко і у тому ж значенні, як сьогодні в Києві.

Дійсно, були часи, коли мати візитівку начальника охорони Єльцина Олександра Коржакова було престижніше, ніж депутатський мандат, а вирішувати питання ходили не до міністрів, а до дочки президента Тетяни Юмашевої.

Закінчилося це тим, що Єльцин перестав контролювати ситуацію в країні і змушений був зректися влади на користь групи впливу з числа колишніх або діючих силовиків під гарантії особистої недоторканності і збереження майна "Сім’ї".

Хто зараз Юмашева і Коржаков? На що вони впливають? Словом, у підсумку "Сім’я" втратила все.

Проте випадки правління Сімей ми можемо знайти й за океаном. Це сім’я американського президента Джона Кеннеді.

Його проблема полягала в тому, що він намагався вибудувати власну систему впливу, окрему від Демократичної партії.

Він призначив брата Роберта генеральним прокурором, а у своїх реформах суттєво заторкнув інтереси ФБР. Кеннеді не пробачили спробу ламати систему і вибудовувати власну модель впливу.

Коли стало зрозуміло, що сам він не піде через високу популярність і здатність легко виграти вибори, його було вбито 22 листопада 1963 року.

Більше того, за п’ять років – 5 червня 1968 року було смертельно поранено Роберта Кеннеді, який як раз виголосив промову після попереднього висунення в президенти у Каліфорнії.

Доля цієї "Сім’ї" закінчилася ще сумніше.

З урахуванням того, що впливи і апетити відомої української "Сім’ї" набирають обертів, її представникам варто перечитати історію. Адже не може бути так, щоб все забрав собі хтось один.

Країна не може існувати без системи стримувань і противаг, без вибудуваного механізму балансів. Якщо ж так все ж трапляється, то система стає крихкою і недовговічною та швидко руйнується.

І питання лише в тому, чи ховає вона під своїми уламками своїх зодчих, як це було з Кеннеді, або ж просто поступово відтискає на узбіччя історії, як це сталося із "Сім’єю" Єльцина.

Олексій Краснопьоров, політолог, спеціально для УП



powered by lun.ua
Троянські коні серед іноземних інвесторів
Чи повинна Україна в умовах військової агресії контролювати інвесторів для забезпечення власних економічних інтересів?
Психологічний аналіз публічних заяв Зеленського про США: страх або стратегія?
Зеленський намагається догодити всім – і США, і ЄС, тому використовує низку маніпулятивних прийомів і добре продуману стратегію. (рос.)
Що спільного у Тома Круза та Валерія Хорошковського?
Якщо Хорошковський співпрацює з Банковою і Зеленським як розробник чи консультант – це тривожний сигнал.
5 книг, які допоможуть вам налаштувати свої інформаційні фільтри
З переходом до цифрової епохи потік інформації, який ми щодня переварюємо, зріс у рази.
Марафон Зеленського як Зе!технологія
14-годинним марафоном 10-го жовтня Зеленський і Ко досягнули основної мети – рейтинг не просяде до весни. А там – місцеві вибори, і заберуть всю владу.
Формула Артаферна. Дипломатична помилка, що змінила хід грецької історії
У Давньої Греції теж був східний сусід. Великий і озброєний до зубів. З яким легко було домовитися про підтримку. Але якою ціною?
Прес-марафон від Зе: показуха чи необхідність?
Зе!команда встигла сформувати певне ставлення до незручних запитань. І це зовсім не ефективна тенденція, яка, зрозуміло, не додає плюсів до образу президента Зеленського як впевненої та відкритої персони.