Кримський референдум – без права вибору!

137 переглядів
Вівторок, 11 березня 2014, 11:02
Олександр Ружицький
для УП

16 березня 2014 року у Криму відбудеться референдум. Загальновідомий факт, що він є нелегітимний.

Аргументів безліч: відсутність в Україні спеціального закону про порядок проведення місцевих референдумів, рішення адміністративного суду про призупинення підготовки до референдуму, аналогічне рішення в.о. президента України, тощо.

США, Європа та українській уряд уже заявили, що не визнаватимуть результатів такого голосування.

Але місцева кримська влада ігнорує ці всі факти і цілеспрямовано готується до референдуму.

Нещодавно ВР Криму затвердила форму бюлетеня для голосування, сформувала місцеву "ЦВК" та затвердила тимчасове положення про референдум в Автономній республіці Крим.

Втім, аналіз Тимчасового положення про референдум у Криму ще раз підтверджує незаконність та фарс дійства.

У Тимчасовому положенні не передбачено поріг явки виборців! Тобто незалежно від того, чи в голосуванні візьме участь 60% чи 10% жителів – рішення все рівно буде прийняте.

Долю Криму можуть вирішити кількасот людей, які не бойкотуватимуть цей псевдо-референдум. Тимчасове положення не містить умови, за якої референдум може вважатися таким, що не відбувся.

Спостерігати за голосуванням заборонено! Тимчасовим положенням передбачено, що лише громадяни України, які зареєстровані на території АР Крим мають право спостерігати за ходом голосування та підрахунком голосів. Інші особи – лише на запрошення комісії.

Журналістська діяльність обмежена. Тимчасове положення містить умову, що під час референдуму заборонена агітація "через журналістську діяльність".

Тобто якщо ви з’явитеся із відеокамерою на дільниці – ви потенційний "агітатор". Вам можуть заборонити знімати відео і перебувати у межах дільниці для голосування.

Списки виборців. Внесення змін чи доповнень у списки виборців можливе на місці, у день голосування рішенням дільничної комісії. Тобто, за наявності паспорта і кримської реєстрації можна їздити по півострову та голосувати на різних дільницях.

Бюлетень для голосування друкується на простому аркуші А4. Жодних елементів захисту від підробки він не містить! Коментарі зайві.

У бюлетень вносяться два запитання, суть яких зводиться до наступного:

1. Ви за приєднання Криму до Росії?

2. Ви за повернення до Конституції 1992 року, тобто фактичну незалежність Криму?

Навпроти кожного запитання лише одна графа для відповіді. Будь-який запис у ній означатиме "так". Навіть якщо ви впишете слово "ні" навпроти запитання про приєднання до Росії, ваш голос зарахують як "так", тому що варіанту "ні" бюлетень не передбачає.

Будь-яка позначка напроти питання означає вашу згоду! Або Росія або незалежність Криму. Обирайте. Залишитися в складі України на правах автономії неможливо, оскільки відповідного питання в бюлетені немає!

Не голосувати не можна. Бюлетень визнається недійсним, якщо він не містить жодної відповіді. В такому випадку до уваги беруться лише ті, у яких є позначка навпроти першого чи другого запитання.

Якщо ви не підете на референдум – за вас вирішать ті, що братимуть участь у голосуванні. Порогу явки виборців, як вже сказано вище, не встановлено.

У тимчасовому положенні також відсутня невід’ємна умова будь-якого референдуму, що рішення вважається схваленим, якщо за нього проголосувало 50% людей, які взяли участь у волевиявленні.

А й справді, навіщо така умова, якщо сказати "ні" неможливо, а 100% бюлетенів становитимуть лише ті, які містять вибір: або Росія, або "незалежність".

Якась із цих відповідей точно набере понад 50%.

Таке голосування немає нічого спільного із волевиявленням народу. Кримчанам не дають права вибору. Їх просто ставлять перед фактом, що вони більше нічого не вирішують…

Олександр Ружицький, юрист, громадський активіст, для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.