Хто керує рейтингами Путіна?

36 переглядів
П'ятниця, 15 серпня 2014, 12:04
Тетяна Попова
,керівний партнер рекламної групи Мех, партнер Українського кризового медіа-центра, для УП

Рівень схвалення діяльності Володимира Путіна вийшов на новий максимум і продовжує триматися, незважаючи на кровопролитні війни на Донбасі, в Дагестані, Нагірному Карабаху.

Насправді високий рейтинг виник зовсім не після скандування "кримнаш", його "вирощували" поступово, завдяки цілеспрямованій пропагандистській політиці. Зростання рейтингу довіри до Путіна почалося ще з 1999 року.

Вже за рік показники зросли майже вдвічі і з кожним роком лише покращувались. Така системність пояснюється впевненою побудовою позитивного іміджу влади, задля чого всі ЗМІ Росії потрапили під жорсткий контроль. Тож хто ж працював над стрімким зростанням рейтингів?

З 1999 року посаду Міністра у справах друку, телерадіомовлення і засобів масових комунікацій займає Михайло Лесин. Він був однією з ключових фігур у питаннях контролю інформаційного простору Росії і саме його прихід до влади ознаменував загадкове зникнення ключових гравців медіа ринку.

Михайло Лесин. Фото: photoexpress

Лесин завжди вміло поєднував держслужбу зі своїми бізнес-інтересами. Після призначення на пост міністра, його компанія "Відео Інтернешнл"(у 1990 році Михайло Лесин та Юрій Заполь заснували компанію "Радіо і телебачення", яку через рік перейменували в "Відео Інтернешнл") стала поступово найбільшим монополістом на медіа ринку Росії.

Втім, ще у 1992 році був укладений ексклюзивний договір з телеканалом РТР про реалізацію рекламних можливостей, в 1994 – з телеканалом НТВ. У 2009-2010 році "Відео Інтернешнл" обслуговувала вже 13 телеканалів на ексклюзивних умовах. Йдеться, в тому числі, і про "Перший канал", "Россию 1", "Россия 2", РТР, СТС, тощо.

Крім "ексклюзивних" контрактів із каналами, компанія отримала монополію у зв'язку з загадковим "зникненням" з ринку конкурентів. Так, власникам інших агентств правоохоронні органи влаштовували несподівані обшуки.

4 листопада 1996 озброєні представники правоохоронних органів провели обшук у московському офісі Saatchi & Saatchi, вилучили всі документи і заарештували рахунок. Після цього інциденту фактично представником Bates VIAG Saatchi & Saatchi стала компанія Лесина.

За короткий період часу компанія "Відео Інтернешнл" витіснила конкурентів і отримала монополію – майже 70% ринку телереклами, яка принесла мільйонні статки.

У 2010 найбільший акціонер банку "Росія" Юрій Ковальчук, проти якого, до речі, вже введені міжнародні санкції, власник ЗАТ "Національна медіа група" придбав акції "Відео Інтернешнл".

Після призначення Лесина першим заступником голови Всеросійської державної телевізійної і радіомовної компанії (ВДТРК) збільшилась кількість зарубіжних фінансових операцій через фірми, утворені АТЗТ "Відео-Інтернешнл".

Проекти з закордонними фірмами не проходили експертну оцінку, купувалися через "свої" фірми, а оплата проводилася через "Projects International", офшорну компанію, де Лесин вірогідно також має свій інтерес, що призводить до подорожчання проектів і до зайвих витрат бюджетних коштів ВГТРК.

Рейтинги новобраного президента РФ росли зі швидкістю зникнення незалежних медіа. Першою мішенню став найбільший на той час і найпопулярніший в Росії незалежний холдинг "Медіа-Міст", який постійно "псував" імідж російської влади.

Його ЗМІ різко критикували війну в Чечні і звинувачували Путіна в диктаторських устремліннях. У червні 2000 року, тобто, через місяць після офіційного вступу Путіна на посаду, був заарештований засновник і власник контрольного пакету акцій НТВ Володимир Гусинський.

Як пізніше розповів перший заступник Гусинського Ігор Малашенко, через кілька годин після затримання медіамагната йому на мобільний зателефонував Михайло Лесин і повідомив ціну свободи – контроль над НТВ. А ще через декілька  тижнів Гусинському оголосили схему "угоди" – продати за $300 мільйонів всі компанії "Медіа-Мосту".

Згодом Гусинський і гендиректор "Газпром-Медіа" Альфред Кох підписали угоду про купівлю акцій, у додатку N6 до якого Гусинському гарантувалося припинення кримінального переслідування.

26 липня медіамагнат був випущений із СІЗО під підписку про невиїзд.

У 2004 році Лесин офіційно залишив посаду міністра і став особистим радником Путіна. З 1 жовтня 2013 року очолив ВАТ "Газпром-Медіа Холдинг". Його нова посада для багатьох стала повною несподіванкою. Попередній керівник холдингу, Микола Сенкевич, очолював компанію майже десять років, і ніяких серйозних претензій з боку влади йому не закидали.

З точки зору фінансової складової, компанія демонструвала високі показники. "Газпром-Медіа" – актив серйозний, проте пріоритетом для нього є аж ніяк не фінансова складова, а частка на медійному ринку та контроль за ключовими його гравцями.

З огляду на "успішний" досвід нарощування рівня довіри до влади, мета призначення Лесина на пост директора ВАТ "Газпром-Медіа Холдинг" цілком зрозуміла і має прогнозовані результати.

Американська мрія російського чиновника

У блозі Навального опублікований лист американського сенатора Роджера Уікера, у якому він попросив генпрокурора провести розслідування щодо екс-міністра друку Росії Михайла Лесина. Приводом послугувало придбання екс-міністром нерухомості в Каліфорнії на суму $ 28 мільйонів.

 

В листі зокрема сказано "Як я розумію, Михайло Лесин, що уособлював та керував діями Кремля стосовно цензурування незалежних медіа, придбав багатомільйонні активи в Європі через компанію, зареєстровану на Британських Віргінських островах, за часів своєї роботи на державній службі.

Я також розумію, що після державної служби, пан Лесин переїхав разом з найближчими родичами в Лос-Анджелес, штат Каліфорнія, де придбав кілька резиденцій на суму понад 28 мільйонів доларів.

Той факт, що державний службовець може накопичити такі значні суми, необхідні для придбання і утримання цих активів, викликає серйозні запитання".

Втім Кремль, як і раніше, прихильний до екс-міністра Лесина. Жодних кримінальних справ у Росії проти нього не порушено.

Тетяна Попова, Український кризовий медіа-центр, для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
#Прикрути. Чому українці без тепла, але всі діють за законом
Спочатку #прикрути, #украінці ви чудові, а через півроку ТКЕ без газу, а "чудові українці" без тепла, але всі формально діють за законом.
Коли секс не про секс: проміскуїтет та інші підміни
Відчуття себе, своїх істинних потреб та їхнє адекватне задоволення – важлива умова психічного здоров'я.
Знай свої права: як доступ до правосуддя підвищує якість життя
Доступ до правосуддя разом з правовою обізнаністю дають змогу громадянам отримати те, що їм належить по праву.
Наше студентство за кордоном: розпрощатися не зможемо повернути?
Чому студентство вирішило поїхати в закордонні університети? Здебільшого тому, що незадоволені умовами життя в Україні, а ще хочуть кращі знання або диплом, щоб працювати в ЄС.
"Топографія пам'яті": ми – те, що ми пам'ятаємо
"Топографія пам'яті" Мартіна Поллака це збірка есеїв, написана в різні роки австрійським письменником, журналістом та перекладачем, що спеціалізується на історії Центральної та Східної Європи.
Чому українці не люблять українське
В Україні чимало компаній виробляють сучасні якісні товари, але вітчизняні споживачі їх не цінують. У чому річ? (рос.)
Коли ламається смартфон, або Що буде, якщо ваша бабуся з'явиться у Instagram
Людмилі Йосипівні за кілька місяців буде 70. Смартфон їй купили зо півроку тому. З того часу бабуся перестала бурчати на нас, що ми "сидимо в телефоні", – провела інтернет і стала пропадати в ньому.