Змінити вектор боротьби

Четвер, 28 серпня 2014, 15:31

Інколи здається, що події минулого нічого не вчать наших керманичів. І все частіше, перечитуючи новини, з'являється відчуття дежавю.

Ось і тепер, після зустрічі в Мінську президента Порошенка з керівниками країн Митного союзу й представниками ЄС з'явилося відчуття, що я таке вже десь бачив...

Та ж хижа, підступна й брехлива посмішка Путіна. Є незрозуміла позиція комісарів ЄС. Звична підтанцьовка "Бацьки". Лише з боку України, в особі Порошенка, мали іншого, більш активнішого й патріотичнішого представника, ніж було раніше.

Скажу чесно, я нічого нового не очікував від зустрічі. Адже зрозуміло, що метою Путіна є розвал України. І він цілеспрямовано й цинічно йде до цієї мети.

А зустріч у Мінську для нього – це можливість показати російському глядачеві, що не все так погано, їхнього "царя" приймають у Європі, а заразом – встромити палки в колеса євроінтеграційних процесів в Україні.

Але, як на мене, найважливішим у всіх цих переговорах є фактор часу.

Час грає не на руку Україні. Зверніть увагу, чим більше минає часу від ліквідації російськими бойовиками Малайзійського авіалайнера, тим "м'якшою" стає Європа.

Лише після вбивства громадян європейських країн, ЄС ввела санкції проти Росії. До цього часу, не зважаючи на чисельні жертви з боку України, ми чули лише співчуття й заклики до діалогу.

Рана заживає, і в європейських лідерів у пріоритетах знову з'являються економічні інтереси. Ми знову чуємо заклики до діалогу.

Більше того, європейці, підписавши текст Угоди про асоціацію України з ЄС, допускають її перегляд на догоду Путіну!

Недаремно ж Росія розраховує на внесення змін до угоди про Асоціацію України з ЄС на міністерській зустрічі, яка має відбутися 1 вересня в Брюсселі.

Це вже щось зовсім нове в міжнародному праві.

Але Путіну потрібна не угода України з ЄС, хоча він принагідно хоче її зірвати.

Йому потрібен час. Час, щоб через підконтрольні телеканали та інтернет-ресурси переконати мешканців Франції, Німеччини, Австрії, громадян інших європейських країн, що Україна вбиває своїх громадян, а отже, повинна бути покараною.

А покарати Україну може тільки Росія.

Путін хоче знищити Україну. І коли "Russia today" переконає в цьому громадян європейських країн, то українській дипломатії буде не солодко.

Риторика на переговорах різко зміниться, і не на користь України. Тому у випадку, коли українська влада буде й далі намагатися виграти війну виключно веденням військових дій і міжнародних переговорів – то, мушу зізнатися, ми зазнаємо поразки.

І навіть коли наші хлопці будуть героїчно віддавати свої життя на Донбасі – Україна програє дипломатичну війну. Адже ані Меркель ані інші європейські високопосадовці не підуть проти думки власного народу.

Україна повинна змінити вектор боротьби. І, як не парадоксально, майданчик для перемоги над Путіним знаходиться не на Донбасі.

Звичайно, силовики й далі повинні нищити російських бойовиків і намагатися взяти під контроль лінію державного кордону.

Проте, перемогти Путіна Україна може за двох обставин: по-перше, провести реформи суспільно-економічного життя й припинити розкрадання коштів під егідою АТО, що має об'єднати український народ довкола єдиної мети – побудови справедливої й успішної країни за яку варто боротися.

По-друге, здійснити терміновий інформаційний прорив українських медіа в інформаційне поле Європи, який має забезпечити громадян Європи реальною, а не спотвореною росіянами інформацією про події на сході України.

Саме такі дії влади зможуть об'єднати увесь український народ на боротьбу за справедливу й успішну Україну. А на інформаційному напрямку – не дозволять Путіну нав'язати громадянам європейських країни брехню про Україну.

Не дозволять європейським лідерам змінити позицію в переговорному процесі по припиненню ескалації конфлікту на Донбасі.

Проти України ведеться потужна інформаційна війна.

І скільки б уряд не виділяв коштів на озброєння, які успішно розкрадається генералами...

Скільки б допомоги не передавали волонтери, честь їм і хвала…

Скільки б наших хлопців не загинуло на сході, нехай пам'ять про них не вмирає ніколи...

Але так виглядає, що все завершиться кількагодинною зустріччю Меркель і Обами з Путіним, на яку Порошенка можуть навіть не запросити.

Час змінити вектор боротьби!

Ігор Курус, спеціально для УП



powered by lun.ua

На городі бузина, а в Києві дядько: що не так з вакциною від ковіду

Як купувати в Китаї та продавати в Україні, сидячи на дивані

18,50 грн: ціна смерті від ліків

Цифрова трансформація бізнесу: кому потрібна і з чого почати

Зеленський і демократія

Виходу не буде: як бізнесу вижити після пандемії