Порошенко задумав взяти владу?

40 переглядів
Четвер, 02 жовтня 2014, 16:48
Юрій Поташній
журналіст, для УП

Вибори до Верховної Ради було б логічно проводити після закінчення війни, а нині мобілізувати весь потенціал країни на захист від агресора.

Проте Порошенко вирішив інакше і призначив позачергові вибори на 26 жовтня. Він хоче на хвилі своєї перемоги на президентських виборах завести в парламент власну команду. Чи не стане це проблемою для країни?

Нинішній склад парламенту, сформований Януковичем, не відповідає народним очікуванням. Якісно його можна змінити, лише зламавши корупційну виборчу систему, яку придумав глава адміністрації Януковича Льовочкін, і запровадити нову, прогресивнішу.

Порошенко це розуміє, а тому в свою передвиборну програму кандидата в президенти вніс пункт про необхідність провести позачергові парламентські вибори "суто на пропорційній основі за відкритими списками".

Тобто скасувати мажоритарку, яка в Україні має дурну славу, пов’язану насамперед з підкупом виборців.

Ставши президентом, Порошенко продовжував відстоювати цю ідею: на сесії ПАРЄ він знову пообіцяв, цього разу європейській спільноті, провести в Україні вибори за відкритими партійними списками.

Однак свого законопроекту, який реалізовував би цей задум, так і не подав до парламенту. За нього це зробила "Батьківщина". Та президент і пальцем не ворухнув, аби посприяти його ухваленню: проголосували "за" тільки 169 депутатів.

Нічого не хочуть змінювати передусім мажоритарники, які мають "підгодовані" округи й планують на них переобиратися, а таких у ВР половина – 225 осіб. Але скидається на те, що не  зацікавлений у пропорціональці й Порошенко.

Якби було бажання виконати власну передвиборну обіцянку про зміну виборчої системи, президент міг би провести з депутатами "виховні" бесіди.

Вдалось же йому "умовити" парламентаріїв проголосувати за свої не надто конституційні закони на виконання Мінських домовленостей – про передачу частини Донбасу бойовикам строком буцімто на три роки і про їхню амністію.

Схоже, Порошенко, як і Янукович, хоче сформувати більшість у ВР завдяки мажоритарникам.

Згадаймо: на виборах 2012 року кандидати від правлячої партії дивним чином "перемогли" практично скрізь – як на Сході, так і на Заході. Іменна партія Порошенка також висунула кандидатів у всіх мажоритарних округах країни.

Зберігши мажоритарку, Порошенко залишив лазівку в парламент для різномастих регіоналів, комуністів, сепаратистів, кримінальників і кумів Путіна. Центрвиборчком уже зареєстрував Клюєва, Герегу, Довгого та інших стовпів режиму Януковича.

Якщо Порошенку вдасться створити власну більшість у майбутньому парламенті, він, по суті, змінить державний устрій України – з парламентсько-президентської республіки на президентську.

Про це свідчать і зміни до Основного закону, які народилися в адміністрації президента Порошенка – вони суттєво розширюють повноваження глави держави. Петро Олексійович розраховує, що їх ухвалить наступний склад парламенту.

Нагадаємо, за чинною Конституцією президент має право подавати на затвердження ВР лише двох міністрів – оборони і закордонних справ. Призначення решти членів Кабміну відбувається без участі глави держави.

Кандидатуру прем’єр-міністра також висувають депутати – у подальшому керівник уряду виконує програму, схвалену Верховною Радою, а не президентом.

Як бачимо, повноважень у глави парламентсько-президентської республіки не надто багато. Якщо Порошенко виконає ще одну свою передвиборну обіцянку – про децентралізацію влади – й ліквідує облдержадміністрації, то йому фактично не залишиться ким керувати.

Однак Порошенко в жодному разі не хоче перетворитися на Ющенка-2 з урізаними повноваженнями. Саме тому через парламент він прагне дістати контроль над урядом.

У своїй роботі Порошенко мав би керуватися лише чинною Конституцією, а там не написано, що "президент бере участь у парламентських виборах і формує коаліцію депутатських фракцій".

Верховна Рада – це самостійний орган державної влади, який ані прямо, ані опосередковано не підпорядковується президентові. Поки що?

Юрій Поташній, журналіст, магістр державного управління, для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Як президент за допомогою АМКУ може впливати на норовливих мерів
Кейс криворізького місцевого телеканалу та його роль у посиленні централізованої влади й зменшенні корупції в сфері державної підтримки комунальних підприємств.
Декларувати недостовірну інформацію тепер можна. Юридичні наслідки неминучі
Подання завідомо неправдивих декларацій та їхнє умисне неподання вже не є кримінально-караним і для осіб, які вчинили цей злочин до 27.10.2020 року. Вихід є і для тих, для кого вирок за ст. 366 КК України набув чинності до цієї дати.
"Найменш небезпечна гілка": що не так із мотивацією рішення КСУ
Юристка розібралася в мотивувальній частині рішення КСУ і пояснила, в чому проблема з суддівським обґрунтуванням.
Тіньовий ринок лісоматеріалів: бути чи не бути в Україні?
Чому ринок лісової продукції працює за середньовічними правилами та що заважає йому бути справедливим і відкритим.
Рішення КСУ ліквідує держконтроль за фінансуванням партій та виборчих кампаній
Додаткові наслідки рішення КС у питанні фінансування політичних партій відкотили країну на 5 років назад.
Україна космічна: чи вийдемо на міжнародну інвестиційну орбіту?
У 2019 році приватний бізнес отримав можливість конструювати, будувати і запускати ракети. Чи з'являться в Україні конкуренти Ілону Маску?
Зарядка з медіаграмотності: покращіть своє інформаційне поле за 7 днів
Як стати спокійними, зосередженими і підготовленими до життя у світі фейків і маніпуляцій?