Вибори в моделі трьох часів

62 перегляди
П'ятниця, 24 жовтня 2014, 13:02
Валерій ПекарВалерій Пекар
співзасновник Громадянської платформи "Нова країна", підприємець, викладач бізнес-шкіл

Кожні вибори видаються нам доленосними – ми самі  в цьому винні. Так було і буде аж до того часу, аж поки ми влаштуємо країну таким чином, щоб різкі повороти нашої долі не залежали від влади

Ми живемо на зламі епох, і тому повсякчас за нас, за нашу країну, за наші тіла і душі б’ються минуле і майбутнє. Минуле здається сильнішим, у нього більше ресурсів. Але за майбутнім перемога, бо воно сповнене молодої сили і надії.

Про ці вибори написано вже багато: проаналізовано партійні списки, можливі коаліції, системи цінностей (дивіться мою статтю "Чи брешуть рейтинги?"), блоки тих або інших олігархічних кланів. Сьогодні ми проаналізуємо вибори в моделі трьох часів.

Україна, попри почесний статус ветерана броунівського руху, наразі рухається не хаотично: наш напрямок чітко визначений. Ми йдемо від середньовіччя до сучасності.

Позаду залишається  і міцно тримає нас середньовіччя з його олігархічною економічною системою, що є різновидом неофеодалізму, з його закритими соціальними ліфтами, патерналістським мисленням, клановою політичною системою, напівколоніальним статусом останньої імперії світу, сильною владою і слабким громадянським суспільством.

Перед нами — омріяна активною меншістю сучасність вільного ринку, ліберальної демократії, відповідального урядування, зваженого націоналізму політичної нації, раціоналістичного мислення і громадянської відповідальності.

З огляду на це, всі політичні сили та списки різнобарвних політиків можна поділити на три основні категорії. Кожна з них включає низку політичних партій, дуже різних, але об’єднаних по головному принципу.

Перший з них — політичний блок "Минуле".

Це партії та політики, час яких уже вичерпаний, і вони самі це розуміють, але настійливо намагаються ще трохи побути біля керма. В тому минулому, яке вони захищають, кермо є кормушкою.

Старі пожовані гасла, давно набридлі обличчя, обіцянки великих зарплат і пенсій (для тих, хто має нуль економічного розуміння, звідки це береться), обіцянки уваги до простої людини, почути кожного і таке подібне. На кожному з них клеймо, а у багатьох плями крові на руках. Їм усім давно пора на пенсію, спакувати майно і жити як не в Ялті, то на Рив’єрі.

Ліве крило політичного блоку "Минуле" — це безупинний популізм і обіцянки "все змінити, все поділити, всім все роздати". Один московський клоун з такою програмою тримається на арені вже понад двадцять років, але в нашому цирку такі номери швидко втрачають популярність.

Минуле часом буває прекрасне. Там, у минулому, ми були молоді, все було попереду, дерева були зеленішими, а дівчата більше любили. Там все було зрозуміло, там не було війни і важкого вибору. Єдина проблема минулого полягає в тому, що воно вже минуле і не повернеться, марно цього сподіватися.

Наступний — політичний блок "Теперішнє".

Ці люди зараз на коні. Вони майже витиснули політичний блок "Минуле" з політичної сцени й успішно стримують політичний блок "Майбутнє". Вони знають, що і як робити. Їм здається, що вони перебувають у невпинному русі, а насправді  вони застрягли між минулим і майбутнім. Вони безнадійні тактики — виграють один бій за одним, ризикуючи програти війну в цілому.

Сьогодні у них все  добре. І тільки тому, що ми за них проголосуємо —вони нам конче необхідні для остаточної перемоги над минулим.

"Зупинися, мить, ти прекрасна!" — вигукнув доктор Фауст, але мить не зупинити. Потік історії продовжує свій плин. Теперішнє може бути чудовим, але воно пролітає.

Нарешті, політичний блок "Майбутнє".

Тут все слабенько і тендітно. Сил нема, популярності бракує, стратегія існує лише в нарисах. Свій виборець ще не сформований, рейтинги на межі похибки.

Єдине, чим відрізняється ця сила, — безумовною і непоступливою прихильністю до майбутнього. Їхній час попереду, і вони це знають.Час працює на них і лише на них. Люди не в силах це зупинити — люди можуть, проявляючи свободу волі, лише загальмувати чи пришвидшити цей процес.

Отака картинка малята. Обирайте розумом, а не серцем.

Валерій Пекар, для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Нові правила гри на ринку оренди державного майна
Новація, яка допоможе зробити прозорим та ефективнішим управління державним і комунальним майном в Україні.
Боюся пропустити материнство, або чому я залишаюся в "ЛНР"
Перше і найскладніше, до чого довелося звикати вже після обстрілів, колапсу з водою і світлом, що це назавжди. Не тимчасовий стан на кшталт невдалої через дощ відпустки, а постійний, до якого доведеться ще довго звикати і жити з цим далі. (рос.)
Води для вас немає, але ви тримайтеся, або Ще раз про воду для Криму
Головна проблема української водної інфраструктури не гроші, а відсутність системного розуміння водних проблем, з якими Україна вже може зіткнутися в найближчому майбутньому.
Більшовизм в головах нездоланний
Відповідь на колонку Вікторії Войціцької
Моя мрія – щоб люди взялися за розбудову своїх міст і громад
В Україні фактично завершено реформу децентралізації, яка зробила всіх нас громадянами у прямому сенсі цього слова.
"Центренерго" повернулася під контроль держави. Що далі?
Як Фонду держмайна вдалося повернути під державний контроль один із найкорупційніших об’єктів.
"Не дрова везеш". Про реформу міжобласних автобусних перевезень
Як зробити автобусні перевезення в Україні безпечними та комфортними.