Вибори в моделі трьох часів

31 перегляд
П'ятниця, 24 жовтня 2014, 13:02
Валерій Пекар
співзасновник Громадянської платформи "Нова країна"

Кожні вибори видаються нам доленосними – ми самі  в цьому винні. Так було і буде аж до того часу, аж поки ми влаштуємо країну таким чином, щоб різкі повороти нашої долі не залежали від влади

Ми живемо на зламі епох, і тому повсякчас за нас, за нашу країну, за наші тіла і душі б’ються минуле і майбутнє. Минуле здається сильнішим, у нього більше ресурсів. Але за майбутнім перемога, бо воно сповнене молодої сили і надії.

Про ці вибори написано вже багато: проаналізовано партійні списки, можливі коаліції, системи цінностей (дивіться мою статтю "Чи брешуть рейтинги?"), блоки тих або інших олігархічних кланів. Сьогодні ми проаналізуємо вибори в моделі трьох часів.

Україна, попри почесний статус ветерана броунівського руху, наразі рухається не хаотично: наш напрямок чітко визначений. Ми йдемо від середньовіччя до сучасності.

Позаду залишається  і міцно тримає нас середньовіччя з його олігархічною економічною системою, що є різновидом неофеодалізму, з його закритими соціальними ліфтами, патерналістським мисленням, клановою політичною системою, напівколоніальним статусом останньої імперії світу, сильною владою і слабким громадянським суспільством.

Перед нами — омріяна активною меншістю сучасність вільного ринку, ліберальної демократії, відповідального урядування, зваженого націоналізму політичної нації, раціоналістичного мислення і громадянської відповідальності.

З огляду на це, всі політичні сили та списки різнобарвних політиків можна поділити на три основні категорії. Кожна з них включає низку політичних партій, дуже різних, але об’єднаних по головному принципу.

Перший з них — політичний блок "Минуле".

Це партії та політики, час яких уже вичерпаний, і вони самі це розуміють, але настійливо намагаються ще трохи побути біля керма. В тому минулому, яке вони захищають, кермо є кормушкою.

Старі пожовані гасла, давно набридлі обличчя, обіцянки великих зарплат і пенсій (для тих, хто має нуль економічного розуміння, звідки це береться), обіцянки уваги до простої людини, почути кожного і таке подібне. На кожному з них клеймо, а у багатьох плями крові на руках. Їм усім давно пора на пенсію, спакувати майно і жити як не в Ялті, то на Рив’єрі.

Ліве крило політичного блоку "Минуле" — це безупинний популізм і обіцянки "все змінити, все поділити, всім все роздати". Один московський клоун з такою програмою тримається на арені вже понад двадцять років, але в нашому цирку такі номери швидко втрачають популярність.

Минуле часом буває прекрасне. Там, у минулому, ми були молоді, все було попереду, дерева були зеленішими, а дівчата більше любили. Там все було зрозуміло, там не було війни і важкого вибору. Єдина проблема минулого полягає в тому, що воно вже минуле і не повернеться, марно цього сподіватися.

Наступний — політичний блок "Теперішнє".

Ці люди зараз на коні. Вони майже витиснули політичний блок "Минуле" з політичної сцени й успішно стримують політичний блок "Майбутнє". Вони знають, що і як робити. Їм здається, що вони перебувають у невпинному русі, а насправді  вони застрягли між минулим і майбутнім. Вони безнадійні тактики — виграють один бій за одним, ризикуючи програти війну в цілому.

Сьогодні у них все  добре. І тільки тому, що ми за них проголосуємо —вони нам конче необхідні для остаточної перемоги над минулим.

"Зупинися, мить, ти прекрасна!" — вигукнув доктор Фауст, але мить не зупинити. Потік історії продовжує свій плин. Теперішнє може бути чудовим, але воно пролітає.

Нарешті, політичний блок "Майбутнє".

Тут все слабенько і тендітно. Сил нема, популярності бракує, стратегія існує лише в нарисах. Свій виборець ще не сформований, рейтинги на межі похибки.

Єдине, чим відрізняється ця сила, — безумовною і непоступливою прихильністю до майбутнього. Їхній час попереду, і вони це знають.Час працює на них і лише на них. Люди не в силах це зупинити — люди можуть, проявляючи свободу волі, лише загальмувати чи пришвидшити цей процес.

Отака картинка малята. Обирайте розумом, а не серцем.

Валерій Пекар, для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
14 жовтня – найбільш український день
Виникла нова точка сили, де небесне поєднується з земним, загальнолюдське з українським, де змикаються різні віки нашої історії, де пліч-о-пліч стають всі оборонці Батьківщини всіх поколінь.
Більше не "Свято чоловіків і ста грам"
Найгірше те, що величезна кількість людей в Україні має потребу в гендерних святах, "святі жінок" і "святі чоловіків".
Яка ж вона справжня жіноча література, і якого фемінізму нам треба повчитися у "Модерністки"
Справжня жіноча література – це передусім інший погляд на реальність, до якого більшість із нас, вихована на типово чоловічому художньому дискурсі, просто не звикла.
Чому "п'ятирічка Гройсмана" для українських доріг — провальна?
Уряд виділяє на ремонт шляхів шалені гроші, а поганим дорогам не видно ні краю, ні кінця. Справа не в грошах, а в умінні їх грамотно витрачати.
Е-декларування: що приховують прокурори?
Спробуємо розглянути кейси стосовно "офіцерів правосуддя", деталізуючи статки та майно, що неправильно вказані у процесі заповнення е-декларації або взагалі не зазначені правоохоронцями в офіційному реєстрі.
"Сирі" подання на нардепів дискредитують саму ідею боротьби з топ-корупцією
Саме на прикладі подань про зняття недоторканності силовики могли б продемонструвати незаангажованість і професіоналізм. А часто демонструють неохайність і дріб'язковість. (рос.)
Без каналізації немає цивілізації
Водоканали не врятують мережі самотужки. Треба об'єднати зусилля за двома напрямками: законодавче забезпечення та фінансування.