Чи потрібна в Україні неформальна освіта?

Вівторок, 10 березня 2015, 17:06

Зараз точиться розмов про розбудову громадянського суспільства в Україні. При цьому, одна з її основ – неформальна освіта, яка в демократичному світі не тільки визнається, але й заохочується, у наших реаліях – поза увагою держави.

Що таке неформальна освіта?

Сучасна людина має бути готовою до швидких змін та викликів, які постійно постають. Тому скрізь у світ важливою ознакою розвитку громадянського суспільства стала освіта упродовж життя – тренінги, семінари, практики тощо.

Європа це називає неформальною освітою та займається її розвитком уже десятиліття. Навіть більше того – у розвинених країнах, де класична освіта функціонує стабільно і успішно, основний акцент з боку держави робиться саме на підтримку неформальної освіти. Саме вона  допомагає сучасній людині швидко вдосконалювати професійні навики та отримувати нові знання.

Україна задекларувала своє бажання приєднатися до європейської концепції освіти, яка передбачає навчання впродовж усього життя.

Інтеграція до ЄС вимагає визнання неформальної освіти в Україні. Це записано в Угоді про асоціацію, Рекомендаціях  Європейської Ради про визнання неформальної освіти та навчання від 2012 року.

Де-факто, Україна все це успішно реалізує.

Наприклад, минулого року громадським середовищем, Мінмолодьспорту та Програмою розвитку ООН започатковано проект "Молодіжний працівник". Його імплементували  в усіх регіонах України, керуючись принципами неформальної освіти. Зараз ця ініціатива визнається європейськими експертами як одна з кращих практик неформальної освіти в галузі навчання волонтерів і держслужбовців, які працюють з молоддю.

Однак в законодавчому полі України такого поняття не існує!

Тобто тисячі людей, які проводять та організовують різноманітні тренінги, семінари, лекторії, переважно на безоплатній основі, працюють фактично "нелегально", а також без визнання державою їхнього важливого внеску у становлення громадянського суспільства.

Окрім того, існує цілий спектр громадських організацій, які займаються неформальною освітою. І мова йде навіть не про допомогу від держави, а про визнання окремою системою освіти, яка – за певних обставин – може зараховуватись в програмах формальної освіти.

Що потрібно зробити?

Законопроект про визнання неформальної освіти уже зареєстрований під номером 2121. Тобто з моменту ухвалення цього закону держава буде визнавати неформальну освіту, яка сприяє навчанню громадян упродовж усього життя.

Прийняття цього, на перший погляд, "короткого" закону може привнести в держану систему освіти не менші результати, ніж реформування вищої освіти.

У свою чергу, це стимулюватиме волонтерські організації розвивати власні програми неформальної освіти. Окрім того, закон дасть можливість у різних документах, наприклад, програмі "Молодь Україна" на 2016-2020 роки (що зараз розробляється), прямо записувати про державну підтримку неформальної освіти і надавати гранти підтримки молодіжним та громадським організаціям на місцевому рівні для проведення заходів неформальної освіти. Прийняття закону також дасть змогу прописувати у офіційних документах державну (фінансову та не фінансову) підтримку неформальної освіти.

Наприклад, за вимогами часу у Міністерстві молоді та спорту потрібно створити  окремий відділ підтримки неформальної освіти, оскільки різними міжнародними організаціями та урядами країн виділяються гранти для розвитку неформальної освіти. Наприклад, загальноєвропейська програма "Еразмус+", окрім підтримки формальної включає і неформальну освіту. Дотепер держава фактично ніяк з цим не працювала, а після прийняття закону зможе більш активно використовувати всі інструменти, які пропонує Євросоюз.

Яка практична користь для українців?

Волонтерство та неформальна освіта – взаємозв’язані речі, оскільки піднімають питання громадянської активності. Законопроект під номером 2121 вносить правки не лише в Закон "Про освіту", а й у закон "Про волонтерську діяльність". Він надасть можливість, щоб у відповідний Наказ Держстату про облікові картки державних органів і органів місцевого самоврядування, після розділу "вища освіта" з’явився розділ "неформальна освіта", а після розділу "трудова діяльність" - розділ "волонтерська діяльність".

Це буде серйозним мотиваційним стимулом для волонтерів, а також важливим маркером для роботодавців. Часто буває так, що волонтерська діяльність у рази перевищує офіційну, коли людина керувала сотнями волонтерів і має досвід організації багатьох проектів. Зараз волонтер може це написати лише у автобіографію, яку, як правило, ніхто не читає у кадровій комісії.

Завдяки прийняттю нового закону щодо волонтерської діяльності (№1408) знято бар’єри та перешкоди у роботі волонтерів. А "легалізація" волонтерства та неформальної освіти у обліковій картці  забезпечить  абсолютно інший рівень розуміння людини, яку роботодавець приймає на роботу. 

А це у свою чергу, заохочуватиме активну молодь, волонтерів та вихідців з громадянського суспільства  йти працювати в органи державної влади та змінювати "систему" зсередини. 

Тому цей закон сприятиме становленню громадянського суспільства в Україні, а також закладе основи для оновлення системи державної влади, оскільки визнає важливу роль неформальної освіти та досвід волонтерської діяльності, а також дає можливість державі та громадянам користуватися цими інструментами відповідно до стандартів Європейського Союзу.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Херсонщина під обстрілами у жовтні та на початку листопада 2024: нові виклики та тенденції

Як Офіс Президента хоче "під ялинку" просунути закон про новий ручний суд на заміну ОАСК 

Закон №10242: загроза для викривачів чи захист національної безпеки?

Від кав'ярень до заводів: скільки коштує купити бізнес в Україні

Жіноче лідерство в Україні: як війна прискорює тренди

Меркель без краплі сорому. Що розповіла канцлерка Німеччини про Путіна та свої помилки