Неальтернативна альтернатива

1231 перегляд
Четвер, 21 січня 2016, 12:38
Анатолій Пінчук

18 січня, після публічного скандалу був зареєстрований законопроект №3781 "Про процедуру підготовки нового проекту Конституції".

Тоді ж з’явилось повідомлення про те, що частина депутатів збирається робити запит до Конституційного суду щодо можливого розгляду змін до Конституції не на черговій сесії, а на будь-якій.

Зрозуміло, це робиться для того, щоб посунути остаточний розгляд змін до Конституції про так звану "децентралізацію" та про особливий статус Донбасу, бо є підстави прогнозувати, що 2 лютого, коли планується розгляд цього питання, для їх ухвалення може не вистачити голосів.

Я особисто маю сумніви, що КС знайде підстави для позитивного висновку, але зважаючи на діючий склад…

Втім, якщо з’являться, то навіть добре. Бо буде більше часу, для того, щоб розтлумачити народним депутатам сутність проекту №3781 та пояснити, чому він є не тільки оптимальним шляхом виходу з політично-інституційної кризи й побудови ефективної системи управління, але й виходом з переговорного тупику щодо Донбасу та Криму.

Звісно за наявності політичної волі та державницької позиції у керівництва нашої держави.

Ще під час робочих зустрічей в Вашингтоні деякі українські парламентарі виголошували, що Мінські, а тим більше Парижські домовленості мають свій термін дії. І, в принципі, цей термін сплив 1 січня 2016 року.

На цю дату було наявним переважне виконання їх українською стороною і майже повне невиконання російською та контрольованими Росією терористами. Єдиний пункт, стосовно якого можуть бути претензії до української сторони наступний:

"11.Проведення конституційної реформи в Україні з набуттям чинності до кінця 2015 року нової Конституції, яка передбачає в якості ключового елемента децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, погоджених з представниками цих районів), а також прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей відповідно до заходів, зазначеними в примітці [1], до кінця 2015 року".

Про те, що Кучма не має права підписувати такі зобов’язання зі сторони України, сказано вже багато. Але навіть, якщо пристати на позицію необхідності виконання цього пункту, то в ньому йдеться про ухвалення нової Конституції України, а не про внесення змін до чинної.

Саме про ухвалення нової Конституції України йдеться і проекті №3781.

Ним передбачено, що текст нового Основного закону перед затвердженням на всеукраїнському референдумі розробляється та ухвалюється Конституційними Зборами – спеціальним органом установчої влади, який обирається громадянами України виключно для ухвалення тексту Конституції.

Проектом передбачено, що делегати цього органу обираються за багатомандатною мажоритарною системою по 4 делегати від одного округу, а суб’єктами висування є саме громадяни.

Тобто Конституція, ухвалена Конституційними Зборами буде справжнім суспільним договором між громадянами України про принципи та засади їх співжиття в одній державі.

Якщо українська сторона замість спроб ухвалення недолугих та ризикованих для стабільності в суспільстві змін до Конституції запропонує особам, що проживають на окупованих територіях (причому не лише Донбасу, а й Криму), обрати своїх представників до Конституційних Зборів, це й буде фактичне погодження змісту Конституції "з представниками цих районів", але не з маріонетками Кремля.

А з тими, кого оберуть громадяни України, які проживають на окупованих територіях.

Бо для того, щоб брати участь у виборах делегатів Конституційних Зборів, звісно, буде необхідно підтвердити своє громадянство.

Але водночас питання, які зараз стали каменем спотикання на переговорах щодо можливості місцевих виборів на Донбасі – які партії беруть участь, за яким законом – будуть зняті.

І російсько-терористична сторона буде поставлена перед альтернативою: або визнати нещирість своїх продекларованих намірів щодо повернення Донбасу до України. Тоді переговори мають бути переведені в обговорення виключно питань звільнення від окупації та виплати РФ репатріацій.

Або дати можливість тим, хто хоче бути в Україні, реінтегруватись до неї.

Причому такою постановкою питання українська сторона зачіпає й Крим, що, в свою чергу, ставитиме Путіна ще в більш незручне становище.

Таку позицію дуже просто можна буде довести західним партнерам, насамперед США, бо для них засадничі права громадян – це святе.

А сам запуск процесу ухвалення нової Конституції, як процесу реального державотворення, який інтегрує українське суспільство, теж стане колосальним позитивним чинником.

Тому, хоча з формальної точки зору ухвалення законопроекту №3781 та ухвалення змін до Конституції не є альтернативою, бо формально існує часовий лаг між введенням дію змін та введенням в дію нової Конституції (більше того, якщо сумнівні зміни до Конституції будуть ухвалені, процес ухвалення нової Конституції теоретично може потім їх знівелювати), але фактично запуск процесу ухвалення нової Конституції ГРОМАДЯНАМИ УКРАЇНИ може стати й виходом з кризи й виходом з "Мінського тупику".

Анатолій Пінчук, президент ВГО "Українська стратегія", для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.