Чому в Україні не виносять виправдувальні вироки?

4765 переглядів
Четвер, 22 вересня 2016, 09:52
Юрій Бєлоусов
виконавчий директор ГО "Експертний центр з прав людини"

З року в рік кількість виправдувальних вироків в Україні не перевищує 1%. У 2003 році цей відсоток складав 0,24, в 2015 – 0,94. Кількість вироків на користь звинувачених зросла в чотири рази – але по суті нічого не змінилось, і до 20-30% виправдувальних вироків, як у Західній Європі, усе так само далеко.

Чому так відбувається, які наслідки має така ситуація та як її виправити?

На перший погляд, не зрозуміло, чому в Україні не виправдовують обвинувачених, адже законодавством передбачені шляхи для цього.

Великі надії покладалися на новий прогресивний Кримінальний процесуальний кодекс, прийнятий у 2012 році. Він передбачає, що прокурор має керувати розслідуванням та разом зі слідчими збирати докази, які підтверджують вину особи і такі, що її виправдовують. Далі складається обвинувальний акт і направляється до суду, який і має вирішити, винна людина чи ні.

Утім, жоден прокурор в Україні не захоче направити справу до суду, якщо є шанс на виправдувальний вирок, а якщо шанс великий – будьте певні, правоохоронці зроблять усе, щоб справу "зам'яли". Чому? Бо для українських прокурорів виправдувальний вирок – це неминуче покарання.

У 1992 році відповідною постановою Верховної Ради був затверджений Дисциплінарний статут прокуратури України. У ньому написано, що винесення виправдувального вироку є однією з підстав, яка тягне за собою дисциплінарну відповідальність прокурорів та слідчих.

Тож тільки-но суд визнає підозрюваного невинним, прокурор автоматично отримує як мінімум догану. Це означає, що наступні півроку він не отримуватиме премію, а це часто 30-40% зарплатні.

Якщо у справі, скажімо, 50% доказів свідчать про те, що людина вчинила злочин, а 50% – що людина невинна, жоден прокурор в жодному регіоні країни не направить цю справу до суду. Він краще її закриє. А це може бути злочинець, який лишиться на свободі та вчинятиме правопорушення далі.

Якщо ж закрити справу не вдалось, то прокурор робитиме все, аби людину визнали винною. Під час розслідування докази, які виправдовують особу, можуть "прибрати", може проводитись "робота" з суддями...

Тобто ми бачимо, що така ситуація спричинює виправдання винних і покарання невинних ще на етапі досудового розслідування.

Утім, є простий вихід – просто прибрати цю абсолютно безглузду норму зі статуту.

За задумом, вона мала спонукати прокурорів добре виконувати свою роботу. Але якщо прокурор неналежним чином проводив розслідування – то є інші підстави для притягнення його до відповідальності.

Якщо прокурор тягнув розслідування, не проводив необхідні слідчі дії – будь ласка, проводьте по ньому розслідування, а не автоматично карайте за виправдувальний вирок.

Відомі випадки, коли прокурор лише формально бере участь у розслідуванні, навіть не знає змісту кримінального провадження і все звалює на слідчих Національної поліції. І за таку бездіяльність ніхто не притягається до відповідальності.

Якщо ж прокурор сумлінно проводить розслідування, збирає всі докази і передає їх до суду – він наражається на небезпеку бути покараним. Це відбиває будь-яку мотивацію добре працювати.

Сподіваюсь, що новий Генеральний прокурор якнайшвидше відмінить цю норму в статуті та дасть можливість прокурорам спокійно виконувати свою роботу згідно КПК.

Юрій Бєлоусов, голова правління ГО "Експертний центр з прав людини", спеціально для УП



powered by lun.ua
Звуки міста: як фестиваль високого мистецтва змінює Київ і кожного з нас
Звучання Києва – багатогранне, непередбачуване і сповнене імпровізації, – і в цьому найбільша його цінність. Це жива історія, живий і дуже динамічний процес.
Скріншот як доказ: АМКУ у справі проти Join Up
АМКУ оштрафував Join Up на 1,5 млн грн, спираючись на скріншот, електронний лист і міфічні телефонні дзвінки.
8 кроків до безболісної еміграції
Еміграція – це великий стрес, а якщо до нього додати проблеми із грошима, то велика ймовірність не витримати тиску і повернутися додому з розчаруванням і злістю.
Як перетворити енергосектор на магніт для інвестицій
До 2035 року енергетичний сектор України потребує 70-80 млрд дол інвестицій. Що треба зробити, аби залучити ці кошти?
Політичне судилище над українським воїном: звернення громадських діячів та організацій
Історія з осудженням Віталія Марківа є своєрідним повторенням історії німецького пастора Мартіна Німеллера. Ми свідомі, що якщо змовчимо сьогодні, то завтра прийдуть вже за нами. Післязавтра – за Європою...
Коротко про M&A в Україні: тут панує ринок покупця
За останні п'ять років на ринку злиттів і поглинань були зроблені правильні кроки, але цього мало. (рос.)
Банкрутство та порожнеча
Міністерство юстиції провалило процес розробки порядку продажу майна банкрутів.