Комуністи: бути чи не бути?

832 перегляди
Понеділок, 28 листопада 2016, 15:56
Павло Мороз
заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації, для УП

Висновком Комісії з питань дотримання закону "Про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" за результатом неупередженої правової експертизи встановлено, що статут, найменування та символіка Комуністичної партії України не відповідають вимогам закону.

Хоча без жодних експертиз та досліджень здоровий глузд підказує усім нам, що партія, у назві якої міститься слово "комунізм" – тобто режим, що в 20 столітті забрав в українців державність, мову, право на самовираження, та мільйони життів, – не має права на існування.

Усе, що робила Комуністична партія за радянських часів, було направлено на фізичне та духовне знищення нашої нації.

З метою реалізації більшовицьких програм було запроваджено жорстку економічну політику, названу "воєнним комунізмом", яка разом з низкою інших ініціатив комуністичного режиму призвела до першого Голодомору 1921-1923 років.

У країні, де при владі були комуністи, використовувався метод терору, наслідком якого стали сталінські репресії, а також ряд штучно створених голодоморів, що забрали життя мільйонів людей.

Тому абсолютно справедливо та логічно, що посткомуністичні країни Західної Європи засудили комуністичний режим на офіційному рівні.

Зокрема, у Чехії 1993 року був прийнятий Закон про протиправність комуністичного режиму і опору проти нього, у якому комуністичний режим був названий "злочинним, нелегітимним і неприйнятним".

Україна такі радикальні та необхідні міри прийняла лише після відходу від влади "попередників", котрі намагалися втриматися за залишки тоталітарного мислення та підходу. У березні-2015 Верховна Рада засудила комунізм, заборонила публічне використання комуністичної символіки та проголосувала за постанову про зміну назви об'єктів, названих на честь діячів ганебного режиму.

Постає питання: яке моральне право має теперішнє так зване "керівництво" так званої комуністичної "партії" піднімати питання дискредитації?

На моє переконання – це відверта зневага до народу, який майже століття страждав від діяльності нелюдського комуністичного режиму.

Суд встановив, що зазначена політична сила зволікала з виконанням вимог закону.

Також підкреслю, що відповідно до закону "Про засудження тоталітарних режимів" комуністичний тоталітарний режим 1917–1991 років в Україні визнається злочинним і таким, що здійснював політику державного терору, яка характеризувалася:

численними порушеннями прав людини у формі індивідуальних та масових вбивств, страт, смертей, депортацій, катувань, використання примусової праці та інших форм масового фізичного терору;

переслідувань з етнічних, національних, релігійних, політичних, класових, соціальних та інших мотивів;

заподіянням моральних і фізичних страждань під час застосування психіатричних заходів у політичних цілях;

порушенням свободи совісті, думки, вираження поглядів, свободи преси та відсутністю політичного плюралізму.

Та у зв'язку з цим комуністичний режим засуджується як несумісний з основоположними правами і свободами людини і громадянина.

Закон передбачає, що пропаганда комуністичного та нацистського тоталітарних режимів та їхньої символіки політичною партією та використання у назві символіки комуністичного або націонал-соціалістичного тоталітарних режимів – є підставою для відмови в реєстрації та/або припинення діяльності політичної партії.

У разі невиконання політичними партіями вимог цього закону їх діяльність підлягає припиненню в судовому порядку за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державної реєстрації громадських формувань.

Постановою Окружного адмінсуду Києва за позовом Міністерства юстиції до партії про припинення діяльності КПУ позов Мін'юсту було задоволено повністю, прийнято рішення про припинення діяльності КПУ.

Проте рішення не набуло законної сили та наразі оскаржується.

Найменування, символіка та статут КПУ оцінюються судом на предмет їх відповідності Конституції та законам України.

Команда Мін'юсту сподівається, що судова система не вчинить злочин проти нації та дозволить припинити діяльність партії, режим якої приніс Україні мільйонні жертви.

Павло Мороз, заступник міністра юстиції, спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Музей на Поштовій: не відкладаймо невідкладне
Разом з Сергієм Гусовським розмірковуємо про сумну ситуацію навколо Поштової площі. Сумну для міжнародного іміджу Києва, але, в першу чергу, для самих киян.
Єреван проголосував за новий парламент: що показали вибори у столиці Вірменії
Ще нещодавно дострокові вибори у Вірменії очікували лише ближче до середини наступного року. Та яскрава перемога партії прем'єра на столичних виборах дала старт консультаціям щодо розпуску парламенту.
10 підсумків Книжкового форуму у Львові
Форум поки залишається практично повністю українським. А ринок – неінтегрованим в світовій видавничий бізнес-процес. (рос.)
Кінець договору про дружбу з РФ: чому не треба боятися називати речі своїми іменами
Договір про дружбу ніяк не впливає на здатність України "засудити" Росію в Міжнародному суді ООН. А повага до кордонів визначається у міжнародному праві чимось глобальнішим, аніж двосторонній договір.
Чому не варто сподіватися, що Європа допоможе нам відновити Донбас
Щоб дійсно відновити Донбас, нам не обійтися тільки грошима донорів. Нашим партнерам легше видати сотні тисяч дозволів на роботу українцям. (рос.)
Глобалізація проти українського мораторію на продаж землі
Україна є частиною глобальної економіки, тому відміна мораторію на продаж сільгоспземель – питання часу. Скільки чекатимуть пайовики, фермери та інвестори?
Екологічна свідомість в Україні та в ЄС: топ-5 подібностей та відмінностей
Немає жодної важливої екологічної проблеми, яку б не охоплювали положення Угоди про асоціацію. Однак загальна кількість екологічних практик громадян є значно нижчою в Україні, аніж в ЄС.