Найбільший страх Путіна стає реальністю

7045 переглядів
Середа, 29 березня 2017, 15:09
Олег ПетровецьОлег Петровець
політичний експерт

Безперечно, найбільш обговорюваний світовою спільнотою політичний скандал відбувся на цьому тижні у Росії – державі, у якій діючий політичний режим та його керманичів прийнято або до непристойності сакралізувати, або ж, якщо і протестувати, то хіба що внутрішньо, через небезпідставний страх політичної і навіть фізичної розправи.

Тим не менше, найбільший кошмар Путіна потроху стає реальністю. Масові акції протестів проти корупції у владі прокотилися по всій Росії.

Безпідставні заборони проводити акції, понад 1000 затриманих, жорсткий поліційний та політичний інструментарій у відповідь на спробу громадян мирно виразити свою позицію, черговий світовий осуд путінського режиму…

Право людей на вільне вираження своєї позиції уже давно визнане одним із найбільших надбань та цінностей демократії. Воно закріплене сьогодні в конституціях держав усього цивілізованого світу.

Так, у поправці І до Конституції США 1787 року вказано, що "конгрес не повинен приймати законів, які б обмежували право народу мирно збиратися ..." Подібні положення зафіксовані також у Конституції Італійської Республіки 1947 року, де зазначено, що "громадяни мають право збиратися мирно і без зброї". У статті 8 Основного Закону ФРН 1949 року також зафіксовано, що "усі німці мають право збиратися мирно і без зброї".

Закріплене право на мирні збори і в Основному законі України – у статті 39 встановлюється право громадян України збиратися мирно, без зброї, і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

"Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей", – говорить Конституція.

І навіть Конституція Росії, як не дивно, також захищає (принаймні так задекларовано31-ю статтею) права росіян на мирні зібрання.

Але навіть закріплення права росіян на мирні збори у Конституції не завадило більшості представників місцевої влади не дати дозволу на проведення акцій протесту проти корупції, які, не зважаючи на заборони, проходили 26 березня. Як відомо, організатори просили дозволу провести акції в 100 російських містах.

Масові акції протесту, організовані опозиціонером Навальним, супроводжувалися жорстким протистоянням з боку силовиків і закінчилися затриманням активістів по всій Росії. За інформацією ЗМІ, тільки у Москві було затримано близько 1000 осіб. Відносно більшості із них будуть складені адміністративні протоколи за статтею 20.2 КоАП РФ (Порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингу, демонстрації, ходи або пікетування). Санкції по цій статті передбачають чималий грошовий штраф – близько 20 тисяч рублів.

Стосовно самих організаторів реакція Кремля була ще жорсткішою. На Олексія Навального, затриманого в Москві, склали адміністративний арешт до суду і врешті арештували на 15 діб з накладенням штрафу, в офісі очолюваного ним "Фонду боротьби з корупцією" пройшли обшуки із вилученням техніки, а самих співробітників затримано.

Показово, що причини обшуків і затримань працівників антикорупційної організації обґрунтовуються звинуваченнями в "неузгодженій" інтернет-трансляції масових акцій проти корупції та підозрами в екстремізмі.

Який екстремізм вгледіла російська влада у мітингах проти корупції – питання риторичне.

Втім, дивуватися такому після подій у Москві від 12 вересня минулого року не приходиться. Нагадаємо, тоді Тверський суд Москви оштрафував на 250 тисяч рублів одного з активістів, затриманих біля Держдуми за "гучне читання 31 статті Конституції РФ".

За словами адвоката активіста, його затримали під час заходу, на якому учасники порядку не порушували. Гасел не скандували, плакатів не тримали, просто читали Конституцію, а точніше – ту саму 31 статтю, яка гарантує росіянам право проводити мирні акції.

Показово і те, що попри широкий резонанс як серед світової спільноти, так і представників іноземних ЗМІ, російські медіа "чомусь" тему антикорупційних протестів, в цілому, обійшли – мабуть, оцінили як не надто важливу.

Чи не єдиним коментарем офіційного Кремля щодо полій 26 березня став коментар прес-секретаря Володимира Путіна Дмитра Пєскова, який заявив: "У Кремлі поважають громадянську позицію людей і право росіян висловлювати громадянську позицію, коли це відбувається в узгодженому з владою форматі".

Загалом, протести в Росії оцінюються експертами дуже по різному. Основні меседжі зводяться до наступного:

– події 26 березня неначе "розбудили" приспаних путінською пропагандою росіян. За антикорупційними лозунгами насправді несміливі через постійні утиски росіяни, ховають обурення сьогоднішнім політичним режимом. І це стане хорошим початком його кінця;

– основною причиною опозиційної активності росіян є санкційний режим, що суттєво погіршив економічне становище не тільки самої Росії, але і її громадян;

– несподівані протести дуже налякали Кремль, який всі сили кинув на їх придушення;

– Кремль знав про заплановані мітинги і був готовий блискавично відреагувати. В даному контексті вбивство в Києві екс-депутата Держдуми Вороненкова могло бути з боку російської влади реакцією на випередження, адже покійний багато знав про корупційні схеми у російському політикумі;

– акції протесту в Росії були організовані самим Кремлем з метою протестувати опозиційні настрої напередодні чергових виборів.

100% відкидати будь-яку з вищезазначених версій, звичайно ж, не можна, адже про "витончені" політичні маневри Кремля ходить не одна легенда. Такі вже правила гри під назвою "велика політика".

Проте, як би там не було, навіть підтвердження версії стосовно тестування російського суспільства на "опозиційність" – це чіткий сигнал для ідентифікації основного страху Путіна – бути скинутим з владного трону власним же народом.

На даному етапі говорити про готовність російського суспільства до реалізації такого сценарію, звичайно ж, занадто рано. Проте сам факт, що до протестних акцій масово приєднувалася молодь, мітингарів підтримували у соціальних мережах і так далі, говорить про те, що опозиційні настрої в Росії живі.

А це означає, що шанс бути демократичною частиною цивілізованого світу у росіян усе-таки є.

Олег Петровець, спеціально для УП



powered by lun.ua
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.