Блокада ОРДЛО: гібридна політична боротьба

Понеділок, 06 березня 2017, 11:03

Контент-аналіз дискусії щодо блокади показує, що як внутрішня, так і зовнішня політика в Україні починають зазнавати впливу гібридних методів, які раніше були характерні перш за все для військових операцій.

Блокада ОРДЛО – складна подія, із тих, які прийнято називати "гібридними".

Вона має політичний вимір – адже змінює стосунки України з лідерами самопроголошених терористичних "республік", а також підвищує рейтинг партії "Самопоміч", який сильно постраждав внаслідок "сміттєвої блокади".

Зупинка залізничного сполучення з ОРДЛО має також економічний вимір – через неї припиняють роботу металургійні комбінати й електростанції, при чому найбільше страждають підприємства Рената Ахметова та російських холдингів.

Через це чимало блогерів вказують, що одним з бенефіціарів блокади може бути давній опонент донецького олігарха Ігор Коломойський.

Нарешті, можливо, найважливішим є інформаційний вимір блокади. Вона стає приводом для підняття багатьох "незручних" для влади тем: корупційних оборудок на зразок одіозної схеми "Роттердам+", суперечностей між учасниками коаліції, нездатності влади повністю контролювати ситуацію на своїй території.

У цій інформаційній складовій влада наразі переживає найбільшу поразку.

ЧОМУ РОЗІГНАТИ БЛОКАДУ НЕ МОЖНА

Почнемо з загального "рахунку" дискусії у соцмережах.

Жоден чиновник зараз не ризикне розганяти блокадників силовими методами. Навіть Арсен Аваков, який іще нещодавно говорив просив дозволу на застосування сили, тепер публічно йде на поступки.

Причина проста: хоча у медіа цілком переважають тези супротивників блокади – членів уряду, економічних експертів та політологів, представників великого бізнесу, – у соцмережах найбільшу увагу отримують прибічники блокади, яку відкрито підтримало чимало лідерів думок.

Така суттєва різниця в позиціях офіційних і соціальних медіа спостерігається дуже рідко.

Оцінки блокади в постах лідерів думок, в цілому і за категоріями користувачів. 26.01 – 15.02.2017
Оцінки блокади в постах лідерів думок, в цілому і за категоріями користувачів. 26.01 – 15.02.2017

Позитивна оцінка блокади переважала в усіх категоріях Facebook-користувачів. Найбільше уваги їй, закономірно, приділили політики та журналісти з топ-блогерами. При цьому працівники медіа і депутати, які вважаються близькими до Коломойського та фракції "Самопоміч", були прихильні до блокадників.

Політики від БПП та РПЛ були одностайні в засудженні цієї акції, що зайвий раз підтверджує чутки про неформальне входження партії Ляшка до коаліції.

Також ми бачимо сильний вплив Банкової на політологів та журналістів "незалежних" медіа, які під час загострення дискусії висловлювали теми проти блокади, але згодом змінювали свою думку.

При цьому в соцмережах порівняно слабко обговорювалися теми, на яких наголошували медіа-спікери: про шкоду від блокади та її можливу неефективність. У цьому і є причина слабкості впливу медіа на Facebook-аудиторію в цій темі.

Адже лідери думок переважно вважали актуальнішими проголошені цілі блокади, ніж можливі економічні негаразди, до яких вона може призвести.

МЕТА ВАЖЛИВІША ЗА НАСЛІДКИ

Причина таких позитивних оцінок стає очевидною, якщо розглянути основні тези дискусії.

Тези, які хвилювали аудиторію лідерів думок. Кількість контактів з аудиторією тез у зазначеній вибірці
Тези, які хвилювали аудиторію лідерів думок. Кількість контактів з аудиторією тез у зазначеній вибірці

Для лідерів думок значно важливішими виявились задекларовані цілі блокади – припинення торгівлі з окупантом, звільнення полонених, критика влади. Можливі економічні наслідки вважались несуттєвими. Один з поширених аргументів: у нас війна, тому проблеми в економіці – це природно.

Саме цим і пояснюється, чому вплив медіа на Facebook був такий слабкий: в обговоренні блокади раціональні аргументи відходили на другий план порівняно з емоційними.

З іншого боку, хоча обговорення формули "Роттердам+" і було не дуже активним, проте все ж перекриття залізниць актуалізувало антикорупційну тему.

До початку блокади обізнаність медіа-аудиторії з роботою енергетичного ринку була невисокою, а тепер "Роттердам+" став одним із символів корупції. Чиновники навіть змушені були зробити кілька заяв про потребу розслідування ситуації в енергетиці.

При цьому, звісно, нема жодних гарантій, що ці заяви переростуть у реальні вироки.

ЗВ'ЯЗОК МІЖ ВІРТУАЛЬНИМ І РЕАЛЬНИМ

Гібридне протистояння влади та опозиції, як і гібридна війна між Україною та Росією, неможливі лише в інформаційному просторі.

Це показує аналіз динаміки дискусії про блокаду: вона активізувалася саме тоді, коли на лінії розмежування відбувалися реальні події.

"Градус" дискусії залежав від реальних дій на Сході. Кількість постів з позитивом і негативом у тій самій вибірці

Відтак, для підігрівання дискусії як владі, так і опозиції, як Україні, так і маріонетковим урядам необхідно щось змінювати в реальному світі: зупиняти рух вантажів, починати переговори з блокадниками, виставляти взаємні ультиматуми.

І все це призводить до цілком реальних економічних наслідків.

Саме в цьому і проявляється особливість нинішньої ситуації: як у гібридній війні держава втрачає монополію на військові дії, так і в гібридній політичній боротьбі – монополію на економічне регулювання, охорону правопорядку, накладення санкцій тощо.

Це своєрідне повернення до порядку денного Революції гідності та перших місяців АТО.

У ті часи добровольчі батальйони та волонтери також перебирали на себе функції держави. Згодом їх діяльність стала менш відчутною і помітною в інформаційному просторі, а минулого року політика влади взагалі була спрямована на посилення ролі держави з одночасним послабленням активності громадян. Активізм нівелювався численними "Шатунами" та захопленнями готелю "Козацький".

Однак, як бачимо, в активної частині суспільства досі зберігається запит на участь у внутрішній і зовнішній політиці, на контроль державних діячів. Цим і пояснюється позитивна реакція аудиторії на блокаду.

Її організатори зуміли запропонувати ті меседжі, яких давно не вистачало, створити у людей відчуття власного впливу на політичні події.

Отож, для влади, щоб відновити свій вплив на порядок денний, важливо не виконати умови блокадників – а перехопити ініціативу і також знову почати залучати суспільство до "прямих дій".

Повну версію нашого аналізу соціальних мереж з теми блокади ОРДЛО можна знайти за цим посиланням.

Артем Захарченко, спеціально для УП



powered by lun.ua

Скорочення викидів вугільних ТЕЦ: плани VS реальність

Інформаційна безпека: ще один фронт боротьби за Україну, за який має нести відповідальність держава

"Якби я була тобою": що варто порадити доньці-підлітку

Як Фірташ "програв" в суді 300 мільйонів доларів

Про проблеми в "ЛНР"

Без ПДЧ: яке рішення саміту НАТО було би найкращим для України