Навіщо Україні скасовувати безвіз із Росією

6342 перегляди
Вівторок, 23 травня 2017, 10:04
Олег ПетровецьОлег Петровець
політичний експерт

На фоні візової лібералізації з ЄС у кулуарах Верховної Ради все частіше лунають розмови щодо введення візового режиму з країною-агресором. За словами народних обранців, це може статися уже найближчим часом.

Подібну ініціативу вже намагалися запровадити ще восени 2016 року, проте тоді консенсусу в парламенті так і не знайшлося.

Цього ж разу нардепи обіцяють бути більше підготовленими і не виносити проект постанови на розгляд до того часу, поки не буде впевненості у тому, що його таки підтримають.

17 травня було зроблено останній крок до безвізу з країнами ЄС для України – у цей день президентом Європейського парламенту Антоніо Таяні та міністром внутрішніх справ та національної безпеки головуючої у Раді ЄС Мальти Кармело Абелою підписаний фінішний документ, який закріплює візову лібералізацію. І хоча дане рішення ще має бути оприлюднене в офіційному журналі ЄС, проте це вже абсолютна формальність.

Тому українці радіють і, очікуючи, що подорожувати Європою за спрощеним режимом буде вже всередині червня, масово роблять біометричні закордонні паспорти.

Багато скептиків наголошують на тому, що йдеться тільки про туристичні подорожі. Однак мова про дещо незрівнянно більше.

Візова лібералізація дасть українцям змогу не лише більше і простіше подорожувати, але й вивчати європейську культуру, пройматися європейськими цінностями. Такий крок назустріч українцям з боку європейської спільноти абсолютно чітко підтверджує той факт, що, так би мовити, наша любов взаємна.

Чого не скажеш про стосунки України з Росією.

Але нонсенс: з ворожою країною у нас досі діє безвізовий режим.

Проект постанови №4030 "Про звернення до Кабміну щодо припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і РФ" був зареєстрований у парламенті ще в лютому 2016 року.

Але активно обговорювати цю ініціативу почали тільки восени, коли у РФ незаконно був заарештований український журналіст Роман Сущенко.

Дискусії стосовно того, чи потрібно приймати таке рішення, чи ні, розгорілися не тільки серед парламентарів, а й в усьому українському суспільстві – адже поряд з політичним фактором існує низка інших, як, до прикладу, родинні зв'язки.

Отже, основними аргументами противників введення візового режиму з РФ є:

– наявність родичів у Росії, відвідувати яких у випадку скасування безвізу стане складніше;

– ускладнюється процедура перетину державного кордону для мешканців, які живуть на прикордонних територіях і життєдіяльність яких історично пов'язана з обома країнами;

– із введенням віз суттєво ускладниться життя українських заробітчан, багато з яких працюють у Росії.

Разом з тим варто розуміти, що віза – це лише відмітка в паспортному документі, що оформлена уповноваженими державними органами та є дозволом на в'їзд особи на територію країни на зазначений у ній строк або на транзитний проїзд через її територію протягом відповідного строку.

А отже, введення віз жодним чином не означає заборону відвідувати будь-яку країну. Це лише додатковий механізм контролю над міграційними потоками, який, до слова, може суттєво покращити безпекову ситуацію. Особливо – в умовах неоголошеної війни. Погодьтеся, дещо абсурдна ситуація, коли для громадян країни-агресора досі присутня можливість вільно в'їжджати та перебувати на території України.

І останнє: про введення віз з Росією говорять багато, і в основному – у контексті прийняття чи не прийняття відповідного рішення парламентом.

Але мало хто згадує, що відповідно до пункту "в" частини другої статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України" припинення дії безвізового режиму з РФ знаходиться виключно у компетенції Кабінету міністрів України.

Тож навіть якщо Верховна Рада і ухвалить відповідну постанову – остаточне рішення повинен буде прийняти уряд.

Деякі зрушення в цьому напрямку вже є.

Адже постановою КМУ від 30 січня 2015 року №23 громадян Російської Федерації було позбавлено можливості в'їжджати, прямувати транзитом, перебувати і пересуватися територією України на підставі внутрішнього паспорта громадянина РФ.

Але сьогодні це рішення вже не повністю відповідає тим викликам, перед якими опинилася Україна.

Тому, будемо сподіватися, що найближчим часом парламент таки проголосує за відповідне звернення до уряду, і це стане для останнього таким собі каталізатором, що пришвидшить прийняття надважливого для країни рішення.

Рішення, яке не те що на часі, – а яке потрібно було приймати вже давно.

Олег Петровець, спеціально для УП

powered by lun.ua
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.