#АгроРейдериСтоп: ще один законодавчий крок на захист аграріїв

1956 переглядів
Четвер, 16 листопада 2017, 16:00
Олена Сукманова
заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації

Рейдерство – болюча проблема для бізнесу та найпотужніша антиреклама країни для інвесторів.

Щоб не залишити рейдерам жодної шпарини чи юридичної колізії, якою б вони могли скористатися у своїх незаконних намірах, Міністерство юстиції постійно працює над поліпшенням законодавства в цій сфері.

За останній час Мін’юст зробив кілька продуктивних кроків: зокрема, вже рік працює антирейдерський закон. Він посилив відповідальність власне за рейдерство та ввів жорсткіше покарання для тих, з чиєї легкої руки воно можливе, – для реєстраторів.

Окрім того,ефективно працює наша комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації. З початку року комісія вже задовольнила понад півтисячі звернень, повернувши у власність громадян, зокрема, 5,5 тисяч земельних ділянок загальною площею більше 7 тисяч гектарів.

У серпні за ініціативи уряду та Мін’юсту в усіх областях створили антирейдерські аграрні штаби. За результатами їх трьохмісячної роботи проти рейдерів, які намагалися захопити агропідприємства, порушено 17 кримінальних справ.

Але ми не зупиняємося на досягнутому. Проаналізувавши роботу агроштабів та схеми, за якими діяли рейдери, Мін’юст разом з народними депутатами, МінАПК та аграрними асоціаціями розробив низку законодавчих змін, які перекриють агрозлочинцям поле для незаконної діяльності.

Законопроект "Про захист майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі" вже готовий і найближчим часом буде внесений до парламенту.

Його ключові ідеї:

Головна новація: можливість для власника (саме можливість, а не обов’язок) усі договори щодо майна укладати в нотаріальній, а не просто письмовій формі, як зараз. І це буде зазначено в реєстрі.

Тобто без нотаріально посвідченої згоди власника здійснити будь-які дії з його майном буде неможливо. Ця норма зніме проблему реєстрації договорів оренди за підробленими підписами чи фальсифікацію самих договорів.

– Законопроект передбачає, що державний кадастр буде містити відомості про речові права на земельні ділянки, набуті до 1 січня 2013 року, а також про їхніх власників та користувачів.

Нагадаю, до 2013 року договори оренди реєстрували у відділах земельних ресурсів з відображенням у державному земельному кадастрі, а після 2013 року права оренди реєструють вже винятково у держреєстрі речових прав.

Тепер реєстратор бачитиме повну ситуацію із земельною ділянкою завдяки автоматичному обміну інформацією між державним земельним кадастром та реєстром речових прав на нерухоме майно. Це ліквідує проблему подвійних договорів оренди, які часто використовують рейдери як інструмент для атаки на фермерські господарства.

До речі, автоматичний електронний обмін даними між реєстром майнових прав і Держгеокадастром вже працює.

– Законопроект пропонує надати реєстраторам доступ до єдиного державного демографічного реєстру, щоб вони могли пересвідчитись, що особа, яка хоче здійснити реєстрацію своїх прав, дійсно є тим, за кого себе видає.

Окрім того, реєстратори матимуть доступ до єдиного реєстру довіреностей – для перевірки документів.

– Законопроект вводить нову для власника можливість розірвати в односторонньому порядку договір оренди землі, якщо є більше ніж піврічна заборгованість по сплаті за користування цією ділянкою.

Нинішній порядок розірвання договорів оренди в судовому порядку для багатьох селян є доволі складним. Тепер же орендарі будуть завжди в "тонусі", бо знатимуть: якщо вони не виплачуватимуть орендну плату – договір може буде розірвано.

– Орендарі й орендодавці зможуть звернутися до держреєстратора із заявою про зупинення автоматичного поновлення оренди землі від дати закінчення договору. Нині оренда продовжується автоматично, без бажання орендодавця, бо люди, що живуть у селі і здають паї в оренду, не мають штату юристів, які б щодня відслідковували дату закінчення угоди.

Дуже сподіваюся, що цей законопроект підтримає парламент. І що він буде дійсно виконуватися, щоб уже наступного року на період жнив нам не довелося знову в кожному регіоні створювати антирейдерські аграрні штаби.

Правова держава не повинна потребувати "милиць" у вигляді різного роду штабів, комісій, міжвідомчих робочих груп, які стимулюють органи влади ефективно виконувати свої обов’язки.

У першу чергу, працювати повинен Закон. Єдиний для всіх.

Олена Сукманова, заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації, спеціально для УП



powered by lun.ua
Цифрові технології можуть допомогти в догляді за людьми похилого віку
Технологія може вчасно передавати опікунам та близьким необхідну інформацію про стан людини, при цьому захищаючи конфіденційність. (рос.)
Тариф на воду: куди течуть наші гроші
Коли йдеться про якість доріг, питання щодо необхідності їх ремонту не виникають. А що із системою водопостачання?
Римський статут: час для ратифікації
Що відбувається, що таке Римський статут і чи слід його ратифікувати?
Кому і чим не догодила художня книжка про університетське середовище
Художні твори не є підставою для цивільно-правової відповідальності, бо це порушує свободу творчості.
Економічні кроки нової влади: як забезпечити зростання доходів
Стійка економіка – фундамент зростання доходів українців. Що має зробити президент, уряд та парламент?
Що робити, якщо на шляху встав патентний троль?
Хто такі патентні тролі, як вони опинились в Україні і що робити, щоб захиститися від них
Риба в сітках бюрократа
Україна може стати світовим лідером рибного ринку, проте для цього влада повинна зробити хоча б мінімальні зусилля.