#АгроРейдериСтоп: ще один законодавчий крок на захист аграріїв

1922 перегляди
Четвер, 16 листопада 2017, 16:00
Олена Сукманова
заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації

Рейдерство – болюча проблема для бізнесу та найпотужніша антиреклама країни для інвесторів.

Щоб не залишити рейдерам жодної шпарини чи юридичної колізії, якою б вони могли скористатися у своїх незаконних намірах, Міністерство юстиції постійно працює над поліпшенням законодавства в цій сфері.

За останній час Мін’юст зробив кілька продуктивних кроків: зокрема, вже рік працює антирейдерський закон. Він посилив відповідальність власне за рейдерство та ввів жорсткіше покарання для тих, з чиєї легкої руки воно можливе, – для реєстраторів.

Окрім того,ефективно працює наша комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації. З початку року комісія вже задовольнила понад півтисячі звернень, повернувши у власність громадян, зокрема, 5,5 тисяч земельних ділянок загальною площею більше 7 тисяч гектарів.

У серпні за ініціативи уряду та Мін’юсту в усіх областях створили антирейдерські аграрні штаби. За результатами їх трьохмісячної роботи проти рейдерів, які намагалися захопити агропідприємства, порушено 17 кримінальних справ.

Але ми не зупиняємося на досягнутому. Проаналізувавши роботу агроштабів та схеми, за якими діяли рейдери, Мін’юст разом з народними депутатами, МінАПК та аграрними асоціаціями розробив низку законодавчих змін, які перекриють агрозлочинцям поле для незаконної діяльності.

Законопроект "Про захист майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі" вже готовий і найближчим часом буде внесений до парламенту.

Його ключові ідеї:

Головна новація: можливість для власника (саме можливість, а не обов’язок) усі договори щодо майна укладати в нотаріальній, а не просто письмовій формі, як зараз. І це буде зазначено в реєстрі.

Тобто без нотаріально посвідченої згоди власника здійснити будь-які дії з його майном буде неможливо. Ця норма зніме проблему реєстрації договорів оренди за підробленими підписами чи фальсифікацію самих договорів.

– Законопроект передбачає, що державний кадастр буде містити відомості про речові права на земельні ділянки, набуті до 1 січня 2013 року, а також про їхніх власників та користувачів.

Нагадаю, до 2013 року договори оренди реєстрували у відділах земельних ресурсів з відображенням у державному земельному кадастрі, а після 2013 року права оренди реєструють вже винятково у держреєстрі речових прав.

Тепер реєстратор бачитиме повну ситуацію із земельною ділянкою завдяки автоматичному обміну інформацією між державним земельним кадастром та реєстром речових прав на нерухоме майно. Це ліквідує проблему подвійних договорів оренди, які часто використовують рейдери як інструмент для атаки на фермерські господарства.

До речі, автоматичний електронний обмін даними між реєстром майнових прав і Держгеокадастром вже працює.

– Законопроект пропонує надати реєстраторам доступ до єдиного державного демографічного реєстру, щоб вони могли пересвідчитись, що особа, яка хоче здійснити реєстрацію своїх прав, дійсно є тим, за кого себе видає.

Окрім того, реєстратори матимуть доступ до єдиного реєстру довіреностей – для перевірки документів.

– Законопроект вводить нову для власника можливість розірвати в односторонньому порядку договір оренди землі, якщо є більше ніж піврічна заборгованість по сплаті за користування цією ділянкою.

Нинішній порядок розірвання договорів оренди в судовому порядку для багатьох селян є доволі складним. Тепер же орендарі будуть завжди в "тонусі", бо знатимуть: якщо вони не виплачуватимуть орендну плату – договір може буде розірвано.

– Орендарі й орендодавці зможуть звернутися до держреєстратора із заявою про зупинення автоматичного поновлення оренди землі від дати закінчення договору. Нині оренда продовжується автоматично, без бажання орендодавця, бо люди, що живуть у селі і здають паї в оренду, не мають штату юристів, які б щодня відслідковували дату закінчення угоди.

Дуже сподіваюся, що цей законопроект підтримає парламент. І що він буде дійсно виконуватися, щоб уже наступного року на період жнив нам не довелося знову в кожному регіоні створювати антирейдерські аграрні штаби.

Правова держава не повинна потребувати "милиць" у вигляді різного роду штабів, комісій, міжвідомчих робочих груп, які стимулюють органи влади ефективно виконувати свої обов’язки.

У першу чергу, працювати повинен Закон. Єдиний для всіх.

Олена Сукманова, заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації, спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
#Прикрути. Чому українці без тепла, але всі діють за законом
Спочатку #прикрути, #украінці ви чудові, а через півроку ТКЕ без газу, а "чудові українці" без тепла, але всі формально діють за законом.
Коли секс не про секс: проміскуїтет та інші підміни
Відчуття себе, своїх істинних потреб та їхнє адекватне задоволення – важлива умова психічного здоров'я.
Знай свої права: як доступ до правосуддя підвищує якість життя
Доступ до правосуддя разом з правовою обізнаністю дають змогу громадянам отримати те, що їм належить по праву.
Наше студентство за кордоном: розпрощатися не зможемо повернути?
Чому студентство вирішило поїхати в закордонні університети? Здебільшого тому, що незадоволені умовами життя в Україні, а ще хочуть кращі знання або диплом, щоб працювати в ЄС.
"Топографія пам'яті": ми – те, що ми пам'ятаємо
"Топографія пам'яті" Мартіна Поллака це збірка есеїв, написана в різні роки австрійським письменником, журналістом та перекладачем, що спеціалізується на історії Центральної та Східної Європи.
Чому українці не люблять українське
В Україні чимало компаній виробляють сучасні якісні товари, але вітчизняні споживачі їх не цінують. У чому річ? (рос.)
Коли ламається смартфон, або Що буде, якщо ваша бабуся з'явиться у Instagram
Людмилі Йосипівні за кілька місяців буде 70. Смартфон їй купили зо півроку тому. З того часу бабуся перестала бурчати на нас, що ми "сидимо в телефоні", – провела інтернет і стала пропадати в ньому.