"Картковий будинок" майбутніх президентських виборів

3543 перегляди
Понеділок, 20 листопада 2017, 13:30
Максим Білоусенко
політичний оглядач

Серіал сервісу Netflix "Картковий будинок" знайшов чимало симпатиків серед українського політичного істеблішменту.

Головний герой – конгресмен Френк Андервуд – переслідуючи виключно власні нездорові політичні амбіції стати президентом США, йде до влади по трупах, у прямому сенсі слова. При чому червоною ниткою через весь серіал проходить саме виборчий процес та перемога в ньому.

Аби втримати президентське крісло під час виборів, Андревуд застосовує не тільки звичайні політичні технології (передвиборчі поїздки країною, зовнішню рекламу), а використовує й новітні інтернет-технології, котрі стають вирішальними у його боротьбі за президентське крісло.

За їх допомогою команда Андервуда аналізує суспільні настрої американців та підлаштовує під них власні слова, вчинки й політику, щоб підвищити свій рейтинг, а також передбачає переможний для себе результат.

Від вигаданого президента до реального

І хоча "Картковий будинок" є вигаданою історією письменника Майкла Доббса про безкінечну політичну боротьбу за владу, але багато експертів дотримуються думки, що перемога у президентських перегонах Дональда Трампа зумовлена використанням ним інтернет-технологій Big Data.

Ці технології використовують спеціальні методи аналізу поведінки користувачів соціальних мереж. Автором методики є польський психолог і експерт психометрії Міхал Козинський.

На основі аналізу поведінки користувача в соцмережах можна визначити його колір шкіри (не використовуючи фото), маркетингові вподобання, а головне – яку з політичних партій він буде підтримувати.

За допомогою різного роду персональних даних, котрі у великій кількості "розгулюють" просторами інтернету, або даних з різноманітних програм лояльності та історій покупок у мережі, до кожного виборця підбирали унікальну таргетингову рекламу.

Виходить, що політична реклама Трампа орієнтувалася на електорат не з загальними політичними меседжами на кшталт "За все хороше", а з такими, які б максимально задовольняли настрої кожного окремого виборця чи групи.

За даними різних ЗМІ, у день останніх дебатів між Клінтон і Трампом, на користь останнього в мережу вкинули більше 170 тисяч мікромеседжів, котрі варіювалися в деталях і були орієнтованими під конкретних користувачів.

Українські реалії

Враховуючи той факт, що інтеграція українського виборчого процесу у всесвітню павутину з кожними виборами лише поглиблюється, ми, імовірно, зможемо спостерігати щось подібне до Big Data на найближчих президентських виборах, що відбудуться у травні 2019 року.

За конфіденційними даними, подібні алгоритми вже широко розробляють вітчизняні програмісти на замовлення майбутніх кандидатів у президенти.

Крім цього, відомо, що кілька великих підприємств навіть надали персональні дані своїх клієнтів для узагальнення вподобань українців. І найближчим часом продукт уже має перейти до стадії тестування.

Незважаючи на великий успіх у США, в Україні є багато скептиків запровадження українського аналогу Big Data.

Це пояснюється фактичною відсутністю інтернету в найбільш стабільної частини електорату – пенсіонерів та людей похилого віку. А також слабкими електоральними показниками молоді, котра навпаки – має велике охоплення інтернету, але мало ходить на вибори.

Скептики також мотивують своє ставлення й тим, що за роки незалежності в Україні вже вигадали найкращу технологію – гроші та гречку. Ця технологія перевірена досвідом і часом, тож навряд чи поступиться витонченій Big Data.

Дійсно, технологія виборчих сіток дуже дієва, особливо в сільських місцевостях. Але фактично вона є злочином, за котрий дуже важко покарати винних.

Однак зрозуміло, що на наступних президентських виборах одним гаслом на кшталт "жити по-новому" чи гречкою перемогу не здобудеш. Нас буде очікувати щось дійсно нове та цікаве. Ну, і про втручання російських ботів не варто забувати.

Тож пропоную запасатися колою та попкорном і дивитися видовищне шоу під назвою "Чергові вибори президента України".

Максим Білоусенко, політичний оглядач, спеціально для УП



powered by lun.ua
Чому перезапуск ДБР – це не найкраща ідея
Судячи з підходів і стратегічних завдань, які ставить перед собою команда Зеленського в ОП, Кабміні і Раді, закручування гайок і розширення повноважень силовиків – це саме той план, який задумували від самого початку, а не прикра технічна помилка. (рос.)
Як Україні "відмити" "сіре" зерно
Ви здивуєтеся, але провідні мережі продуктових і будівельних супермаркетів, мережі АЗС, виробники алкоголю є експортерами зерна. Що це означає? (рос.)
Боротьба за Крим триває: що планує робити Україна для окупованого півострова
У проєкті вперше серед документів Генасамблеї ООН згадується поняття "агресії" стосовно дії РФ в Криму. І далі йде контрольний постріл...
Чому Кабмін Гончарука не такий популярний, як Кабмін Гройсмана. Пояснюють соціологи
Аналіз медіаприсутності та основних наративів представників влади. У дослідженні порівнювали медіа-активність щойно призначеного Кабміну на чолі з Олексієм Гончаруком з медіадіяльністю уряду Володимира Гройсмана.
Аграрні маркери 2019/2020. На що варто звернути увагу
Чим запам'ятається агровиробникам 2019 рік і чого чекати від 2020?
Середземноморська дієта: погляд нутриціолога
Середземноморська дієта – один з найбільш правильних і корисних стилів харчування. Збагачений клітковиною, омега 3 жирами та білком.
Загрози для екології та бездіяльність влади: чек-ліст для чиновників
Про неефективність контролюючих заходів у природоохоронній сфері та про те, як це пов'язано з ядучим смогом.