"Картковий будинок" майбутніх президентських виборів

3553 перегляди
Понеділок, 20 листопада 2017, 15:30
Максим БілоусенкоMaxim Bilousenko
працівник прес-служби ДБР

Серіал сервісу Netflix "Картковий будинок" знайшов чимало симпатиків серед українського політичного істеблішменту.

Головний герой – конгресмен Френк Андервуд – переслідуючи виключно власні нездорові політичні амбіції стати президентом США, йде до влади по трупах, у прямому сенсі слова. При чому червоною ниткою через весь серіал проходить саме виборчий процес та перемога в ньому.

Аби втримати президентське крісло під час виборів, Андревуд застосовує не тільки звичайні політичні технології (передвиборчі поїздки країною, зовнішню рекламу), а використовує й новітні інтернет-технології, котрі стають вирішальними у його боротьбі за президентське крісло.

За їх допомогою команда Андервуда аналізує суспільні настрої американців та підлаштовує під них власні слова, вчинки й політику, щоб підвищити свій рейтинг, а також передбачає переможний для себе результат.

Від вигаданого президента до реального

І хоча "Картковий будинок" є вигаданою історією письменника Майкла Доббса про безкінечну політичну боротьбу за владу, але багато експертів дотримуються думки, що перемога у президентських перегонах Дональда Трампа зумовлена використанням ним інтернет-технологій Big Data.

Ці технології використовують спеціальні методи аналізу поведінки користувачів соціальних мереж. Автором методики є польський психолог і експерт психометрії Міхал Козинський.

На основі аналізу поведінки користувача в соцмережах можна визначити його колір шкіри (не використовуючи фото), маркетингові вподобання, а головне – яку з політичних партій він буде підтримувати.

За допомогою різного роду персональних даних, котрі у великій кількості "розгулюють" просторами інтернету, або даних з різноманітних програм лояльності та історій покупок у мережі, до кожного виборця підбирали унікальну таргетингову рекламу.

Виходить, що політична реклама Трампа орієнтувалася на електорат не з загальними політичними меседжами на кшталт "За все хороше", а з такими, які б максимально задовольняли настрої кожного окремого виборця чи групи.

За даними різних ЗМІ, у день останніх дебатів між Клінтон і Трампом, на користь останнього в мережу вкинули більше 170 тисяч мікромеседжів, котрі варіювалися в деталях і були орієнтованими під конкретних користувачів.

Українські реалії

Враховуючи той факт, що інтеграція українського виборчого процесу у всесвітню павутину з кожними виборами лише поглиблюється, ми, імовірно, зможемо спостерігати щось подібне до Big Data на найближчих президентських виборах, що відбудуться у травні 2019 року.

За конфіденційними даними, подібні алгоритми вже широко розробляють вітчизняні програмісти на замовлення майбутніх кандидатів у президенти.

Крім цього, відомо, що кілька великих підприємств навіть надали персональні дані своїх клієнтів для узагальнення вподобань українців. І найближчим часом продукт уже має перейти до стадії тестування.

Незважаючи на великий успіх у США, в Україні є багато скептиків запровадження українського аналогу Big Data.

Це пояснюється фактичною відсутністю інтернету в найбільш стабільної частини електорату – пенсіонерів та людей похилого віку. А також слабкими електоральними показниками молоді, котра навпаки – має велике охоплення інтернету, але мало ходить на вибори.

Скептики також мотивують своє ставлення й тим, що за роки незалежності в Україні вже вигадали найкращу технологію – гроші та гречку. Ця технологія перевірена досвідом і часом, тож навряд чи поступиться витонченій Big Data.

Дійсно, технологія виборчих сіток дуже дієва, особливо в сільських місцевостях. Але фактично вона є злочином, за котрий дуже важко покарати винних.

Однак зрозуміло, що на наступних президентських виборах одним гаслом на кшталт "жити по-новому" чи гречкою перемогу не здобудеш. Нас буде очікувати щось дійсно нове та цікаве. Ну, і про втручання російських ботів не варто забувати.

Тож пропоную запасатися колою та попкорном і дивитися видовищне шоу під назвою "Чергові вибори президента України".

Максим Білоусенко, політичний оглядач, спеціально для УП



powered by lun.ua
Реклама:
ДіяСіті: де-стимулювання цифрової економіки
Які податки будуть сплачувати IT-компанії в рамках режиму ДіяСіті? (рос.)
Службова недбалість на мільярди
Як Федерація профспілок привласнила понад 200 об'єктів нерухомості і чому держава не може отримати їх у власність.
Влада накидає бюджетний зашморг на політику пам'яті
Схвалений 26 листопада урядом проєкт держбюджету на 2021 рік підтвердив виразне прагнення нинішньої влади накинути фінансовий зашморг на політику національної пам'яті.
Студентство прагне стати рупором Міністерства освіти і науки?
24 листопада відбулася пресконференція з нагоди створення нової студентської організації. Сергій Шкарлет так само, як ексміністр МОН Дмитро Табачник, хоче створити власну підконтрольну студентську організацію за аналогом Всеукраїнської студентської ради (ВСР) при МОН.
Справа MH17 дійшла до суті: чим завершилося досудове слідство
Окружний суд Гааги завершив стадію досудового слідства у справі про збиття авіалайнера MH17. Які результати цього етапу і як справа розвиватиметься далі?
Суд над Гідністю та Свободою
Після участі в акції до Дня гідності та свободи судитимуть єдиного з 80 осіб учасника мітингу в Кропивницькому — за порушення правил карантину.
Вакцина від COVID-19: місія можлива, але є нюанси
Медицина критично недофінансована в Державному бюджеті України на 2021 рік. Для закупівлі вакцини нам необхідно щонайменше вдвічі більше – 5,2 млрд грн. Поясню чому.