Як відрізнити антикорупційний законопроект від корупційного?

1367 переглядів
Середа, 21 березня 2018, 08:30
Лана Сінічкіна
партнер АО "Арцінгер"

Важко не погодитися з тим, що корупція є однією з ключових проблем, яка існує в багатьох сферах державного управління в Україні та спричиняє низку негативних наслідків – від псування життя пересічним українцям до недоотримання коштів у державний бюджет, відлякування інвесторів та підриву іміджу України на міжнародній арені.

Можна довго сперечатися щодо першопричин корупції – "традиції", толерантність у населення, "зіпсовані" чиновники, недосконалість судової та правоохоронної системи, відсутність реальних покарань за корупцію тощо. Напевно, всього потрошку.

Але в будь-якому випадку не можна забувати про одну з найбільш значущих причин – недосконалість, а іноді й навмисні огріхи нормативних документів, що розв’язує руки корумпованим чиновникам та недобросовісним громадянам.

Цю проблему можна ідентифікувати та попередити на етапі розробки та ухвалення нормативного акту, замість того, щоб боротися з наслідками, що настали в результаті дії таких норм.

Але як це зробити? І хто саме може це робити?

Стаття 55 закону України "Про запобігання корупції" передбачає такий інструмент, як антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів.

Антикорупційна експертиза – це діяльність із виявлення в чинних нормативно-правових актах або в їх проектах положень, які самостійно чи в поєднанні з іншими нормами можуть сприяти корупції.

Обов’язкова антикорупційна експертиза здійснюється Мін'юстом (щодо нормативно-правових актів, що вносяться на розгляд КМУ) та комітетом ВРУ з питань запобігання і протидії корупції (щодо законопроектів, що вносяться народними депутатами).

Крім того, Мін'юст здійснює антикорупційну експертизу чинних нормативно-правових актів (законів, актів президента та КМУ) на підставі річного плану.

Також він здійснює антикорупційну експертизу нормативно-правових актів інших органів влади, що підлягають державній реєстрації – тобто таких, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, або мають міжвідомчий характер.

Окремо антикорупційну експертизу законопроектів та актів, що вносяться на розгляд КМУ, за власною ініціативою може проводити і НАЗК.

Окремим видом антикорупційної експертизи нормативних актів є громадська антикорупційна експертиза. Вона може здійснюватися за ініціативою та за рахунок фізичних або юридичних осіб та громадських об'єднань як щодо проектів нормативних актів, так і щодо чинних норм.

Незважаючи на те, що порядок та процедура здійснення громадської експертизи законодавчо не визначені, як і будь-яка інша, громадська експертиза має бути в першу чергу експертною, тобто має здійснюватися професійно та неупереджено, з дотриманням певної класифікації та методології.

Потенційно корупціогенні норми можна класифікувати таким чином:

Ті, що встановлюють недостатньо деталізовані повноваження чиновників, нечітко встановлюють їхні функції, права, обов’язки та відповідальність.

Наприклад, відсутність чіткого строку видачі певного дозвільного документа, нечіткий/невичерпний перелік повноважень таких органів.

Скажімо, право вимагати "інші документи в разі необхідності", відсутність конкретних підстав для відмови у вчиненні певних дій надає чиновникам можливість вимагати "стимулюючі виплати", аби не створювати додаткових проблем під час взаємодії з ними.

Ті, що встановлюють занадто обтяжливі вимоги до суб’єктів господарювання та громадян.

Так, наприклад, необхідність отримання орієнтовно 23-х довідок з метою підтвердження "локалізації" учасника тендера, що випливає з положень проекту закону "Купуй українське, плати українцям" №7206 від 17 жовтня 2017 року, не відповідає задекларованим законопроектом чинникам та створює потенційно широкий простір для корупції.

Ті, що встановлюють необґрунтовані обмеження під час конкурсів та тендерних процедур.

До прикладу, нещодавно ухвалений у першому читанні законопроект "Про Вищий антикорупційний суд" містить обмеження для кандидатів у судді, які суттєво та необґрунтовано звужують коло потенційних кандидатів у судді.

До таких обмежень можна віднести вік не менше 35 років, значний досвід роботи (без визначення, що саме вважається значним досвідом) в міжнародних міжурядових організаціях чи міжнародних судових установах за кордоном у сфері права з питань протидії та боротьби з корупцією тощо.

Таке штучне звуження кола потенційних кандидатів у судді відкриває двері для "зручних" та "обраних" кандидатів, а значить – для корупції в ключовому антикорупційному органі.

Під час проведення експертизи необхідно визначити конкретні норми, що несуть потенційні корупційні ризики, та пояснити, у чому саме проявляється корупційний ризик.

Крім того, для конструктивного діалогу з державними органами варто не лише критикувати проекти або чинні акти, але й одразу пропонувати альтернативні формулювання, що допоможуть уникнути корупційних ризиків.

Закон прямо передбачає, що результати громадської антикорупційної експертизи, як і результати експертизи, що проводиться Мін'юстом, НАЗК та комітетом ВРУ, обов’язково розглядаються суб’єктом ухвалення відповідного акту.

Таким чином, якщо ви ідентифікували потенційно корупційні чинники в нормативному акті або в його проекті – можна і потрібно звертатися до відповідного органу з вимогами про їх усунення та надавати розголосу потенційним ризикам.

Адже від нашої нульової толерантності до корупції та конструктивної взаємодії з органами влади, що розробляють та затверджують нормативно-правові акти, залежить, у якій країні будемо жити ми та наступні покоління.

Лана Сінічкіна, партнер АО "Арцінгер"

Євгенія Очеретько, юрист АО "Арцінгер"

Спеціально для УП



powered by lun.ua
Законодавчі "зради" й "перемоги" у бізнес-сфері
Інвестиційний клімат в Україні поліпшується, але зупинятися на досягнутому не варто. Інвестори чекають на послаблення адміністративного впливу на економіку.
Стежать зверху: як ефективно управляти землею з космосу
Як зйомки з космосу допоможуть контролювати сівозміну, впроваджувати точне землеробство та підтримувати ОТГ для ефективного управління землею.
Релігійна декомунізація в Україні
Після десятиліть витіснення символів культу з публічного простору релігійні постаті повертаються на вулиці і площі міст світської України.
Зеленський та мажоритарники: технології, шанси, прогнози й парадокси виборів до Ради
Якщо у центральних округах представники правих партій не будуть домовлятися між собою і ділити округи, не переступаючи один одного, то Зеленський переможе і в Центрі, і в Києві. І матиме повну більшість.
Бізнесмени на держслужбі: на що звернути увагу членам ЗеКоманди
Як бізнесменам, які прийдуть на держслужбу, не наступити на граблі майнового декларування. (рос.)
Критичні теми та виклики для президента Зеленського
Перелік питань про українські реформи і відносини Києва із Заходом. (рос.)
Приховані ризики першого законопроекту Зеленського
Одним із двох перших законопроектів, поданих новим президентом, пропонується вивести закупівлі ЦВК з-під дії закону "Про публічні закупівлі". Простою мовою: ЦВК зможе закуповувати за публічні кошти товари та послуги без проведення тендерів. Поки що Рада його провалила, але це ще не кінець.