Як відрізнити антикорупційний законопроект від корупційного?

1200 переглядів
Середа, 21 березня 2018, 08:30
Лана Сінічкіна
партнер АО "Арцінгер"

Важко не погодитися з тим, що корупція є однією з ключових проблем, яка існує в багатьох сферах державного управління в Україні та спричиняє низку негативних наслідків – від псування життя пересічним українцям до недоотримання коштів у державний бюджет, відлякування інвесторів та підриву іміджу України на міжнародній арені.

Можна довго сперечатися щодо першопричин корупції – "традиції", толерантність у населення, "зіпсовані" чиновники, недосконалість судової та правоохоронної системи, відсутність реальних покарань за корупцію тощо. Напевно, всього потрошку.

Але в будь-якому випадку не можна забувати про одну з найбільш значущих причин – недосконалість, а іноді й навмисні огріхи нормативних документів, що розв’язує руки корумпованим чиновникам та недобросовісним громадянам.

Цю проблему можна ідентифікувати та попередити на етапі розробки та ухвалення нормативного акту, замість того, щоб боротися з наслідками, що настали в результаті дії таких норм.

Але як це зробити? І хто саме може це робити?

Стаття 55 закону України "Про запобігання корупції" передбачає такий інструмент, як антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів.

Антикорупційна експертиза – це діяльність із виявлення в чинних нормативно-правових актах або в їх проектах положень, які самостійно чи в поєднанні з іншими нормами можуть сприяти корупції.

Обов’язкова антикорупційна експертиза здійснюється Мін'юстом (щодо нормативно-правових актів, що вносяться на розгляд КМУ) та комітетом ВРУ з питань запобігання і протидії корупції (щодо законопроектів, що вносяться народними депутатами).

Крім того, Мін'юст здійснює антикорупційну експертизу чинних нормативно-правових актів (законів, актів президента та КМУ) на підставі річного плану.

Також він здійснює антикорупційну експертизу нормативно-правових актів інших органів влади, що підлягають державній реєстрації – тобто таких, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, або мають міжвідомчий характер.

Окремо антикорупційну експертизу законопроектів та актів, що вносяться на розгляд КМУ, за власною ініціативою може проводити і НАЗК.

Окремим видом антикорупційної експертизи нормативних актів є громадська антикорупційна експертиза. Вона може здійснюватися за ініціативою та за рахунок фізичних або юридичних осіб та громадських об'єднань як щодо проектів нормативних актів, так і щодо чинних норм.

Незважаючи на те, що порядок та процедура здійснення громадської експертизи законодавчо не визначені, як і будь-яка інша, громадська експертиза має бути в першу чергу експертною, тобто має здійснюватися професійно та неупереджено, з дотриманням певної класифікації та методології.

Потенційно корупціогенні норми можна класифікувати таким чином:

Ті, що встановлюють недостатньо деталізовані повноваження чиновників, нечітко встановлюють їхні функції, права, обов’язки та відповідальність.

Наприклад, відсутність чіткого строку видачі певного дозвільного документа, нечіткий/невичерпний перелік повноважень таких органів.

Скажімо, право вимагати "інші документи в разі необхідності", відсутність конкретних підстав для відмови у вчиненні певних дій надає чиновникам можливість вимагати "стимулюючі виплати", аби не створювати додаткових проблем під час взаємодії з ними.

Ті, що встановлюють занадто обтяжливі вимоги до суб’єктів господарювання та громадян.

Так, наприклад, необхідність отримання орієнтовно 23-х довідок з метою підтвердження "локалізації" учасника тендера, що випливає з положень проекту закону "Купуй українське, плати українцям" №7206 від 17 жовтня 2017 року, не відповідає задекларованим законопроектом чинникам та створює потенційно широкий простір для корупції.

Ті, що встановлюють необґрунтовані обмеження під час конкурсів та тендерних процедур.

До прикладу, нещодавно ухвалений у першому читанні законопроект "Про Вищий антикорупційний суд" містить обмеження для кандидатів у судді, які суттєво та необґрунтовано звужують коло потенційних кандидатів у судді.

До таких обмежень можна віднести вік не менше 35 років, значний досвід роботи (без визначення, що саме вважається значним досвідом) в міжнародних міжурядових організаціях чи міжнародних судових установах за кордоном у сфері права з питань протидії та боротьби з корупцією тощо.

Таке штучне звуження кола потенційних кандидатів у судді відкриває двері для "зручних" та "обраних" кандидатів, а значить – для корупції в ключовому антикорупційному органі.

Під час проведення експертизи необхідно визначити конкретні норми, що несуть потенційні корупційні ризики, та пояснити, у чому саме проявляється корупційний ризик.

Крім того, для конструктивного діалогу з державними органами варто не лише критикувати проекти або чинні акти, але й одразу пропонувати альтернативні формулювання, що допоможуть уникнути корупційних ризиків.

Закон прямо передбачає, що результати громадської антикорупційної експертизи, як і результати експертизи, що проводиться Мін'юстом, НАЗК та комітетом ВРУ, обов’язково розглядаються суб’єктом ухвалення відповідного акту.

Таким чином, якщо ви ідентифікували потенційно корупційні чинники в нормативному акті або в його проекті – можна і потрібно звертатися до відповідного органу з вимогами про їх усунення та надавати розголосу потенційним ризикам.

Адже від нашої нульової толерантності до корупції та конструктивної взаємодії з органами влади, що розробляють та затверджують нормативно-правові акти, залежить, у якій країні будемо жити ми та наступні покоління.

Лана Сінічкіна, партнер АО "Арцінгер"

Євгенія Очеретько, юрист АО "Арцінгер"

Спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Хто винен, що кожен сьомий підліток в Україні курить
Кожна друга дитина віком 13-15 років уже пробувала курити. Поширеність тютюнокуріння серед хлопців віком від 13 до 15 років складає 16%, а серед дівчат 11%.
1001 агент змін до Верховного та Антикорупційного судів. Конкурс, який усіх здивував
Готуйтесь до того, що буде дуже цікаво та прозоро. Адже в нас є визнані міжнародні спостерігачі, які надають експертні висновки та підтримку.
Нові тарифи: купуй дорого, купуй у Ахметова
Уряд Володимира Гройсмана може піти на порушення Директив ЄС, щоб дати Рінату Ахметову ще 3 млрд грн тарифних грошей.
Нові судді КСУ від парламенту: за конкурсом чи домовленістю?
Навіть якщо непогані судді потрапляють на посади через нечесне та несправедливе змагання, це відбивається на їхньому іміджі та підриває довіру до них.
Енергетична суперечка ЄС та Росії: що змінить для України рішення СОТ
СОТ поставила під питання виконання Україною вимог із приєднання до Енергетичного співтовариства. Якщо ЄС змінюватиме Третій енергопакет, Києву доведеться підлаштовуватися під нові вимоги.
Музей на Поштовій: не відкладаймо невідкладне
Разом з Сергієм Гусовським розмірковуємо про сумну ситуацію навколо Поштової площі. Сумну для міжнародного іміджу Києва, але, в першу чергу, для самих киян.
Єреван проголосував за новий парламент: що показали вибори у столиці Вірменії
Ще нещодавно дострокові вибори у Вірменії очікували лише ближче до середини наступного року. Та яскрава перемога партії прем'єра на столичних виборах дала старт консультаціям щодо розпуску парламенту.