Рука руку миє, або Судова реформа в дії

1523 перегляди
Понеділок, 05 березня 2018, 08:00
Лілія Дроздик
керівник відділу комунікації та адвокації Центру демократії та верховенства права

5-6 березня в Києві зберуться кілька сотень суддів з усієї України на черговий з’їзд, аби обрати новий склад Ради суддів України та делегувати своїх представників у ключові органи судового врядування – Вищу раду правосуддя та Вищу кваліфікаційну комісію суддів.

Саме вони, за реформою, отримали великі повноваження в питаннях суддівської кар’єри.

ВККС опікується конкурсами та кваліфікаційним оцінюванням суддів, а ВРП призначає, звільняє, карає за дисциплінарні проступки та навіть дає дозвіл на затримання й арешт.

Нагадаю, раніше ці повноваження були у Верховної Ради, і через гальмування парламенту, зокрема, втік сумнозвісний суддя Чаус, у якого в городі знайшли банку грошей.

Судова реформа дала надію на оптимізацію кар’єрних процесів, а також очищення і якісне оновлення судової системи. Запит суспільства на це був і залишається колосальним, але чи є зміни?

Суддів Майдану досі не покарано, а до нового Верховного Суду потрапили 27 недоброчесних суддів, щодо яких неодноразово протестувала громадськість та застерігали міжнародники.

Причин цьому може бути чимало, але одним із ключових індикаторів є склад органів, що ухвалюють такі важливі рішення та їхнє розуміння поняття доброчесності.

Аби відбувалися зміни та з’явилася довіра, Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів мають складатися з людей з бездоганною репутацією та потужним авторитетом.

Закон встановлює чималу квоту для суддів у цих органах. Половину складу ВККС (8 із 16) та майже половина складу ВРП (10 із 21) становлять обрані з’їздом суддів члени. Це чинні або колишні судді.

Отже, перевагу в ключових органах судового врядування мають самі судді, обрані суддями.

Це традиційна практика для європейських країн, однак там рівень довіри до судової системи значно вищий від нашого.

В Україні, за останніми даними Центру Разумкова, довіра громадян до судових інституцій на ганебно низькому рівні – лише 1,3% українців можуть сказати, що повністю довіряють судам.

Логічно, що в такій ситуації судді, обрані суддями, викликають багато питань та виправданої уваги. У понеділок, 5 березня, судді делегують чотири нових представника у Вищу раду правосуддя та Вищу кваліфкомісію.

Утім, список претендентів на ці посади викликає серйозні сумніви, що посядуть їх найкращі.

Натомість половина кандидатів у Вищу раду правосуддя та понад 70% кандидатів у Вищу кваліфікаційну комісію суддів викликають чимало питань.

Рух ЧЕСНО в рамках кампанії ЧЕСНО.Фільтруй суд! проаналізував усі 34 кандидата у ВРП та 8 кандидатів у ВККС. За результатами було опубліковано список так званих "темних конячок", яких дуже не хотілося б бачити на таких високих та поважних посадах.

Наприклад, чи допоможе відновленню довіри до судової системи та покращенню ефективності роботи ВРП обрання Віталія Снегірьова, який уже другий рік поспіль намагається туди потрапити?

Чернігівський суддя, розглядаючи справи про майно в Києві та Одесі, сприяв незаконному захопленню майна й ризикував бути за це звільнений, однак дивним чином у Вищій раді юстиції не набралося голосів за це рішення.

Другий рік поспіль кандидує у ВРП столична суддя Оксана Епель, відома чималими статками. Голова ВККС Сергій Козьяков під час проходження суддею кваліфікаційного оцінювання робив їй зауваження щодо нескромного стилю життя.

Втім, автівки та маєток понад 800 квадратів не заважають Оксані Епель орендувати кімнату в гуртожитку, ймовірно, очікуючи отримання службового житла.

До речі, надання суддям житла, передбачене законом, викликає чимало неприємних для платників податків ситуацій, оскільки судді масово переводять отримані квартири в приватну власність.

Наприклад, суддя Олександр Сліпченко аж через рішення ЄСПЛ добивався виділення коштів на придбання йому та іншим суддям Апеляційного суду Київської області службових квартир.

Проте одразу ж приватизував отримане житло, чим зробив неможливим подальше використання в службових цілях квартири іншими суддями цього суду після звільнення Сліпченка.

Хоче стати членом ВККС суддя з Волині Віктор Гапончук, який допоміг своєму колезі-судді уникнути відповідальності за кермування автівкою в нетверезому стані.

Постояли за колег і судді Анатолій Загородній та Тетяна Чумаченко, які скасували рішення Вищої ради правосуддя (до якої самі кандидують) про звільнення з посад суддів, що виносили рішення проти євромайданівців, за порушення присяги.

Такі кейси досить показові, бо нагадують нам про унікально стійке явище суддівської кругової поруки в системі, яка є однією з ключових перешкод на шляху до її очищення.

Продовжуючи тему рішень проти активістів Євромайдану, важливо розуміти, що судді, які виносили такі рішення, навряд будуть карати інших за це.

Однак такі люди кандидують у Вищу раду правосуддя.

Зокрема, виникає питання, які рішення збирається ухвалювати у ВРП Оксана Хорошун, звільнена в грудні 2017 року тією ж Вищою радою правосуддя за ухвали проти євромайданівців. Кандидує вона, до речі, і у Вищу раду правосуддя, й у Вищу кваліфікаційну комісію суддів.

Це лише кілька прикладів кандидатів, яким не місце у ВККС та ВРП, але вони показують кричущі проблеми системи, з якими варто боротися не лише громадськості, але й самим її учасникам, якщо вони хочуть повернути довіру громадян та відновити суддівський авторитет у суспільстві.

Повний список "темних конячок" можна знайти на сайті "ЧЕСНО.Фільтруй суд!".

Лілія Дроздик, "ЧЕСНО. Фільтруй суд!", спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Плагіат чи помилка: звідки це бажання знищити колегу з НАНу?
Помилка – це так само досвід. А якщо за досвід убивати, то прогресу не буде.
Як не перетворити опитування про землю на інструмент передвиборної агітації
Соціологічні опитування українців щодо мораторію на торгівлю аграрною землею часто маніпулятивні. Це вигідно політикам та агрохолдингам.
Як організовувати конференції з єврейських студій? Погляд ізсередини
В Україні, як і в сусідніх пострадянських республіках, сформувалася доволі специфічна традиція організації і проведення наукових конференцій.
Венчурні інвестиції: чому придушувати емоції — шкідливо для бізнесу
Заперечувати емоційну сторону ведення справ — нераціонально. Досвідчений інвестор знає свої емоції і вміє з ними працювати. (рос.)
Якими будуть українські школи, якщо вони матимуть "агентів змін"
У освітньому процесі "агенти змін" – це учні, які найкраще підготовані до майбутнього.
Студентські заворушення 14-15 листопада 1918 року
Студенти Київського українського державного університету заявили: "в зв'язку з подіями в Галичині, а також з призивом бувших офіцерів, лекції в університеті треба зовсім припинити, всім студентам записатись у військо, а студенткам – у Червоний Хрест".
BEPS – технічні нюанси чи стратегічні рішення?
"Податкові пільги", які отримують деякі компанії — суттєво руйнують конкурентне середовище і не дають можливості бізнесу розвиватись.