Нобелівська премія України, або Як обрати нових політичних лідерів

Понеділок, 05 березня 2018, 08:30

Україні потрібні нові політичні лідери. Про це говорять дані соцопитувань, відповідно до яких 66,7% українців чекають появи нових облич на політичній арені.

На жаль (або на щастя), у більшості жителів України сьогоднішні лідери довіри не викликають.

Справді. Якщо в найближчий рік нічого принципово не зміниться, то українців чекає сумне майбутнє.

Серед найбільш "видатних" претендентів на лідерство в Україні – прима авантюризму Тимошенко, метр олігархії Порошенко, спеціаліст "з вишок" Бойко та інші тієї ж якості і рівня. Усі вони, як і їхні політсили, так чи інакше дискредитували себе в очах суспільства.

Що ж заважає українцям обрати інших – більш чесних і професійних лідерів?

Заважає чинна політична система, повністю контрольована олігархами й державними чиновниками вкупі зі спецслужбами. Система "на гарматний постріл" не підпускає до себе нові, не корупційно-продажні сили.

Чи є вихід із цієї ситуації? Так, він є. Для цього потрібна згуртованість суспільства, яка дозволить обрати й наділити владою своїх кращих представників, а не фігурантів старої політичної колоди.

У чому ж полягає вихід?

Це заснування українським суспільством премії за принципом Нобелівської з її грошовим еквівалентом.

Йдеться про "Національну премію України", яка вручається тим, кого суспільство вважатиме найбільш достойними для участі в майбутніх президентських і парламентських виборах 2019 року, і кому суспільство для цієї участі надасть матеріальну підтримку за рахунок зібраних ним коштів.

Якщо взяти сьогоднішній еквівалент Нобелівської премії в грошовому виразі, то це буде приблизно 1 мільйон доларів США, або 27 мільйонів гривень.

Зібрати цю суму можуть 2,7 мільйона українців (кожний десятий виборець), якщо внесуть по 10 гривень.

І більше десяти гривень не потрібно, оскільки участь максимальної кількості людей здатна сама по собі стати одним із факторів об'єднання суспільства.

Двадцяти семи мільйонів гривень цілком достатньо для того, щоб три кращих представники українського суспільства змогли взяти участь у виборах президента (застава для участі – 2,5 мільйона гривень) та/або Верховної Ради (застава для однієї партії – 3,7 мільйонів гривень).

Якщо, наприклад, розподілити преміальний фонд таким чином:

– за 1-е місце: 12 мільйонів гривень,

– за 2-е місце: 9 мільйонів гривень.

– і за 3-е місце: мільйонів гривень,

– то після внесення застави суми, що залишилася, повинно вистачити на витрати з ведення передвиборної кампанії.

Природно, що умовами премії потрібно передбачити, щоб переможці могли витратити гроші тільки на участь у виборах, адже суспільство збирало кошти саме для цієї мети.

Усі зібрані кошти повинні перебувати під контролем моральних авторитетів України (якщо дадуть згоду, то це В'ячеслав Брюховецький, Володимир Горбулін, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Вадим Скуратівський, Ігор Юхновський, Святослав Вакарчук, Ніна Матвієнко та інші).

З метою справедливості щодо тих, хто проявить небайдужість до майбутнього країни, – голосувати за кандидатури учасників конкурсу й самими бути кандидатами можуть ті, хто вніс свої кошти.

Логічно, щоб для внесення коштів потрібно було досягти 18-річного віку. При цьому кандидатом на здобуття премії може бути громадянин України, якому виповнився 21 рік – мінімальний вік для обрання в парламент.

Хоча для посади президента цей вік – 36 років, та не варто обмежувати молодих людей, які в разі перемоги в конкурсі можуть змінити життя країни, не обов'язково будучи першою особою в державі, але й працюючи у Верховній Раді.

Висунути кандидатуру людини, з її згоди, може або будь-який інший організатор премії (тобто той, хто також вніс кошти), або сама людина шляхом самовисування.

Система проведення конкурсу має два етапи: обласний та всеукраїнський. В обласних конкурсах беруть участь усі охочі (на описаних вище умовах), а у всеукраїнському – по два переможці від кожної області і ще одна людина від міста Київ.

У чому ж полягає конкурс?

По-перше, щоб убезпечити суспільство від участі корупціонерів, висунуті кандидатури повинні відповідати таким критеріям:

а) відсутність не знятої в установленому порядку судимості;

б) здатність повністю пояснити джерела походження майна, яке перебуває у володінні;

в) непричетність до публічних корупційних скандалів, ініційованих до моменту оголошення конкурсу;

г) готовність пройти тест на детекторі брехні щодо наявності або відсутності в біографії фактів хабарництва та корупції (ця вимога застосовується тільки на всеукраїнському етапі конкурсу).

Ці критерії не дозволять брати участь у конкурсі одіозним особистостям, і шанси на очищення управлінської системи України значно збільшаться.

По-друге, основний зміст конкурсу – те, у чому змагаються між собою кандидати, – визначає якості кожного з них у двох складових:

а) чи може людина генерувати ідеї, створювати програми, планувати стратегічно й тактично;

б) чи може претендент керувати людьми (для втілення цих ідей, програм, планів).

На якому матеріалі людина проявить свої здібності?

Існує міжнародний індекс процвітання, який складається щорічно. Відповідно до нього, Україна у 2017 році посіла 112 місце серед 148 країн світу. Індекс складається з 9 показників-напрямків:

– якість економіки (84 місце);

– бізнес-середовище (102 місце);

– державне управління (130 місце);

– освіта (48 місце);

– охорона здоров'я (135 місце);

– безпека і захищеність (135 місце);

– особисті свободи (95 місце);

– соціальний капітал (115 місце);

– навколишнє середовище (108 місце).

За всіма цими дев'ятьма напрямками (оскільки керівники держави повинні управляти ними) претенденти на двох етапах конкурсу – обласному і всеукраїнському – пропонують ідеї, програми, стратегії, а також підтверджують перед суспільством те, як вони досягнуть їх практичного втілення, тобто чи вміють керувати людьми.

Мета – досягнення Україною найвищого індексу процвітання: 1-го місця в цілому і за окремими напрямками (відповідно до реальних можливостей).

Діапазон того, яким чином кандидати підтвердять суспільству свої здібності та досягнення, досить широкий, але обмежений нормами моралі й рамками законодавства.

У результаті три переможця конкурсу отримають не тільки матеріальну підтримку для участі у виборах, але й безцінний досвід створення програм і їх втілення шляхом управління людьми. Суспільство ж визначить майбутніх лідерів, яких підтримає в період виборів.

Зрозуміло, що умови конкурсу підлягають обговоренню.

Але сенс у тому, щоб за символічні кошти від народу Україна привела до керівництва людей, не "підтримуваних" обмеженим колом осіб, а обраних завдяки об'єктивним якостям.

І шанс є в кожного.

Ярослав Пащенко, координатор громадського руху "Об'єктивність", спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Як звати невідомого солдата?

Реформа БЕБ: чи зможе бізнес ефективніше захищатися від свавілля в судах?

"Мобілізаційний" закон: зміни для бізнесу та військовозобов'язаних осіб

Чому "Азов" досі не отримує західну зброю? 

Навіщо потрібен держреєстр осіб, які постраждали внаслідок агресії РФ

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції