Життя з тираном: як жінкам боротися з домашнім насильством

Субота, 14 квітня 2018, 13:00

Практично кожна дівчинка мріє щасливо вийти заміж. Однак реальність вносить свої корективи, а тому подружнє життя для декого стає справжнім випробуванням на міцність.

За даними ООН, приблизно 1,1 мільйона українок щороку страждають від домашнього насильства. При цьому в минулому році 600 жінок у нашій країні загинули через чоловіків-тиранів.

Незважаючи на це, далеко не всі готові відкрито говорити про проблеми в родині. До правоохоронних органів знаходять сили звернутися лише одиниці.

Це підтверджує офіційна статистика Національної поліції України: у 2017 році до правоохоронних органів звернулося лише 110 тисяч осіб, які страждають від рук кривдників. Інші продовжують мовчки терпіти образи й створювати ілюзію "ідеальної" сім’ї.

Однак будь-яку ситуацію під силу змінити. Власне, уже зараз можна говорити про перші позитивні зрушення, адже нещодавно набув чинності соціально важливий закон №2229 "Про запобігання та протидію домашньому насильству", а також закон №2227, яким було внесено низку змін у Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України.

Відтепер у законодавчій базі з’явилося офіційне трактування терміну "домашнє насильство", під яким варто розуміти умисні фізичні, психологічні або економічні прояви насильства, які призводять до страждань, проблем зі здоров’ям, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя постраждалої.

Залежно від ситуації кривдника у вигляді покарання можуть притягнути до виконання громадських робіт на строк від 150-ти до 240 годин, арештувати на термін до шести місяців, обмежити у волі на строк до п’яти років або позбавити волі строком до двох років.

І це ще не все. Як мінімум упродовж місяця кривднику заборонять контактувати з потерпілою, у тому числі телефонувати та листуватися з нею за допомогою засобів електронних комунікацій, перебувати в неї вдома та наближатися до роботи чи інших місць, де вона часто буває.

Варто відзначити ще один не менш важливий нюанс. Відтепер законодавець передбачив покарання і для тих осіб, які примушують жінку без її згоди вступати до шлюбу або продовжувати спільно проживати без офіційної реєстрації стосунків.

У таких випадках кривдника можуть арештувати на строк до шести місяців, обмежити або ж позбавити волі на строк до трьох років.

До речі, досить часто жінки страждають не тільки від чоловіків, з якими перебувають у шлюбі, а й від тих, з ким тільки починають будувати стосунки або вже офіційно розлучилися. У таких випадках до кривдників будуть застосовуватися аналогічні засоби покарання.

Натомість контролювати дії засуджених, відповідно до закону, будуть зобов’язані представники кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання засудженого. Якщо ж злочин вчинив військовослужбовець – командир військової частини.

Погодьтеся, випадки, коли жінки бояться відстоювати власне право на життя, є абсолютно неприйнятними в умовах розвиненої демократичної держави.

Якщо ви хоч раз постраждали від проявів фізичного, психологічного або економічного насильства з боку чоловіка, слід одразу звертатися до правоохоронних органів.

Інакше гра в щасливе подружжя може мати драматичне завершення й коштувати життя.

Вадим Гуцул, керівник Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області

Спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Як звати невідомого солдата?

Реформа БЕБ: чи зможе бізнес ефективніше захищатися від свавілля в судах?

"Мобілізаційний" закон: зміни для бізнесу та військовозобов'язаних осіб

Чому "Азов" досі не отримує західну зброю? 

Навіщо потрібен держреєстр осіб, які постраждали внаслідок агресії РФ

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції