1000 та 1 спосіб (не)законно ошукати громаду: практичні поради від влади

Четвер, 07 червня 2018, 14:30

Органи місцевого самоврядування мають чимало можливостей у діяльності, що формально не суперечать законодавству, але допомагають представникам влади отримувати особисту вигоду.

Користуючись шпаринами в законодавстві, місцеві посадовці створюють додаткові схеми врядування для захисту власних інтересів, перед якими безсилі правоохоронні та судові органи.

І поки можновладці не придумали нових схем, пропонуємо ознайомитися із кількома прикладами вже існуючих, які виявили представники руху "Сильні громади" ГО "Центр ЮЕЙ".

"Дій! Впливай! Живи! Багатій!"

Голова Покровської міської ради в Донецькій області Руслан Требушкін розпочав свою діяльність не зі зниження ставок місцевих податків або ремонту доріг, а з тренінгу особистого зростання.

Уже на другому пленарному засіданні депутати міськради виділили 100 тисяч гривень з бюджету на участь чиновників у мегатренінгу Іцхака Пінтосевича "Дій! Впливай! Живи! Багатій!".

За даними з офіційного сайту тренінгу, учасники під час заходів опановують навички комунікації, заряджаються енергією розвивати бізнес, допомагають забути творчу кризу та віднайти гармонію у стосунках з близькими тощо.

 

За даними порталу Є-Дата, Требушкін разом із командою взяв участь уже в чотирьох тренінгах Іцхака Пінтосевича, а з місцевого бюджету витрачено понад 400 тисяч гривень.

 

Активісти звернулися до правоохоронних органів через нецільове використання бюджетних коштів.

Однак з’ясувалося, що ситуація не підпадає під кримінальну відповідальність, оскільки фінансова та законна сторона участі в тренінгах була прописана в невеликому рядку в розділі "Програма стабілізації та соціально-економічного розвитку міста" Програми соціально-економічного розвитку. Тому правоохоронці безсилі в цій ситуації.

Схема виявилася простою: у бюджеті чи програмі передбачаються відповідні пункти щодо виділення коштів. Депутати на сесії голосують за ці маніпуляції, та виходить бажаний результат.

 

"Карету мне, карету!"

За такою ж універсальною схемою місцеве комунальне підприємство "Покровськводоканал" регулярно забезпечує автомобілями то правоохоронні органи, то виконком.

За рік "Покровськводоканал" придбав три автомобілі за кошти місцевого бюджету. Перше авто загальною вартістю 885 тисяч гривень було передано обласному управлінню поліції в Донецькій області, що розташоване в Маріуполі.

Друге авто за 491 тисячу гривень подаровано Головному управлінню СБУ в Луганській та Донецькій областях. Третій автомобіль за 474 тисячі гривень дістався виконкому.

Подарункам правоохоронним органам передували обшуки СБУ в кабінеті мера, які він сам охарактеризував як "залякування", а в квітні 2017 року прокуратура вже підозрювала Требушкіна в декларуванні недостовірної інформації.

Секретар Покровської міської ради Ірина Сущенко пояснює такі маніпуляції особливостями системи оподаткування: "Оскільки водоканал має нарахування з ПДВ, це дозволяє зменшити податкове навантаження".

Крім того, дисонанс складається ще й у тому, що комунальне підприємство постійно наголошує на тяжкому фінансовому становищі та необхідності підвищення тарифів на водопостачання. А міська рада не перестає виділяти мільйони коштів на придбання спецтехніки для ЖКГ, які насправді йдуть на придбання дорогих автомобілів.

Не оминає проблема придбання дорогих автомобілів й інші міста, які мають більш нагальні проблеми, як-от розбиті дороги чи застарілі лікарні.

Так, влада Селидового та Лиману в Донецькій області також придбала легкові автомобілі вартістю понад 500 тисяч гривень.

Муніципальна поліція

Після невдалої спроби ухвалити закон "Про муніципальну поліцію" в українських містах розпочалося масове створенням муніципальних варт чи гвардій. Прогалини в законодавстві дозволяли робити це.

Засновники цих охоронних структур – місцева влада – наполягає, що їхнє створення розвантажує патрульну поліцію, однак дуже часто вони за кошти місцевого бюджету захищають особисті інтереси міських голів.

Так, комунальне підприємство "Криворізька муніципальна гвардія" було створено міською радою ще у 2011 році та стало незмінним фігурантом гучних скандалів.

У жовтні 2016 року відбувалося чергове пленарне засідання Криворізької міської ради, під час якого планувалося розглянути питання про виділення земельної ділянки в центрі міста Православній церкві Московського патріархату.

Перед сесією місцеві активісти проводили акцію проти розгляду цього рішення, під час якої вхід до виконкому перегородили чоловіки у формі муніципальної гвардії.

Серед присутніх розгорнулася боротьба за вільний доступ до сесійної зали, яку, незважаючи на залучення правоохоронних органів, громадяни програли.

 

Активісти звернулися в поліцію та подали заяву до суду, однак досі нікого не покарали за недопуск громадян на сесію, а комунальне підприємство успішно діє та фінансується з місцевого бюджету.

Незважаючи на це, гучний розголос про таку діяльність мобілізував громадськість, яка розпочала активний спротив особистим охоронцям міських голів по всій країні.

Наприклад, наразі міський голова Лиману в Донецькій області Петро Цимідан намагається створити аналогічне формування під назвою "Варта Лиманщини", але цьому активно протистоять місцеві активісти.

Координатор руху "Сильні громади" в Лимані Роман Пунін відзначає, що на останньому громадському обговоренні понад 50 людей проголосували за недовіру до формування, зважаючи не тільки на майбутній склад, але й побоюючись, що варта буде виконувати функції "тітушок" у захисті мера.

Останнім доказом цьому став супровід Петра Цимідана в суді під час розгляду кримінальної справи, у якій мера підозрюють у приховувані майна в декларації. Близько десятка людей з шевронами "Поліція 911"виконували роль приватних охоронців та навіть пронесли до судової зали холодну зброю.

"Жизнь – рулетка"

Боротьба правоохоронців з гральними закладами в Україні скоріше нагадує бій з вітряками. Влада приймає норми щодо заборони грального бізнесу зі шпаринами, аби обходити їх та успішно заробляти мільйони.

На цьому підґрунті українські міста заповнюють заклади з яскравими вивісками "Лотерея", під якими ховаються заборонені казино та гральні автомати.

Ще на початку 2000-х років ліцензії на лотерейну діяльність були видані Українській національній лотереї, "Патріот" та "М.С.Л.", під якими працюють бренди "Фаворит спорт", "Космолот", "Парі матч", "Лото-забава", "Спортліга", "Мегалот", "Золотий тріумф" тощо.

Через закінчення терміну дії ліцензій оператори повинні були припинити діяльність ще у 2014 році, однак уряд вирішив продовжити її до ухвалення профільного закону, тим самим зробивши цей бізнес недоторканим.

Так, восени минулого року в Лимані в Донецькій області в людних місцях збудували гральні заклади у вигляді МАФів, які почали свою діяльність на умовах ліцензії УНЛ.

Мешканці міста організували акції під цими гральними закладами з вимогою припинення такого бізнесу та звернулися із колективною заявою до правоохоронних органів.

 

Однак реакція від правоохоронців була передбачуваною. Вони не побачили складу злочину, оскільки заклад діє на умовах ліцензії УНЛ, незважаючи на явні ознаки забороненої діяльності.

Таким чином, неодноразові виклики поліції, заяви до прокуратури, судові рішення, публікації в ЗМІ не привели до бажаного результату. Гральний бізнес продовжує процвітати.

*  *  *

Як полюбляють говорити юристи, список не є вичерпним. Перелік схем, за які місцевих чиновників не можна притягнути до відповідальності, можна продовжувати ще довго та в підсумку написати великий альманах, який буде обов’язковим до вивчення для всіх посадовців.

Впевнені, що ми знаємо не всі цікаві ситуації, однак ви можете допомогти нам скласти повну картину, поділившись своїми історіями в соцмережах під хештегом #(не)законнісхеми, або написавши нам на офіційну сторінку у Facebook.

Наталя Рижкова, юрист руху "Сильні громади" ГО "Центр ЮЕЙ"

Спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції

Як нам звучати у світі? В продовження дискусії про класичну музику

Як жити з травматичними подіями. Поради від психотерапевтки Едіт Егер, яка пережила Голокост, та її внука

Четвертий рік функціонування ринку землі: все скуплять латифундисти?

Перезавантажити адвокатуру: справа Шевчука як індикатор несправності системи 

Чи варто бити на сполох через "надто" низьку інфляцію