Міністр юстиції проти децентралізації?

735 переглядів
Середа, 04 липня 2018, 10:04
Євген Школьний
експерт Центру політико-правових реформ

11 червня Міністр юстиції Павло Петренко урочисто відкрив у Львові центр з надання послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) – так званий "OpenSpace". На церемонії відкриття Міністр заявив, що минулого року такий центр був утворений в Києві, а минулого місця до цього проекту приєдналася також Одеса.

Петренко додав, що його Міністерство на цьому не зупиниться, а тому найближчим часом "OpenSpace" з’являться ще й у Вінниці, Ужгороді, Сумах та Херсоні. У офісах будуть 12 послуг РАЦС – реєстрація народження дитини, шлюбу, смерті, зміна імені тощо.

Така політика Мін’юсту викликає здивування. Для чого робляться нові вузьковідомчі офіси, якщо Уряд чітко проголосив курс на передання повноважень з надання адмінпослуг (в т.ч. у сфері РАЦС) до місцевого самоврядування?

Так, в урядовому Плані заходів із реалізації Стратегії реформування держуправління на 2016-2020 роки передбачений такий захід, як супроводження і прийняття законопроекту  щодо децентралізації послуг з РАЦС. Адже маємо дивну ситуацію – у сільських громадах ці послуги надаються органами самоврядування, а от у містах і селищах (райцентрах) – це відповідальність цілого Міністерства юстиції.

До речі, згаданий закон мав бути прийнятий ще у IV кварталі 2017 р. Однак цього досі не сталося. Хоча ще в лютому 2017 року Кабмін зареєстрував його у Верховній Раді (номер 6150). Але надалі законопроект півтора роки пролежав без руху.

Тільки нещодавно змінили профільний Комітет, і останній нарешті рекомендував прийняти законопроект за основу. Отже, на півтора роки загальмували у досить простому рішенні. Через це передача послуг із РАЦС усім органам місцевого самоврядування навіть не почалася і вони майже не надаються у ЦНАП (які теж, до речі, працюють у форматі "OpenSpace"!). 

Багато громадян можуть поставити питання: а що ж поганого у відкритті якісних офісів Мін’юсту для послуг РАЦС? Адже сервіс там може бути чудовий, а також і електронна черга, привітний персонал.

Відповідь проста: політика з утворення міністерствами окремих офісів повертає нас у минулі часи. У часи, коли громадяни бігали до безлічі окремих держустанов та вистоювали черги за кожною окремою послугою від держави. Саме на противагу цьому в Україні відкриті ЦНАП – "універсами послуг", що забезпечують комплексне їх надання. Ідея таких центрів полягає у тому, що прийшовши в однин офіс без кабінетів людина вирішує все за один візит.

Отже, у ЦНАП можна одразу замовити широкий пакет різних послуг. І більше нікуди не потрібно ходити.

Наприклад, у такій життєвій ситуації, як народження дитини батькам необхідно здійснити цілий комплекс дій: зареєструвати її народження, зареєструвати місце проживання, оформити державну допомогу. А деякі батьки бажають оформити дитині ще й закордонний паспорт, отримати статус багатодітної сім’ї тощо. Тобто держава повинна надавати послуги за моделлю "життєвих ситуацій".

Інші послуги з РАЦС теж потребують такого інтегрованого підходу. До прикладу, при вступі у шлюб один з подружжя часто змінює прізвище, відповідно, змінює також паспортні документи, посвідчення водія, місце проживання тощо.

Отже, Мін’юсту час припинити сумнівні експерименти заради піару. Це стосується і "шлюбу за добу" як способу заробляння, і "будинків юстиції" тощо.

Послуги з РАЦС необхідно повністю передати до місцевого самоврядування, а останні мають ввести їх до ЦНАП. Саме тому треба якомога швидше прийняти законопроект №6150.

При цьому, послуги з РАЦС Мін’юст може вже зараз почати включати до цих інтегрованих офісів (ЦНАП) на підставі урядового Розпорядження № 523-р. Хоча з жовтня минулого року він навіть не визначив механізму для його реалізації.

Це був би набагато ефективніший захід для забезпечення громадянам комфорту, аніж марні витрати бюджетних коштів на окремі "офіси", що змушують громадян і далі виконувати роль "кур’єра" між різними органами влади.

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Як голосувала Америка: репортаж із виборчої дільниці
Для американців важливо показати, що, незалежно від того, за кого саме вони віддали голос, вони виконали свій громадянський обов'язок. Цьогорічні вибори особливо важливі, адже це перша політична подія після президентських виборів.
Кінець Великої війни. Чи Європа і світ зробили висновки?
Хочеться задуматися, що сталося, а що таки не відбулося? Що ми як людство тоді зрозуміли? У якому нерозумінні перебували десятиліттями і може ще й досі не знайшли відповіді на деякі питання?
Коробка для туалетного паперу під замком, або Як пости у Facebook можуть покращувати школи
Та безпека – це не тільки коли когось кудись не пускають. Безпека – це і безпечне середовище, і санітарно-гігієнічний стан. Безпека – це коли кожен виконує свою роботу добросовісно.
Перша світова. Чи всі уроки засвоєні?
Пам'ять про цю війну в нашій національній свідомості майже знівельована. Ми практично нічого не знаємо про її перебіг, а головне – ми не переживаємо її трагедію на емоційному рівні, у нас стерте співчуття до мільйонів її жертв.
"Вибори" "ДНР": між триколором і своїми спецслужбами
11 листопада в Донецьку російська адміністрація, що ховається за вивіскою "Донецька народна республіка", формалізувала зміну керівного менеджменту, назвавши цей процес виборами. (рос.)
Конкурс до Антикорупційного суду – це відповідь усім оракулам "зради"
Чому потрібно ображати кандидатів ще до того, як вони складуть іспит, пройдуть психологічне тестування і нададуть у прямому ефірі відповіді на дискомфортні питання щодо свого майна?
Банкрутство фізичної особи: кому вигідно?
Яка користь від інституту банкрутства фізичної особи для українського суспільства?