Міністр юстиції проти децентралізації?

791 перегляд
Середа, 04 липня 2018, 10:04
Євген Школьний
експерт Центру політико-правових реформ

11 червня Міністр юстиції Павло Петренко урочисто відкрив у Львові центр з надання послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) – так званий "OpenSpace". На церемонії відкриття Міністр заявив, що минулого року такий центр був утворений в Києві, а минулого місця до цього проекту приєдналася також Одеса.

Петренко додав, що його Міністерство на цьому не зупиниться, а тому найближчим часом "OpenSpace" з’являться ще й у Вінниці, Ужгороді, Сумах та Херсоні. У офісах будуть 12 послуг РАЦС – реєстрація народження дитини, шлюбу, смерті, зміна імені тощо.

Така політика Мін’юсту викликає здивування. Для чого робляться нові вузьковідомчі офіси, якщо Уряд чітко проголосив курс на передання повноважень з надання адмінпослуг (в т.ч. у сфері РАЦС) до місцевого самоврядування?

Так, в урядовому Плані заходів із реалізації Стратегії реформування держуправління на 2016-2020 роки передбачений такий захід, як супроводження і прийняття законопроекту  щодо децентралізації послуг з РАЦС. Адже маємо дивну ситуацію – у сільських громадах ці послуги надаються органами самоврядування, а от у містах і селищах (райцентрах) – це відповідальність цілого Міністерства юстиції.

До речі, згаданий закон мав бути прийнятий ще у IV кварталі 2017 р. Однак цього досі не сталося. Хоча ще в лютому 2017 року Кабмін зареєстрував його у Верховній Раді (номер 6150). Але надалі законопроект півтора роки пролежав без руху.

Тільки нещодавно змінили профільний Комітет, і останній нарешті рекомендував прийняти законопроект за основу. Отже, на півтора роки загальмували у досить простому рішенні. Через це передача послуг із РАЦС усім органам місцевого самоврядування навіть не почалася і вони майже не надаються у ЦНАП (які теж, до речі, працюють у форматі "OpenSpace"!). 

Багато громадян можуть поставити питання: а що ж поганого у відкритті якісних офісів Мін’юсту для послуг РАЦС? Адже сервіс там може бути чудовий, а також і електронна черга, привітний персонал.

Відповідь проста: політика з утворення міністерствами окремих офісів повертає нас у минулі часи. У часи, коли громадяни бігали до безлічі окремих держустанов та вистоювали черги за кожною окремою послугою від держави. Саме на противагу цьому в Україні відкриті ЦНАП – "універсами послуг", що забезпечують комплексне їх надання. Ідея таких центрів полягає у тому, що прийшовши в однин офіс без кабінетів людина вирішує все за один візит.

Отже, у ЦНАП можна одразу замовити широкий пакет різних послуг. І більше нікуди не потрібно ходити.

Наприклад, у такій життєвій ситуації, як народження дитини батькам необхідно здійснити цілий комплекс дій: зареєструвати її народження, зареєструвати місце проживання, оформити державну допомогу. А деякі батьки бажають оформити дитині ще й закордонний паспорт, отримати статус багатодітної сім’ї тощо. Тобто держава повинна надавати послуги за моделлю "життєвих ситуацій".

Інші послуги з РАЦС теж потребують такого інтегрованого підходу. До прикладу, при вступі у шлюб один з подружжя часто змінює прізвище, відповідно, змінює також паспортні документи, посвідчення водія, місце проживання тощо.

Отже, Мін’юсту час припинити сумнівні експерименти заради піару. Це стосується і "шлюбу за добу" як способу заробляння, і "будинків юстиції" тощо.

Послуги з РАЦС необхідно повністю передати до місцевого самоврядування, а останні мають ввести їх до ЦНАП. Саме тому треба якомога швидше прийняти законопроект №6150.

При цьому, послуги з РАЦС Мін’юст може вже зараз почати включати до цих інтегрованих офісів (ЦНАП) на підставі урядового Розпорядження № 523-р. Хоча з жовтня минулого року він навіть не визначив механізму для його реалізації.

Це був би набагато ефективніший захід для забезпечення громадянам комфорту, аніж марні витрати бюджетних коштів на окремі "офіси", що змушують громадян і далі виконувати роль "кур’єра" між різними органами влади.



powered by lun.ua
Антикорупційні уроки незалежності: кому вигідна корупція в Україні
Очевидним "бенефіціаром" корупції в Україні є наш північний сусід, Росія. Кремль найбільше не зацікавлений у нових обличчях, які приходять до влади в Україні, не зацікавлений в інноваторах, які на конкретних процесах вибудовуватимуть систему з мінімумом корупційних шпарин і залишатимуть їй обмаль простору.
Що відбувається у Кмитові?
Історія про конфлікт навколо Кмитівського художнього музею, про депутатські ілюзії, про початок оновлення інституції та можливі перспективи.
Альтернатива суду. Як медіація допомагає вирішувати бізнес-конфлікти
Суд — найбільш звичний спосіб вирішення спорів. Однак процес триває роками, виконання рішень — ще довше, а довіра до інституції мінімальна. Є інший вихід.
Книги до Дня Незалежності. Україна через призму історичних постатей та подій
Вважаю, що книги про українців та якісні книги українською мовою – необхідна віха у становленні незалежності нашої країни.
Боротьба з будівельними аферистами. Про що повинна подбати держава
Будівельні компанії масово "заморожують" свої майданчики, а ошукані громадяни роками чекають на квартири. Настав час для реформ.
Українці в Польщі та їхні права: про що Зеленському варто поговорити у Варшаві
Володимир Зеленський має підняти питання прав українських мігрантів у Польщі на зустрічі з Анджеєм Дудою. Йдеться не лише про права українців за кордоном, але вже й про їхню безпеку.
Питання Донбасу: орієнтири для нової влади 
Які компроміси українці вважають прийнятними для припинення війни на Донбасі, які існують "червоні лінії", формат і нюанси переговорів по Донбасу, а також який найефективніший сценарій для України в питанні його реінтеграції.