Саморуйнування імперської церкви

4111 переглядів
Четвер, 01 листопада 2018, 14:30
Павло Клімкін
міністр закордонних справ України

Українська автокефалія не дає спокою найвищим ієрархам РПЦ.

Цими днями сам Патріарх Московський Кирил зробив дуже категоричну заяву, причому зовсім не богословську, а політичну.

За його словами, рішення Константинополя надати автокефалію Українській церкві є результатом "глобального замовлення на руйнування Російської православної церкви".

Не буває конфесій кращих чи гірших, є тільки люди, які прагнуть жити з Богом і мати з ним духовний зв'язок.

Мабуть, саме про це повинна дбати кожна церква, їй просто не личить поводити себе так, як поводяться мирські імперії.

Важко не помітити, що території, на які сьогодні претендує РПЦ, вельми нагадують територію колишнього Радянського Союзу.

Але "СССР" – це позавчорашній день. Навіщо ж тягти вірних назад у минуле, морочити їм голови імперським міфом?

Перш за все зауважу, що українська автокефалія ніяк не може загрожувати Російській церкві хоча б тому, що Україна – це не Росія. Це Москві пояснювали вже багато разів!

Якщо ж уже мова й зайшла про небезпеку руйнування РПЦ, то, як мені здається, нинішня ситуація більше скидається не на зовнішню змову, а на малозрозуміле, але настирливе саморуйнування.

Імперії справді, як правило, руйнують самі себе зсередини. Схоже, що такий же шлях схильні обирати і їхні церкви.

Натомість РПЦ мала би повернутися обличчям до своїх вірян і дбати про їхні духовні потреби та сподівання, а не копіювати політику російського державного керівництва, яке сьогодні увійшло в конфронтацію з цілим світом.

Чи не краще було для УПЦ Московського патріархату, якби вона зараз активно залучилася до дискусії про майбутнє Української єдиної помісної церкви?

З огляду на традиційно сильні позиції та масштаб УПЦ МП, це дало б змогу її ієрархам (принаймні тим, які цього хочуть) справляти чи не вирішальний вплив на процес об’єднання, стати незамінним творцем нової Української церкви.

Проте все відбувається з точністю до навпаки. РПЦ змушує УПЦ МП втікати від реальності, самоізолюватися й маргіналізуватися. РПЦ практично сама своїми руками знищує УПЦ МП.

Автокефалія в Україні буде. Це, безумовно, внесе значні зміни в життя світового православ’я, надасть йому снаги й нової динаміки, і ця динаміка буде благотворною. Свідомо залишатися на узбіччі цього процесу – означає ігнорувати логіку історії.

Врешті-решт, саме в Москві люблять говорити про багатополярність. То чому б тоді не облишити свою російськоцентричність і не привітати таку багатополярність у православному світі?

До всіх віруючих незалежно від конфесії необхідно ставитися з дуже великою повагою. Завжди намагався бути коректним і не коментувати висловлювання церковних ієрархів.

Зрештою, богослов’я – не моя парафія. Але, оскільки йдеться про зовнішню політику і про долю України, то, даруйте, це вже моя парафія.

P.S. Патріарх Кирил у своїй заяві назвав РПЦ "островом свободи". Як мені здається, не зовсім вдала метафора, адже так в СРСР називали комуністичну Кубу.

Та й значення її, якщо подумати, зовсім не оптимістичне. Свобода від кого й від чого? Виходить, що від думки Вселенського патріархату, а це вже не що інше, як розкол.

Власне, РПЦ сама й посіяла зерна такого розколу, коли підтримала агресію Росії проти України і коли бойкотувала Всеправославний Собор 2016 року на Криті.

Водночас, це й свобода від прагнень десятків мільйонів вірян православного світу, які будують своє життя на справжніх християнських цінностях, любові до Бога, повазі й толерантності до людей.

Статус острова для церкви, яка ще вчора була найбільшою складовою частиною величезного православного материка, також означає тільки перехід до самоізоляції.

Справді печальна перспектива – відгородитися від усіх і жити в світі вигаданих змов. Щиро шкода мільйонів вірних, яких може спіткати така доля.

А втім, вірні цілком можуть узяти власну долю в свої руки. На все воля Божа!

Павло Клімкін



powered by lun.ua
Спалювання відьом та упирів у Галичині. Етнографічні етюди
У Європі живих людей почали масово спалювати з 1275 року, коли на півдні Франції, у Лангедоку, спалили Анжеліку Лабарет, запідозривши її у відьмацтві.
Які проблеми переживає будівельний ринок і як їх вирішити в 2020 році
Будівельний ринок України сповільнює темпи росту. Чого чекати бізнесу та споживачам? (рос.)
Нормандські переговори та звичайні українці. Кожному свій мир
Луганський оксюморон: в будинку праворуч всім серцем чекають на Україну, а сусіди ліворуч моляться на Росію, а навпроти просто живуть тут і зараз і не хочуть нічого змінювати. (рос.)
Нормандська зустріч у Парижі: нічия на користь Путіна
Чому нормандська зустріч глав України, Росії, Франції та Німеччини 9 грудня у Парижі закінчилася важкою нічиєю і що нас може очікувати далі?
Європейська Україна – це країна, де права і свободи людини забезпечуються не лише через міжнародні зобов'язання
10 грудня – День прав людини. А прагнення українського народу до утвердження держави як європейської є прагненням свободи та права вільно визначати свою власну долю, що може ґрунтуватися лише на ідеї прав людини.
Лідерки, або Як дівчата з інвалідністю змінюють себе і громаду
На ще досі "незручні" запитання про інвалідність – відшукуємо відповіді у школі політичної участі для жінок і дівчат з інвалідністю "Лідерка".
Парламент хоче встановити для НАЗК нереальні строки перевірки партійних звітів
Плюси і мінуси нового законопроєкту щодо фінансування партій та їхньої звітності.
Що не так з українською версією "викривачів корупції"?
Недосконалість нового закону про викривачів корупції створює для українських правоохоронців додаткові приводи "кошмарити" бізнес. (рос)