Битва паспортів: "книжка" проти "картки"

14760 переглядів
Субота, 08 грудня 2018, 09:00
Віктор Тимощук
заступник голови правління ЦППР

Якщо Вам незабаром виповниться 25 або 45 років, то хочеться трошки спростити вам життя.

Річ у тому, що з 5-го жовтня 2018 року уряд змінив умови вклеювання фотокартки до паспорта громадянина України.

Так, варто нагадати: якщо Ви є власником паспорта у формі книжечки (тобто документа зразка 1994 року), то у Вас є лише один місяць для того, щоб "продовжити життя" Вашому паспорту.

Якщо Ви пропускаєте цей місячний строк, то будете зобов’язані отримати паспорт лише нового зразка, так звану "ID-картку".

Звісно, для багатьох громадян це може бути навіть бажано і цікаво. Адже новий паспорт (у формі картки) є компактним та надійно захищеним від підробок документом. Він не боїться води та кави…

Водночас, зважуючи усі переваги і недоліки кожної з форм паспортів для громадян, варто взяти до уваги наступне.

Термін дії паспорта у формі книжечки не обмежений. Натомість паспорт у формі картки потрібно обмінювати кожні 10 років.

Це нормальна європейська практика. Проте багато українців не дуже раді зайвій нагоді поспілкуватися з чиновниками. Адже це мінімум два візити до органу влади (подати заяву, забрати паспорт). У багатьох містах і селищах – це черги у підрозділах ДМС та навіть у центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП).

До того ж у сільській місцевості це ще, власне, питання фізичної доступності до точки надання цієї послуги. Бо вклеювання фотокартки може здійснюватися через будь-який ЦНАП. Натомість з новими паспортами нині працює суттєво менша кількість ЦНАП і є окремі черги.

Крім того, це кошти (наразі – 87 або 174 гривні "за послуги", залежно від терміновості, та 192 гривні за бланк), тобто разом від 279 до 366 гривень за паспорт у формі картки.

Але найпринциповішим моментом у порівняні цих двох документів є відсутність в паспорті-картці візуальної інформації про реєстрацію місця проживання. Тому компактну сучасну картку супроводжує паперова довідка формату А4 "з пропискою".

Власне, в цьому і полягає найбільша незручність. Адже цю інформацію потрібно надавати і для отримання інших адмінпослуг, і в банку, і в готелі, у нотаріуса, в школі тощо. В цій частині старий паперовий паспорт значно зручніший, адже штамп з реєстрацією місця проживання є на одній зі сторінок документа.

Потрібно наголосити, що і "стара" паперова книжечка, і "нова" пластикова картка – це юридично рівноцінні документи: паспорт громадянина України. Просто декларовані електронні переваги нового паспорта (зокрема, використання електронного цифрового носія в картці) поки що себе ще ніяк не проявили.

Тож, нагадаємо, охочим зберегти свій паперовий паспорт важливо не проґавити місячний термін на вклейку фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років. Для цього потрібно вчасно звернутися до ЦНАП за місцем проживання або до підрозділу ДМС.

А наостанок вкотре звертаємо увагу уряду та інших відповідальних державних органів, що наш паспорт міг ми бути значно зручнішим для громадян, якби у ньому була можливість нанесення інформації про місце проживання на саму поверхню картки.

Навіть при зміні місця проживання це можна було б коригувати: або заміною картки (як в Канаді), або "наліпкою" (як в ФРН).

На жаль, ці пропозиції щодо змін у паспортному законодавстві колегами з Державної міграційної служби не підтримуються.

Рівно як і пропозиції чітко визначити на рівні закону: переліки документів, які вимагаються від громадян при замовленні паспортів, фіксовані та прозорі розміри адміністративного збору, можливість отримання паспорта без "чіпа" (за бажанням особи).

Важливо пам‘ятати: при впровадженні будь-яких реформ потрібно дбати не тільки про публічний інтерес, але й про зручність для громадян хоча б в середньостроковій перспективі.

Віктор Тимощук, спеціально для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Туризм часів пандемії: що буде з галуззю у 2021 році
2020 рік та пандемія COVID-19 змінила все настільки, що від детальних прогнозів експерти туристичної галузі намагаються утриматись.
Ковід по-українськи: "позитивна статистика", або ласкаво просимо до пекла
Підстав робити оптимістичні прогнози немає, а покладатися слід лише на себе.
Опера "Чорнобильдорф" – археологія майбутнього
Творчу візію майбутнього постапокаліпсису запропонували композитори Роман Григорів та Ілля Разумейко (лауреати Шевченківської премії 2019 року). Прем'єра опери відбулась 31 жовтня – 1 листопада в Мистецькому арсеналі.
З широко заплющеними очима: що заважає Бундестагу визнати Голодомор геноцидом
Вже понад рік триває розгляд Бундестагом петиції про визнання Голодомору геноцидом українського народу. Громадська ініціатива зіткнулася із шаленим опором чиновників...
Чи може одне слово змінити долю країни? Про Європейську Хартію регіональних мов або мов меншин
Неправильний переклад одного слова у назві Хартії ще за Кучми відкрив додаткове вікно можливостей для утисків української мови.
"Закордон" нам допоможе. Якщо ми зуміємо самі собі допомогти
Перспективи іноземних інвестицій в українські об'єкти великої та малої приватизації.
Україна та НАТО-2030: чого чекати Києву від оновленої стратегії Альянсу
НАТО визначається з баченням свого майбутнього на найближче десятиріччя. Чи враховує воно євроатлантичні амбіції України?