Ліберальна точка відліку: міфи і реалії

1196 переглядів
Понеділок, 04 лютого 2019, 13:30
Мар'яна ТоминМар'яна Томин
правозахисниця

Ліберальні принципи ґрунтуються на безпосередніх законах істини і справедливості.

Джордж Вашингтон

Політичні еліти і лід

Нещодавно у стрічках новин з'явилось відео примерзлих крокодилів. Внаслідок аномальних морозів в американському штаті Північна Кароліна у ставку, де мешкали алігатори, замерзла вода, і рептилії буквально вмерзли у кригу.

Але вони, незважаючи на смертельну небезпеку, перебувають у повному порядку.

Адже, покладаючись на інстинкт самозбереження, витягли із замерзлої води ніздрі, і у такому стані очікують на відлигу. Рептилії знають: холод скоро мине, і вони заживуть звичним життям.

 
скріншот з відео mnn.com

Так само вже багато років чинять і старі політичні еліти в Україні. У періоди, коли народ, громадянське суспільство виходить на майдани, вимагаючи змін, представники командно-адміністративного пострадянського правлячого прошарку дозволяють суспільному обуренню "скувати" воду навколо їхнього середовища проживання.

На деякий час, на мить, щоб потім, коли громадське невдоволення вщухне, і настане відлига, зайнятись звичним промислом.

І так відбувається всі роки незалежності України, незважаючи на величезний запит суспільства на докорінні перетворення в усвідомленнях, ідеях, політиках, що нарешті зможуть вивести нашу країну у цивілізаційний демократичний простір, в якому перебувають інші розвинуті, заможні, сильні держави.

Чому так відбувається у країні, яка першою, ще у далекому 1710 році (що майже на півсторіччя раніше, ніж Америка), заклала в Конституцію ліберальні норми, які здивували світ?

У країні, в якій на рубежі 19-20 століть передові постаті української нації розробляли і поширювали концептуальні засади лібералізму як основи для успішного державотворення?

Формальний лібералізм

Річ у тім, що Україна вже має досвід формального існування ліберальних партій. Політичне життя нашої країни вже затавроване назвами "Ліберальна партія України", "Ліберально-демократична партія України", "Європейська ліберальна партія", "Християнсько-Ліберальна партія України", є навіть "Ліберально-гуманістична партія "Товариш".

Та всі розкручені, або ж просто зареєстровані назви, аж ніяк не наближають нас до розвинутих країн, в яких лібералізм є основою суспільного і політичного життя.

Навіть зараз, коли демократичні процеси в Україні стали невідворотними, а зрілість українського суспільства вигартувалась двома революціями, ми бачимо, що подекуди ліберальних поглядів окремих громадських ініціатив недостатньо, аби реально щось змінити.

 
ілюстрація надана автором

Створювати партію в класичному сенсі надзвичайно відповідально, адже це не просто реєстрація об'єднання громадян. Це нова точка відліку в історії держави. Це свідоме згуртування всіх тих, для кого особливо вартісним є відчуття політичної свободи та гідності.

Лібералізм – це спосіб мислення, що здатен консолідовувати успішних людей, управлінців, свідомих громадян, які по-сучасному думають і аналізують.

Ліберальна революція в Україні. Бути справжнім і практичним

Наразі в інформаційному просторі існує міф, що "електорат не ідентифікує" поняття ліберальних цінностей.

Як пояснити суть лібералізму? Максимально просто – це рух від невизначеності до взаємопорозуміння і адекватних відносин, з чітким планом дій, у зрозумілій послідовності. Це порядність, яка живе в кожному українцеві. Тобто в кожному, кого не зупиняє тиск влади (бо ж у наших законних правах: народ і є джерелом влади).

Тут важливо розуміти, що істинне громадянство з'являється не тоді, коли настає повноліття чи присвоєння ідентифікаційного коду.

Справжній громадянин народжується, коли "громадянське" стає ідентичністю, а не лише правовою категорією.

І під час творення нового ліберального руху в Україні важливо мотивувати таких громадян на спільну дію (після цього решта необхідних атрибутів з'явиться автоматично, по мірі поширення громадянської ідентичності).

Науковці стверджують: за останні роки в Україні почалась справжня ліберальна революція, і вона триває донині. Як зазначала головний спеціаліст Українського інституту національної пам'яті Ольга Михайлова, це визнають окремі інтелектуали, а більшість громадян вперто відкидає.

І відбувається це тоді, коли ці ж громадяни сміливо виступають рушійною силою, яка може реально змінювати країну. Ці люди досягають цілей з не меншою жагою, аніж у 2014-му на барикадах. Вони справжні та досвідчені прагматичні романтики.

Loading...

А тепер проведіть паралелі з визначенням лібералізму, яке дає німецький фонд ліберальної політики "Фонд Фрідріха Науманна за Свободу": "ліберальна держава є громадянським суспільством, в якому держава не протистоїть громадянинові як потужна влада, але в якому самі громадянин є державою"… Звучить, як одна з озвучених нами вимог під час Революції Гідності, чи не так?

Архетипи. Доктрини і варіанти

Можна розглядати політику і соціальне життя через призму архетипів – природних тенденцій всередині колективного несвідомого. Вважається, що вони і є внутрішніми детермінантами, що спрямовують дії людини в певне русло, схоже на те, як поводилась людина у далекому минулому.

 Архетип відіграє роль зв'язку між поколіннями та епохами, і споконвічна недовіра українців до будь-якої влади, і  незадоволення  нею, вкорінене в нашу сутність. Це прояв того, що ми були позбавлені державності багато сторічь.

Так, згідно з даними соціологічних опитувань, 74% жителів України вважають, що країна рухається в неправильному напрямку. При цьому усього тільки 20% вважають, що успіх у  житті залежить від них, якщо ж розглядати ситуацію в країні, то ця цифра ще менша. У той же час, 48% переконані, що їхній успіх у житті залежить від зовнішніх обставин. 

Ідеологія лібералізму, що має давні традиції в Україні, навчає людину відповідальності  за своє життя і за країну в цілому. І ми здатні це робити. Згадайте Майдан як яскравий приклад самоорганізації громадянського суспільства і величезної відповідальності. Згадайте початок російської агресії в Україні – держава вистояла тільки тому, що сотні, тисячі людей взяли на себе відповідальність за країну. Давайте поглянемо на волонтерський рух – безпрецедентний прояв мужності людей, які втілюють у реальність принципи лібералізму, свободу і відповідальність. 

Французький драматург Жан Батіст Арто сказав, що істинний лібералізм – це сукупність думок і ідей, що склалися для керівництва вільними людьми. А кому з підмерзлих крокодилів, що чекають відлиги, потрібні вільні люди? Для кого з них люди важливі? Кому в державі, де щоденно, щогодини відбуваються рейдерські атаки, а статки еліт створюються на відбиранні чужої власності, потрібна непорушність приватної власності? Тим, що у скрижанілому ставку, точно не потрібна.

Але це потрібно всім нам. Вільним людям, що прагнуть жити в заможній країні. У державі, яка поважає наше право на свободу і яка здатна оцінити наші таланти, нашу працю і нашу громадянську позицію.

 
ілюстрація надана автором

Шкала важливого

Низка позицій, які необхідні для якісних державотворчих змін і які можуть об'єднати українських лібералів: ідеї (ціннісна платформа) та люди, які будуть їх втілювати.

Гадаю, українці давно готові до вільного підприємництва і демократичних свобод, до вільної держави, що підтримує економічну рівновагу, захищає від монополізму, забезпечує умови для прогресу та гарантує захист прав людини.

Це – майбутнє, яке ми мріємо бачити. І це майбутнє ми можемо почати творити вже.

Правда, творити його доведеться своїми руками. Руками кожного окремо, і гуртом.

Бо наше покоління здатне на таке, і ми не хочемо жити за кордоном, для цього ми вдома. Залишилось зробити правильний вибір, згуртуватися та діяти.

Мар'яна Томин, спеціально для УП



powered by lun.ua
Кешбек за інвестора, або Як залучити інвестиції в Україну
Уряд презентував Стратегію економічного зростання, де в основі лежить залучення інвестицій. Над чим варто попрацювати першочергово?
Диктат із Мюнхена: чому з'явився скандальний план "12 кроків"
Не варто вважати авторів такого плану "путінськими агентами" чи "кремлівськими друзями". Ними рухає різна мотивація...
Як (не)працює закон про викривачів корупції
Тиск на викривача корупції: про те, як поліція "злила" телефон депутату, чоловікові фігурантки можливого злочину.
Чи дійсно українцям потрібен закон про заборону акустичного насилля?
Якщо влада хоче якісних змін та виконання законів із боку громадян, то не менш важливою є підготовча робота та ознайомлення людей із можливими законами.
Місця компактного проживання переселенців. Реагування на ситуацію чи системний підхід?
Вирішення проблем у МКП потребує комплексного підходу, а не "гасіння пожежі".
Чи врятує порти концесія
Стан інфраструктури портів в Україні критичний, проте держава забирає 90% їх прибутку в держбюджет. Чому це відбувається і що робити? (рос.)
Коронавірус, протест місцевих влад і слабкість держави
Система епідемічного захисту пошматована. Курс на децентралізацію в цій темі дав свої плоди – місцева меншість жертвує інтересами національної більшості.
Держава в реанімації? Як зробити Україну успішною
Не можна обманювати роботодавця. А для держави, інститутів та чиновників головний роботодавець – це громадянин.