Яким буде день нашої перемоги, або Як повернути додому "тимчасово окупованих людей"?

2476 переглядів
Четвер, 09 травня 2019, 09:00
Юрій ГусєвYuriy Husyev (Юрій Гусєв)
громадський і політичний діяч, колишній заступник міністра оборони України (2015-2016 роки)

У дні вшанування пам'яті про загиблих у Другій світовій війні та відзначення перемоги над нацизмом я дозволив собі думки про те, якою буде наша перемога у неоголошеній війні, що триває на території України вже більше 5 років.

З 2014 року, після анексії Криму та початку війни на Донбасі, слова "тимчасово окуповані території" стали частиною щоденних новин та звичної лексики українців.

У 2016-му в Україні з'явилось Міністерство з питань тимчасово окупованих територій. Загальна площа окупованих Росією територій сьогодні дорівнює 44 тисячі квадратних кілометрів, що складає майже 7% всієї території нашої держави. Сухі цифри, за якими більше 13 тисяч загиблих та мільйони людей, які змушені жити в окупації.

В сучасних умовах розвитку цивілізації головною цінністю безперечно є людське життя та права людини, а території та ресурси, за які, починаючи з Середньовіччя вбивали та нищили цілі народи, залишаються другорядними.

Саме тому я переконаний, що повернення Криму та окремих регіонів Донецької та Луганської областей лежить через повернення додому "тимчасово окупованих людей". Людей, чий розум часто "окупований" ворожими до української державності змістами, людей, які стали заручниками імперських амбіцій і пропаганди російського керівництва, людей, які були і залишаються громадянами України, нашими співвітчизниками.

Особисто я в 2014-2016 роках був прихильником повернення Донецька та Луганська військовим шляхом.

Нарощення бойових спроможностей та реформи в ЗСУ давали внутрішнє переконання в тому, що нам потрібне тріумфальне звільнення окремих районів Донбасу і новий День нашої Перемоги.

Сьогодні вже 2019 рік, минуло 5 років неоголошеної війни і, аналізуючи різні можливі сценарії повернення "тимчасово окупованих людей" в Україну, дослідив досвід інших країн – від Східної та Західної Німеччини, Придністров'я, Абхазії та Південної Осетії до Колумбії, де я мав честь бути професором республіканського Військового Університету Нуева Гранада.

Усвідомлюючи, що гібридність війни, присутність регулярних військ РФ на Донбасі та незаконна анексія Криму суттєво ускладнюють реінтеграцію, варто розуміти, що повернення територій неможливе без спільного прагнення людей жити в одному соціокультурному просторі. І це найголовніше.

Російська імперія у різних її форматах впродовж своєї історії багато разів втрачала контроль над окупованими країнами та окремими територіями саме тому, що люди прагнули свободи та не хотіли жити в її складі. Не пов'язували з нею свого майбутнього та не мали спільних цінностей.

Так було в 1917-1918 роках, так було в 1991-му. Переконаний, що так буде і з Кримом та іншими територіями, які все ще залишаються прямо чи опосередковано окуповані Росією.

Варто пам'ятати, що повернення людей із окупації (як фізично, так і ментально) починається зі встановлення справедливості.

Наслідком будь-яких бойових дій є психологічна травма для всього суспільства. У нашому випадку – суспільства по "обидва боки" лінії фронту. Тому просто "приєднати" території навіть тоді, коли ми повністю звільнимо їх від присутності агресора, буде проблематично.

З одного боку, мені, як і багатьом українцям, поки що складно уявити співіснування в рамках однієї країни з людьми, які ходили на "референдуми" та виходили на "паради українських полонених" у Донецьку. З іншого боку, я розумію, що в окупації живуть наші співгромадяни, які виявилися справжніми заручниками.

Loading...

Будь-яким рішенням щодо амністії або покарання має передувати тривалий та непростий діалог всередині самого українського суспільства.

Це нелегкий шлях, але ми мусимо його пройти. Ми маємо почати ставити собі незручні запитання і давати неприємні відповіді.

Наприклад, яку ціну кожен з нас готовий заплатити за повернення Донбасу та Криму?

Якою має бути Україна майбутнього після деокупації?

Чи потрібен нам новий План Маршала і якою буде роль міжнародних партнерів у відновлені миру та розвитку економіки цих регіонів?

Наскільки довгим має бути перехідний етап і як побудувати ефективні інституції для управління змінами та побудови довіри? Довіри, яка стане фундаментом нової України і покаже шлях "тимчасово окупованих осіб" додому.

Це і стане нашою великою Перемогою!

Тому важливо продовжувати розбудовувати українську армію, бути мудрими, думати над майбутнім та у ці дні обов'язково знайти можливість вклонитись і привітати ветеранів Другої світової війни з перемогою над нацизмом!

Юрій Гусєв, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Справжнього експерта визначає усвідомлення межі власної компетентності і відповідальності
Набивання окремим громадянином власних експертних гуль – занадто дороге задоволення для держави. Усе суспільство не може відповідати за омани і помилки свого представника.
Чи може реформа української виборчої системи здолати корупцію?
Специфіка інституційної нерозвиненості та олігархічної форми правління в Україні додає серйозні негативні фактори до мажоритарної системи виборів... Логіка схиляє наші вподобання у бік пропорційної системи виборів до Верховної Ради. (рос.)
Факторинг по-новому – гарні можливості для боржника
Десять років тому коллектори асоціювалися з абсолютним злом. Зараз такі компанії все частіше називають факторинговими, а їх робота стає навіть вигідною для боржників.
Кому насправді шкодить бездіяльність НКРЕКП
У квітні суд зобов’язав НКРЕКП компенсувати Дніпропетровськгазу 1,038 млрд грн збитків і встановити економічно обґрунтований тариф. Проте регулятор досі ігнорує рішення.
Всесвітній день біженців. Чи варто співчувати біженцям?
Співчуття – крок підтримки, який необхідний не тільки біженцям, але і кожному з нас. Можливо, тому що співчуття людям в складних умовах – це просто дуже по-людськи.
Кругова порука: чи можлива в Україні ринкова економіка
Політико-правова система України міцно спирається на успадковані від радянської імперії традиції побудови централізованих владних систем. Це треба міняти, інакше росту економіки чекати не варто.
Чехія в зоні нестабільності: до чого призведе новий виток опозиційних протестів
120-тисячні мітинги опозиції – масштабні антиурядові протести в Чехії вийшли на новий рівень. Що стало причиною загострення і куди приведуть нинішні протести?